39. Емпіричне та теоретичне в пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза та теорія.

Емпіричний рівень (від грецького Емпірія – Досвід)- наукове пізнання, яке крім основних форм чуттєвого пізнання (відчуття), сприйняття включає в себе специфічні методи пізнання:

Порівняння, опис, експеримент, аналогію(правдоподібний умовивід про схожість 2 предметів). Тому чуттєвий етап пізнання, та емпіричний рівень – не тотожні поняття. Теоретичний рівень наукового пізнання – не тотожні поняття «раціональний етап пізнання», який ґрунтується на таких основних формах, як поняття, судження, умовивід. Теоретичний рівень пізнання, крім цих раціональних форм, включає такі форми, як ідея, гіпотеза, наукова теорія. Факт (від лат. Зроблено)- поняття, що має виражену суб*єкт-об*єктну природу, що фіксує реальну подію, або результат діяльності, і що вживається для характеристики особливого типу, емпіричного знання, яке з одного боку реалізує вихідні емпіричні уявлення, узагальнення, будучи базисом, теорії, або гіпотези, а з іншого боку – несе у своєму вмісті сліди семантичного впливу останніх(логіко-гносеологічний аспект) Ідея – логічна форма відображення певних зв’язків, яка спрямована на їх практичне втілення. Ідея є такою формою мислення, зміст якої поєднує у собі знання, про реальну дійсність, суб*активну мету, бажання її реалізувати. Таким чином ідея поєднує у собі і об*активні і суб*активні моменти. Специфічним видом діяльності людини відповідають і своєрідні за змістом ідеї – наукові, економічні, політичні, філософські, релігійні. Ідея як форма знання включає в себе: мету, пошук шляхів її втілення і прагнення людини. Наприклад ідея відкрити свій бізнес, написати дисертацію. Гіпотеза (грец. Догадка) – Здогадне знання, важлива форма розвитку науки. Але, щоб це знання було науковим, а не свавільним гіпотеза повинна відповідати таким вимогам:

10. Вона повинна пояснювати все коло явищ, для аналізу яких воно висувається.

11. Вона повинна бути простою, зрозумілою, логічною.

12. Вона повинна бути зорієнтована на застосування до більш широкого кола явищ та процесів, враховуючи принцип їхнього загального зв’язку.

13. Вона повинна бути розрахована на можливість практичного підтвердження. Серед сучасних наукових гіпотез відомі такі:

Походження життя на Землі.

Про походження людини, планет.

Наукова теорія – замкнута змістовна система, яка об*єднає, описує деяку сукупність явищ та процесів. Безпосередня мета наукової теорії, пояснення та передбачення цих процесів та явищ, які складають предмети їх визначення на основі відкритих нових законів. В широкому розумінні – теоретичне відображення дійсності. Наукова теорія має дві основні функції:

Систематизацію знань.

Відкриття шляхів, для пошуку нових знань.

40. Принцип конкретності істини. Абсолютні та відносні істини в істинному знанні.

Істина буває:

Об*активною, абсолютною та відносною.

Об*активна істина – такий зміст знань, який не залежить від людини. Її свідомості, мислення.

Абстрактна істина – повне, точне вичерпне відображення об*єкта в мисленні людини. Це таке знання про речі, процеси та явища, яке не можна спростувати. Наприклад знання про те, що земля обметається навколо осі, сонця.

Абстрактними істинами, є так звані «Вічні істини» - факти, що встановлені з повною достовірністю. Тобто мова йде про події. Що реально відбулися (Велика вітчизняна війна, почалася 22 червня 1941).

Конкретність істини – така її ознака, коли істинність того чи іншого твердження, залежить від умов місця та часу, також у визначеній теоретичній системі відліку.