- •Співвідношення міфологічного та філософського способів мислення
- •Генезис філософії. Загальне уявлення про філософські категорії та іх звязок з практикою.
- •Предмет, структура та функції її філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основної проблеми філософії.
- •6.Три головних питання філософії, по і.Канту. Їх зв’язок з питанням співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії.
- •7.Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум.
- •8. Проблема методу філосовствування. Діалектика і догматизм.
- •9. Проблема методу філосовствування. Діалектика, софістика і еклептика.
- •10.Внутрішння діалектичність предмета філософії. Основні принципи софістики.
- •11.Філософія в системі культури.
- •12.Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13.Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії.
- •14.Філософський зміст проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15.Об’єктина реальність з точки зору її сутності основ. Поняття субстанції її світоглядного і методологічного значення.
- •16. Філософія про різноманітність та єдність світу. Відміність течії філософії. Монізм. Дуалізм. Матеріалізм і ідеалізм.
- •17.Сутність вчення про матеріалізм. Еволюція змісту категорії «матерія»
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття «рух». Рух, зміна, спокій
- •20.Світозначне і методологічне значення науки про основні форми руху матерії.
- •21.Простір і час як форми суттєвої матерії. Філософія і наука про абсолютність та відносність простору та часу
- •22. Відображення як атрибут, невідємні свойства субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення.
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку.
- •24.Свідомість та її виникнення і сутність.
- •25.Структура свідомості
- •26.Cвідомість та самосвідомість
- •27.Свідоме і безсвідоме
- •28. Матеріальна та діяльна єдність.
- •31. Предмет, структура та задача гносеології. Гносеологія та онтологія.
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін.
- •32.? Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзістенціонального моменту у вмісті філософських дисциплін.
- •33. Об*активна та суб*активна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання.
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення.
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії.
- •36. Принцип єдності діалектики. Логіки і теорії пізнання.
- •37. Чуттєве та раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання.
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39. Емпіричне та теоретичне в пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза та теорія.
- •40. Принцип конкретності істини. Абсолютні та відносні істини в істинному знанні.
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання.
- •42. Аналіз та синтез як методи наукового пізнання.
- •43. Індукція та дедукція, як методи наукового пізнання.
- •58. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін і його співвідношення з іншими законами діалектики.
- •59. Єдність і боротьба протилежностей.
- •71. «Цивілізація» як категорія соціальної філософії.
- •72. Культура як соціально-діяльнісна форма людської дійсності.
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, стани, нації як історичні спільноти людей (філософський аналіз).
- •74. Філософський аналіз понять «держава» і «громадянське суспільство».
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості.
- •76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість.
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука.
- •78. Основні форми суспільної свідомості. Їх взаємозв’язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, її місце в духовному житті суспільства
- •80. Правосвідомість, її роль в житті суспільства, в розвитку демократії, формуванні людини.
- •81. Нравственное (рос.) пізнання. Суспільні функції моралі. Мораль, право і політика.
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності в мистецтві.
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка і роль в житті суспільства.
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її розуміння. Волюнтаризм і фаталізм.
- •86. Свобода людини і поняття відчуження.
- •88. Критерії прогресу суспільства і особистості.
- •89)Проблеми сучасності – шляхи до їх вирішення.
- •90. Соціально-філософський сенс понять біосфери і ноосфери.
- •91. Щастя як важливий аспект прояву основної проблеми філософії.
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Таракевичем. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя.
31. Предмет, структура та задача гносеології. Гносеологія та онтологія.
Гносеологія – теорія пізнання, розділ філософії. Термін гносеологія був уведений і активно застосовується у німецькій філософії 18 ст.
Гносеологія (9) новітній філософії всезагальна гносеологія має таку структуру:
Діалектична гносеологія, або теорія пізнання діалектичної філософії, яка включає в себе діалектику звичайно розуміючу, як діалектичну теорію пізнання – наука про можливості здійснення пізнання людиною яка включає 7 розділів (наук) таким чином:
А. Наука пізнання
Б. Екзестологія (або наука про мислення)
В. Теорія діалектичної філософії
2. Малі гносеології:
-І-. Спільна гносеологія (або теоретична філософія Новітньої філософії) – історико-накопичувальний розділ всезагальнючої гносеології, яка включає систематизовані знання діалектичної філософії та реальної філософії. Філософії та філософії наступних представників, мислительської та наукової діяльності, яка включає питання сприйняття і пізнання навколишнього світу, методи здійснення цього в різних системах уявлення про світ, таким чином:
А. Історія діалектичного пізнання. Б. Філософське направлення. В. Дослідження ідеалізму.
-ІІ-. Об*активна гносеологія – наука про об*активну свідомість і про розвиток дійсної свідомості. Здійснення в свідомості і рефлексивних процесах про розвиток філософії в тому числі – вчення про об*активні можливості діалектичної філософії.
-ІІІ-. Конструктивна гносеологія – наука Новітньої філософії про когнітивні та пізнавальні інструменти які слугують для здійснення людиною пізнання ,таким чином –
Когнітивна гносеологія
Діалектична термінологія
Системна лінгвістика суб*активної гносеології
Діалектична текстологія
-IV- Епістемологія всезагальної гносеології – особливий розділ всезагальної гносеології в якому вивчається ріст діалектичного та наукового пізнання та досліджуються відносини можливостей (і теорії) пізнання до об*єкту і виявляється найбільш ефективні в теперішній час знання та методи. Епістемологія всезагальнюючої гносеології в часності можна сказати є теперішня гносеологія. Знання і методи пізнання, найбільш адекватні в теперішньому періоді проведення філософських і діалектичних досліджень.
-V- Езотеоритична гносеологія – наука про діалектичні можливості пізнання за рахунок ресурсів різних діалектів.
Предметом гносеології, як філософської дисципліни стають:
Процес досягнення істинного знання, способи доведення істини, структура, форми та методи пізнавальної діяльності.
Головним у теорії пізнання з питань про відношення знання про світ до власне світу, чи спроможна наша свідомість(мислення, відчуття, уявлення) давати адекватне відображення дійсності.
32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін.
Аксіологія (від грец. – цінність) – наука про цінності учення про природу духовних, моральних естетичних та моральних цінностей і т.д., їх зв’язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини; розділ філософії.
Зокрема, наука про цінності освіти, у яких представлена система значень принципів, норм, законів. Ідеалів, які регулюють взаємодію в освітній сфері і формують компонент відносин у структурі особистості.
Аксіологія виховання – орієнтація на цінності, що сприяють задоволенню потреб людини та відповідають особистим запитам і нормам у певній історичній і життєвій ситуації.