Висновки

У дипломній роботі проведена комплексна оцінка показників рентабельності та прибутковості СВК „Трубайцівський” Хорольського району, здійснена розробка та обґрунтування шляхів їх підвищення. Результати дослідження дали підстави зробити висновки теоретичного, методичного і практичного характеру, які зводяться до наступного:

1. СВК „Трубайцівський” має сприятливе місце розташування, що повністю відповідає умовам ведення сільського господарства. Підприємство добре забезпечений фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами.

2. За 2009-2011 роки кінцевий фінансовий результат діяльності досліджуваного нами СВК „Трубайцівський” зменшився на 27,4 %. Величина чистого доходу на підприємстві за останні три роки збільшилася на 42,1 %. Поряд з цим відмічаємо зростання величини операційних витрат підприємства на 30,9 %. За період дослідження на підприємстві відбулося зростання рівня валового прибутку на 3,2 % і збільшення фінансових та інвестиційних витрат на 50 %. Все це обумовило той факт, що у господарстві за період останніх трьох років зменшився розмір чистого прибутку і на кінець 2011 року його розмір дорівнював 690 тис. грн. Проведені розрахунки свідчать, що досліджуване підприємство має ознаки нормально стійкого фінансового стану.

3. Проведений аналіз свідчать, що протягом досліджуваного періоду спостерігалася негативна динаміка показників рентабельності витрат і капіталу, а також показників їх окупності. Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. витрат, вкладених у формування собівартості, СВК „Трубайцівський” отримало 0,27 грн. валового прибутку, то у 2011 р. цей показник зменшився до 0,18 грн. Показник рентабельності продажу показує, що з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2009 р. підприємство отримало 0,26 грн. прибутку від господарської діяльності, а у 2011 р. – 0,13 грн. Аналогічною є динаміка показників, що характеризують прибутковість операційної, звичайної та в цілому господарської діяльності підприємства. Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. операційних витрат та витрат господарської діяльності було одержано 25,2 і 23,6 коп. відповідного прибутку, то у 2011 р. ці показники зменшились до 14,7 і 13,1 коп. Такі зміни пояснюються випереджаючим зростанням витрат порівняно із прибутком. Щодо показників рентабельності капіталу (активів), можна стверджувати, що їх рівень був прийнятний для здійснення ефективної господарської діяльності. Але оскільки протягом 2009-2011 рр. темп зростання капіталу, власного капіталу та виробничих фондів перевищував темп зростання чистого прибутку, то показники чистої рентабельності цих видів ресурсів мали тенденцію до зменшення за досліджуваний період на 3,0, 3,1 та 6,4 пункти відповідно.

4. Проведений факторний аналіз свідчить, що зменшення загальної рентабельності капіталу з 8,8% у 2009 р. до 5,8% у 2011 р., тобто на 3,0 пункти, пояснюється впливом наступних чинників: 1) внаслідок зменшення рентабельності продажу на 12,6 пункти, загальна рентабельність капіталу знизилась на 4,3 пункти; 2) у результаті збільшення коефіцієнта окупності (обертання) капіталу на 0,098 пунктів загальна рентабельність капіталу зросла на 1,3 пункти. Таким чином, зменшення рентабельності продажу призвело до зниження рентабельності капіталу, а прискорення обертання капіталу позитивно вплинуло на ефективність його використання.

5. Негативним з точки зору динаміки фінансової стійкості у СВК „Трубайцівський” є не лише абсолютне збільшення порогу рентабельності (з 1964,8 тис. грн. у 2009 р. до 3072,3 тис. грн. у 2011 р.), а й зростання його частки у чистому доході з 39,5 до 51,5%. Тобто, якщо в 2009 р. для покриття операційних витрат використовувалась сума чистого доходу, яка становила 39,5% від фактичної виручки, то вже в 2011 р. – відповідно 51,5%. У результаті запас фінансової стійкості підприємства зменшився з 60,5% у 2008 р. до 48,5% у 2011 р., тобто на 12,0 пункти.

6. Зміна порогу рентабельності СВК „Трубайцівський” у 2011 р. порівняно з 2009 р. обумовлена впливом двох факторів. Внаслідок збільшення постійних витрат на 158,8 тис. грн., або 24,3%, поріг рентабельності зріс на 477,6 тис. грн. Одночасно у результаті зменшення питомої ваги маржинального доходу у чистому доході на 0,068 пунктів поріг рентабельності зріс на 629,8 тис. грн. Запас фінансової стійкості підприємства знизився з 60,5% у 2008 р. до 48,5% у 2011 р., тобто на 12,0 пункти. При цьому за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 9942,0 тис. грн., або 20,0%, запас фінансової стійкості підвищився на 6,6 пункти. У результаті збільшення порогу рентабельності на 1107,5 тис грн., або 56,4%, запас фінансової стійкості знизився на 18,6 пункти.

7. У СВК „Трубайцівський” у 2011 р. порівняно із 2009 р. було вироблено на 240,8 тис. грн. більше валової продукції у порівняльних цінах 2005 року, проте, не зважаючи на це, у 2011 р. чистого прибутку господарство отримало на 260 тис. грн. менше ніж у 2009 р, що є негативною тенденцією.

8. Основними видами продукції яка реалізується господарством є молоко, кукурудза на зерно, свинина, соняшник і пшениця, хоча в динаміці обсяги виручки від реалізації пшениці і молока зменшились. Від реалізації молока у 2011 р. господарство отримало 32 % усіх грошових надходжень, іншої продукції рослинництва – 18,8 %. На третьому місці в структурі грошових надходжень озима соняшник – 12,2 %, а кукурудза на зерно займає 10,5 %.

9. У 2011 р. виробництво більшості основних видів продукції у господарстві було збитковим (за винятком кукурудзи на зерно, соняшника, проса та молока). Найвищий рівень рентабельності спостерігається по соняшнику (62,0 %). В динаміці рівень рентабельності по більшості видів продукції знизився, що є негативною тенденцією і свідчить про погіршення ефективності виробництва продукції у господарстві.

10. На основі проведеного дослідження, для підвищення прибутковості діяльності СВК „Трубайцівський” нами запропонована корпоративна стратегія зростання. Для її здійснення необхідні додаткові вкладення в розвиток перспективних галузей виробництва, завоювання більшої частки ринку, повніше використання державної підтримки, використання засобів формування попиту і стимулювання збуту, застосування передових досягнень в техніці, технології, організації управлінні та маркетингу. Для забезпечення реалізації цієї стратегії нами запропоновано такі технологічні інновації: для соняшнику запровадити ресурсозберігаючу технологію із приведенням площі посіву до агротехнічних вимог (10 % загальної посівної площі); для озимої пшениці і кукурудзи на зерно проводити посів насінням нових сортів і гібридів; для молочного скотарства підвищити якість продукції; збільшити інвестиції у виробництво продукції свинарства та оптимізувати раціон годівлі.