- •Співвідношення міфологічного та філософського способів мислення
- •Генезис філософії. Загальне уявлення про філософські категорії та іх звязок з практикою.
- •Предмет, структура та функції її філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основної проблеми філософії.
- •6.Три головних питання філософії, по і.Канту. Їх зв’язок з питанням співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії.
- •7.Структура логічного вираження дійсності. Розсудок і розум.
- •8. Проблема методу філосовствування. Діалектика і догматизм.
- •9. Проблема методу філосовствування. Діалектика, софістика і еклептика.
- •10.Внутрішння діалектичність предмета філософії. Основні принципи софістики.
- •11.Філософія в системі культури.
- •12.Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13.Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії.
- •14.Філософський зміст проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15.Об’єктина реальність з точки зору її сутності основ. Поняття субстанції її світоглядного і методологічного значення.
- •16. Філософія про різноманітність та єдність світу. Відміність течії філософії. Монізм. Дуалізм. Матеріалізм і ідеалізм.
- •17.Сутність вчення про матеріалізм. Еволюція змісту категорії «матерія»
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття «рух». Рух, зміна, спокій
- •20.Світозначне і методологічне значення науки про основні форми руху матерії.
- •21.Простір і час як форми суттєвої матерії. Філософія і наука про абсолютність та відносність простору та часу
- •22. Відображення як атрибут, невідємні свойства субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення.
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку.
- •24.Свідомість та її виникнення і сутність.
- •25.Структура свідомості
- •26.Cвідомість та самосвідомість
- •27.Свідоме і безсвідоме
- •28. Матеріальна та діяльна єдність.
- •31. Предмет, структура та задача гносеології. Гносеологія та онтологія.
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін.
- •32.? Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзістенціонального моменту у вмісті філософських дисциплін.
- •33. Об*активна та суб*активна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання.
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення.
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії.
- •36. Принцип єдності діалектики. Логіки і теорії пізнання.
- •37. Чуттєве та раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання.
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39. Емпіричне та теоретичне в пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза та теорія.
- •40. Принцип конкретності істини. Абсолютні та відносні істини в істинному знанні.
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання.
- •42. Аналіз та синтез як методи наукового пізнання.
- •43. Індукція та дедукція, як методи наукового пізнання.
- •58. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін і його співвідношення з іншими законами діалектики.
- •59. Єдність і боротьба протилежностей.
- •71. «Цивілізація» як категорія соціальної філософії.
- •72. Культура як соціально-діяльнісна форма людської дійсності.
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, стани, нації як історичні спільноти людей (філософський аналіз).
- •74. Філософський аналіз понять «держава» і «громадянське суспільство».
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості.
- •76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість.
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука.
- •78. Основні форми суспільної свідомості. Їх взаємозв’язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, її місце в духовному житті суспільства
- •80. Правосвідомість, її роль в житті суспільства, в розвитку демократії, формуванні людини.
- •81. Нравственное (рос.) пізнання. Суспільні функції моралі. Мораль, право і політика.
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності в мистецтві.
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка і роль в житті суспільства.
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її розуміння. Волюнтаризм і фаталізм.
- •86. Свобода людини і поняття відчуження.
- •88. Критерії прогресу суспільства і особистості.
- •89)Проблеми сучасності – шляхи до їх вирішення.
- •90. Соціально-філософський сенс понять біосфери і ноосфери.
- •91. Щастя як важливий аспект прояву основної проблеми філософії.
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Таракевичем. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя.
22. Відображення як атрибут, невідємні свойства субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення.
Відображення - це загальна властивість матерії. Рух – не що інше, як всезагальний спосіб матерії. Сам рух тлумачиться як взаємодія, а відображення – це властивість матеріальних систем відтворювати у своїх змінах властивості інших систем, що взаємодіють з ними. Основними формами відображення дійсності є живе споглядання і його форми – відчуття, сприйняття, уявлення.
До основних форм логічного пізнання належить поняття, судження та умовиводи. Інтуїція – це третя форма відображення дійсності.
23. Відображення та інформація. Внутрішнє протиріччя інформаційного відображення як причина його розвитку.
Свідомість, як одна з форм відображення виникає на певному рівні розвитку матерії. В її основі лежить інформаційне відображення. Інформаційне відображення має сильний характер. Фактори, зовнішнього середовища живий організм сприймає для реалізації своїх потреб, закладених програм щодо забезпечення життєдіяльності. Механізм інформаційного відображення опосередковується внутрішньою програмою організму. Наприклад темрява не задовольняє потребу в їжі нічних мисливців, але настання темряви подає сигнал про початок полювання.
Інформаційне відображення має вибірковий характер. Сприймаються не всі явища, сукупний вплив зовнішнього середовища, а лише ті його фактори, які мають значення для реалізації внутрішньої програми організму.
Інформаційне відображення виникає на тому рівні розвитку живого, коли в організму з’являється певна свобода дії. Принаймні здатні до зміни до свого положення у просторі, тобто руху в середовищі.
24.Свідомість та її виникнення і сутність.
Свідомість – це діяльне відображення навколишнього світу. А відображення є процесом і результатом встановлення відповідності щодо структур будь-яких систем, які взаємодіють і впливають на їх подальше існування.
Є різні відображення:
Перший з них – це відображення у неорганічній природі (результат механічних, фізичних процесів та взаємодій);
Другий – відображення в органічній природі (подразливість, чутливість, психіка)
Третій - діяльне відображення навколишнього світу суб*єктами, що мають свідомість (соціальне відображення)
Основні характеристики свідомості: універсальність, об’єктивність, цілеспрямованість, творчість,опосередкованість мовою, соціалізованість, поліструктурність. Універсальність означає, що людина, в принципі, може відображувати будь-які властивості будь-яких предметів. Об’єктивність означає, що свідомість може відображати речі такими, якими вони є насправді.
Цілеспрямованість характеризує схильність до ціле покладання. Тобто до створення проектів майбутнього і планів дій перед тим, як щось зробити. Творчість характеризує схильність до генерації нових ідей, конструктивних дій, перетворення світу.
Опосередкованість мовою проявляється у спиранні на весь попередній досвід людства, який передається через мову.
Соціалізованість означає залежність свідомості від ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів,історичного розвитку суспільства.
Поліструктурність свідчить про наявність у свідомості, по-перше, певних рівнів відображення ( підсвідомість, усвідомлення, самосвідомість), по-друге, компонентних елементів (знання, цінності, норми) по-третє, засобів трансляції (природна мова, штучна мова,системи навчання, технічні засоби і непізнані форми передачі інформації.
