25.Структура свідомості

Свідомість – це діяльне відображення навколишнього світу. А відображення є процесом і результатом встановлення відповідності щодо структур будь-яких систем, які взаємодіють і впливають на їх подальше існування.

Суспільна свідомість – це сукупність характеристик свідомості, що є спільними для певних соціальних груп або для суспільства в цілому.

Носіями суспільної свідомості можуть бути окрема особистість, соціальна група (нація, клас, конфесія, маргінальний прошарок, кримінальне угрупування тощо) або людство в цілому. Нарешті, найважливішими елементами структури суспільної свідомості є її форми: політика, мораль, право, мистецтво.

Політична свідомість відображає політичні відносини, політичну реальність і політичну діяльність. Політична свідомість тісно пов’язана з правовою свідомістю, а остання – з правовими нормами і законами. Право є юридично оформленою системою загальнообов’язкових норм і правил поведінки людей. Взаємодія права з політикою сприяє її реалізації, формулюванню правової держави та міжнародно правових видів відносин.

Основні характеристики свідомості: універсальність, об’єктивність, цілеспрямованість, творчість,опосередкованість мовою, соціалізованість, поліструктурність. Універсальність означає, що людина, в принципі, може відображувати будь-які властивості будь-яких предметів. Об’єктивність означає, що свідомість може відображати речі такими, якими вони є насправді.

Цілеспрямованість характеризує схильність до ціле покладання. Тобто до створення проектів майбутнього і планів дій перед тим, як щось зробити. Творчість характеризує схильність до генерації нових ідей, конструктивних дій, перетворення світу.

Опосередкованість мовою проявляється у спиранні на весь попередній досвід людства, який передається через мову.

Соціалізованість означає залежність свідомості від ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів,історичного розвитку суспільства.

Поліструктурність свідчить про наявність у свідомості, по-перше, певних рівнів відображення ( підсвідомість, усвідомлення, самосвідомість), по-друге, компонентних елементів (знання, цінності, норми) по-третє, засобів трансляції (природна мова, штучна мова,системи навчання, технічні засоби і непізнані форми передачі інформації.

26.Cвідомість та самосвідомість

Свідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших – інших суб’єктів і світу взагалі. Дитина далеко не відразу усвідомлює себе як я. Вищим рівнем свідомості – є самосвідомість.

Самосвідомість - це здатність людини робити о’єктом розгляду свою власну свідомість. На рівні самосвідомості людини(на основі ідеальних еталонів) здійснює самооцінку, та самоконтроль, проводить аналіз своїх знань, думок, ідеалів, мотивів, вчинків. Самосвідомість є елементом свідомості. Без неї людина не могла зрозуміти себе. Визначити своє місце у світі та вдосконалюватися.

27.Свідоме і безсвідоме

Окрім процесів котрі контролюються людиною і є свідомою, є дії котрі здійснюються не свідомо і нею не контролюється. Несвідоме, це певний рівень психічного відображення дійсності який контролюється мимовільністю виникнення і протікання відсутності явної причини свідомого контролю та регулювання. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, спогадах, сновидіннях, гіпноз ах. Несвідоме це дії, котрі здійснюється автоматично, рефлекторно, коли причина їх не встигла дійти до свідомості (реакція захисту). Несвідоме в широкому розумінні слова – це сукупність психічних процесів, котрі не представленні в свідомості суб’єкта. Підсвідоме, це психічний акт котрий на певному етапі людської діяльності знаходиться за межами її свідомості (процеси запам’ятовування, визрівання творчого задуму). Підсвідоме часто розглядають як суто фізіологічне явище. За Фрейдом підсвідоме активний психічний процес котрий має прямий зв'язок з підсвідомістю.