58. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін і його співвідношення з іншими законами діалектики.

При розгляді закону взаємопереходу кількісних і якісних змін ми основну увагу звертаємо на те, які основні умови дотримання в нашому мисленні правильності відображення діалектики категорій сфери безпосереднього – якості, кількості, міри, становлення і відповідно які тут можливі основні помилки метафізичного характеру. Якісний, кількісний і мірний аналізи лежать в основі системно-структурного аналізу. Взагалі розуміння «переходу кількості в якість» виражалось, зокрема у тому розумінні,діалектики продуктивних сил автоматично повинно викликати зміну якості виробничих відносин. Таке розуміння знаходилось в основі валового планування в радянській економіці виробництва «від досягнутого».

59. Єдність і боротьба протилежностей.

Одним із основних законів матеріалістичної діалектики, який визначає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві та пізнанні. На противагу метафізиці, яка вбачає причини руху в якихось зовнішніх силах, матеріалістична діалектика вважає, щл ці причини криються у внутрішніх суперечностях притаманних процесам і явищам об’єктивної дійсності – боротьбі протилежностей. Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які взаємопроникають, переходять одна в одну, перебувають у стані єдності і боротьби. Єдність, збіг протилежностей означає, що вони взаємопороджують і взаємозумовлюють одна одну, одна без одної не існують. Боротьба протилежностей означає, що протилежності не лише взаємозумовлюють, а взаємовиключають одна одну, і взаємодіючи, стикаються між собою, вступають у взаємоборотьбу, яка може набирати різних форм. Однією з них є антагонізм. Зіткнення протилежностей, їхня взаємоборотьба є внутрішнім джерелом будь-яких змін і будь-якого розвитку. Підкреслюючи це, В.І.Ленін писав: «Єдність (збіг, тотожність, рівно діяння) протилежностей умовна, тимчасова, минуща, релятивна. Боротьба взаємовиключаючих протилежностей абсолютна,як абсолютним є розвиток, рух». Боротьба протилежностей веде з рештою до розв’язання суперечності, яке є переходом до нового якісного стану. Цей перехід є стрибком, революцією, переривом поступовості. Нові явища, що виникають,мають нові,притаманні їм суперечності, які й є рушійною силою їхнього розвитку. Закон Є. і б. п. становить ядро марксистської діалектики, її вихідний принцип у поясненні руху і розвитку. Одночасно він є законом пізнання. Марксистсько-ленінській партії використовують його для виявлення і розв’язання суперечностей суспільного розвитку в процесі боротьби за соціалізм і комунізм.

60.

Закон заперечення заперечення відображає об’єктивний, закономірний зв'язок між тим, що заперечується і тим, що заперечує. Цей процес відбувається об’єктивно як діалектичне заперечення елементів старого і утвердження елементів нового, тобто і в новому є старе, але в перетвореній формі, в «знятому» вигляді.

У природі прикладом такого діалектичного заперечення може бути основний біогенетичний закон всього живого. Живий організм, набуваючи нових властивостей рис під впливом зовнішнього середовища, передає їх у спадок своїм нащадкам, які не є копією предків, але й не є чимось зовсім відмінним від них, вони повторюють їх на вищому ступені розвитку, передаючи їх у генотип свого роду. Якби те, що було і що пройдено, зовсім втрачалось і не зберігалось в тому, що є сьогодні, то будь-який розвиток був би неможливим.

Перше заперечення – це зняття початкової цілісності, безпосередності предмету, виникнення протиріччя,крайнє його загострення.

Друге заперечення – є вирішенням цього внутрішнього протиріччя, відновлення єдності протилежностей.

Троїстий ритм закону заперечення заперечення – це знання початкової цілісності з вихідного єдиного.

Закон заперечення заперечення доводить: метод пізнання від абстрактного до конкретного, від безпосереднього до опосередкованого.