- •Співвідношення міфологічного та філософського способів мислення
- •Генезис філософії. Загальне уявлення про філософські категорії та іх звязок з практикою.
- •Предмет, структура та функції її філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основної проблеми філософії.
- •6.Три головних питання філософії, по і.Канту. Їх зв’язок з питанням співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії.
- •7.Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум.
- •8. Проблема методу філосовствування. Діалектика і догматизм.
- •9. Проблема методу філосовствування. Діалектика, софістика і еклептика.
- •10.Внутрішння діалектичність предмета філософії. Основні принципи софістики.
- •11.Філософія в системі культури.
- •12.Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13.Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії.
- •14.Філософський зміст проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15.Об’єктина реальність з точки зору її сутності основ. Поняття субстанції її світоглядного і методологічного значення.
- •16. Філософія про різноманітність та єдність світу. Відміність течії філософії. Монізм. Дуалізм. Матеріалізм і ідеалізм.
- •17.Сутність вчення про матеріалізм. Еволюція змісту категорії «матерія»
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття «рух». Рух, зміна, спокій
- •20.Світозначне і методологічне значення науки про основні форми руху матерії.
- •21.Простір і час як форми суттєвої матерії. Філософія і наука про абсолютність та відносність простору та часу
- •22. Відображення як атрибут, невідємні свойства субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення.
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку.
- •24.Свідомість та її виникнення і сутність.
- •25.Структура свідомості
- •26.Cвідомість та самосвідомість
- •27.Свідоме і безсвідоме
- •28. Матеріальна та діяльна єдність.
- •31. Предмет, структура та задача гносеології. Гносеологія та онтологія.
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін.
- •32.? Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзістенціонального моменту у вмісті філософських дисциплін.
- •33. Об*активна та суб*активна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання.
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення.
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії.
- •36. Принцип єдності діалектики. Логіки і теорії пізнання.
- •37. Чуттєве та раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання.
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39. Емпіричне та теоретичне в пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза та теорія.
- •40. Принцип конкретності істини. Абсолютні та відносні істини в істинному знанні.
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання.
- •42. Аналіз та синтез як методи наукового пізнання.
- •43. Індукція та дедукція, як методи наукового пізнання.
- •58. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін і його співвідношення з іншими законами діалектики.
- •59. Єдність і боротьба протилежностей.
- •71. «Цивілізація» як категорія соціальної філософії.
- •72. Культура як соціально-діяльнісна форма людської дійсності.
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, стани, нації як історичні спільноти людей (філософський аналіз).
- •74. Філософський аналіз понять «держава» і «громадянське суспільство».
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості.
- •76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість.
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука.
- •78. Основні форми суспільної свідомості. Їх взаємозв’язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, її місце в духовному житті суспільства
- •80. Правосвідомість, її роль в житті суспільства, в розвитку демократії, формуванні людини.
- •81. Нравственное (рос.) пізнання. Суспільні функції моралі. Мораль, право і політика.
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності в мистецтві.
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка і роль в житті суспільства.
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її розуміння. Волюнтаризм і фаталізм.
- •86. Свобода людини і поняття відчуження.
- •88. Критерії прогресу суспільства і особистості.
- •89)Проблеми сучасності – шляхи до їх вирішення.
- •90. Соціально-філософський сенс понять біосфери і ноосфери.
- •91. Щастя як важливий аспект прояву основної проблеми філософії.
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Таракевичем. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя.
28. Матеріальна та діяльна єдність.
Матеріальне – філософська категорія, яка дає уявлення про фундаментальну ознаку буття, а саме про його об*активне існування , незалежне від свідомості людини, її життєдіяльності (наприклад природа, космос, речовина, закони розвитку, тощо)
Ідеальне – це філософська категорія, для позначення суб*активного, образного, нематеріального відображення дійсності у людській свідомості. Ідеальне дає уявлення про суттєву відмінність між образом і суб*єктом, який відображається. Ця відмінність полягає в тому, що образ, який відображає реально відчутні властивості об*єкта, сам цих властивостей не має, оскільки позбавлений будь якої тілесності, матеріальності. Наприклад звичайна вишня, вона має смак, колір, форму, вагу, розмір(величину),тощо. Але образ вишні, що ми уявляємо, цих властивостей не має. Образ вишні не має смаку, кольору,ваги, тощо. Він не має жодного грама тілесності.
Категорія «ідеальне» має принаймні 4 значення у філософії:
Ідеальне, що існує як результат інтелектуальної діяльності людини(літературні, музичні, наукові твори, тощо…)
Ідеальне, як найдосконаліше. Як ідеал (ідеал краси, суспільний ідеал,ідеальні форми);
Ідеальне, як результат ідеалізації об*єкту у людській пізнавальній діяльності.
29. Співвідношення свідомості та мозку. Свідомість та мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової діяльності, психології, педагогії.
Мозок має вельми складну будову, у ньому спостережується своєрідний «поділ праці» між його відділами. Проблема свідомість і мозок включає два головних аспекти:
Як співвідносяться явища свідомості психічне з фізіологічними процесами в мозку. Це так звана психофізіологічна проблема. Другий аспект тісно пов*язаний з першим – співвідношення ідеального і матеріального.
Мова бере участь в здійсненні практично усіх вищих психічних функцій, будучи найтісніше пов*язаний з мисленням. Зв'язок цей не рідко трактується як паралелізм мовних і розумових процесів. Мова безе участь в процесі предметного сприйняття є основою пам*яті в її специфічно людській (опосередкованою) в формі виступає, опосередкує емоційну поведінку люди
29. Співвідношення свідомості і мозку, свідомості і мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової діяльності, психології, педагогіки.
- Важливий етап у виникненні ідеальної форми відображення пов'язаний із розвитком членороздільної мови. «чуттєво практичне» мислення , наче розчинене в стихії людської діяльності, здобуває форми «словесного» мислення. Словесне мислення вимагає вже дуже високого рівня розвитку свідомості. Свідомість – вища форма відображення, вона є ідеальним компонентом трудової діяльності,вона носить не біологічний, індивідуальний характер, а за своїм походженням і за суттю є цілком соціальним феноменом, тобто має суспільно – історичну сутність. Мозок та мова це - матеріалістичні «знаряддя», матеріальні носії людської свідомості. Перетворення матеріального на ідеальне безпосередньо проявляється у мові, але й мова, і нервово-фізіологічна структура мозку – це не ідеальне, а лише форми його упредметнення. Нерозуміння цієї обставини призводить до помилок так званого вульгарного матеріалізму, який ототожнює духовне із сукупністю функцій мозку, та до помилок позитивізму , який ототожнює духовне із сукупністю функцій мозку, та до помилок позитивізму, який ототожнює ідеальне мовою.