Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дипломної роботи, відображено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи рентабельності виробництва” – досліджено економічну сутність рентабельності виробництва та обгрунтовано систему показників рентабельності та прибутковості виробництва сільськогосподарської продукції.

Рентабельність виробництва означає прибутковість і є результатом перевищення надходжень над видатками. Вона має велике значення в системі економічних показників, що характеризують наслідки господарської діяльності окремих підприємств і галузей.

Для обчислення рентабельності застосовують такі показники, як собівартість і сумарні витрати на виробництво і реалізацію продукції; сумарну виручку від продажу продукції за всіма каналами реалізації. Різниця між середньо реалізаційною ціною і повною собівартістю продукції є прибутком господарства, а відношення його до повної собівартості реалізованої продукції у процентах – рівнем рентабельності. Якщо собівартість перевищує середньо реалізаційну ціну, то різниця показує величину збитку господарства на виробництві даного продукту і навпаки.

Другий показник рентабельності, який краще називати нормою прибутку, є відношенням чистого доходу до основних і оборотних фондів.

При оцінці ефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності, й особливо приведену масу прибутку. Якщо користуватися лише показником рівня рентабельності, може скластися неправильна уява про економічну ефективність, а значить, і про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в умовах господарства. Ця обставина пояснюється тим, що один і той же рівень рентабельності може бути досягнутий за різної маси прибутку на гектар посіву. Адже відомо, що економічний стан підприємства залежить не лише від рівня окупності поточних витрат, а й від маси прибутку в цілому по господарству і на одиницю земельної площі. Чим вищий останній показник, тим більше можливостей має підприємство для нових інвестицій і матеріального стимулювання працівників, тим кращі його шанси в прискоренні темпів розширеного відтворення і зміцнення своїх позицій на ринку.

При аналізі рівня рентабельності потрібно брати до уваги наступні закономірності зміни цього показника під впливом розглянутих факторів: за умови, що собівартість центнера продукції нижча за ціну її реалізації, то за будь-якої величини собівартості кожний процент зростання ціни зумовлює підвищення рівня рентабельності більш ніж на один процентний пункт; за одного і того ж рівня собівартості продукції кожний процент росту ціни зумовлює збільшення рівня рентабельності на одну і ту ж величину (процентних пунктів); з підвищенням рівня рентабельності, досягнутого завдяки зниженню собівартості продукції, кожний процент зростання ціни забезпечує все більший приріст рівня рентабельності (процентних пунктів) порівняно з таким приростом за нижчого рівня рентабельності; за однієї і тієї ж ціни кожний процент зниження собівартості продукції забезпечує прогресуюче зростання рівня рентабельності (процентних пунктів).

Важливим узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності власного капіталу. Його розраховують за прибутком до оподаткування і прибутком після оподаткування з тією ж метою, яку переслідували при визначенні рентабельності авансованого капіталу. При розрахунках береться середньорічна величина власного капіталу. Досягнутий рівень цього показника зовсім не означає, що підприємство виплачуватиме такі самі дивіденди, проте він є високо інформативним для власників бізнесу та інвесторів. Цінність даного показника як індикатора ефективності особливо зростає при порівнянні його з рентабельністю авансованого капіталу, оскільки засвідчує, як вдало підприємство здійснює кредитну політику щодо залучення позичкового капіталу і щодо використання ефекту фінансового лівериджу.

Розглянута система показників аналізу рентабельності не тільки дозволить зробити аналіз економічного стану сільськогосподарського товаровиробника, ефективності його функціонування, а й дасть можливість знайти оптимальні саме для даної ситуації фактори зниження собівартості продукції, що водночас є факторами підвищення рентабельності виробництва.

У другому розділі „Оцінка і аналіз показників рентабельності та прибутковості підприємства” – розглянута фінансово-економічна характеристика підприємства, проведений аналіз ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства та здійснена оцінка досягнутого рівня рентабельності виробництва продукції у СВК „Трубайцівський” Хорольського району.

Протягом 2009-2011 роки кінцевий фінансовий результат діяльності досліджуваного нами СВК „Трубайцівський” зменшився на 27,4 %. Величина чистого доходу на підприємстві за останні три роки збільшилася на 42,1 %. Поряд з цим відмічаємо зростання величини операційних витрат підприємства на 30,9 %. За період дослідження на підприємстві відбулося зростання рівня валового прибутку на 3,2 % і збільшення фінансових та інвестиційних витрат на 50 %. Все це обумовило той факт, що у господарстві за період останніх трьох років зменшився розмір чистого прибутку і на кінець 2011 року його розмір дорівнював 690 тис. грн (табл. 1). Проведені розрахунки свідчать, що досліджуване підприємство має ознаки нормально стійкого фінансового стану.

Таблиця 1

Фінансові результати діяльності СВК „Трубайцівський”, 2009-2011 рр.

Показники	2009 р.		2010 р.		2011 р.		2010 р. у % до 2009 р.
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	4167	Х	5047	Х	5885	Х	141,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	3695	Х	4199	Х	5250	Х	142,1
У % до доходу (виручки) від реалізації продукції	Х	88,7	Х	83,2	Х	89,2	Х
Операційні витрати у тому числі:	3972	100,0	4021	100,0	5201	100,0	130,9
а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	2904	73,1	3604	90,7	4434	111,6	152,7
б) адміністративні витрати	203	5,1	215	5,4	287	7,2	141,4
в) інші операційні витрати	865	21,8	202	5,1	480	12,1	55,5
Валовий прибуток	791	Х	595	Х	816	Х	103,2
У % до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції	Х	21,4	Х	14,2	Х	15,5	Х
Прибуток від операційної діяльності	1000	Х	738	Х	765	Х	76,5
Фінансові та інвестиційні витрати	50	Х	83	Х	75	Х	150,0
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	950	Х	655	Х	690	Х	72,6
Прибуток від звичайної діяльності	950	Х	655	Х	690	Х	72,6
У % до прибутку від звичайної діяльності до оподаткування	Х	100,0	Х	100,0	Х	100,0	Х
Чистий прибуток	950	Х	655	Х	690	Х	72,6
У % до доходу (виручки) від реалізації продукції	Х	22,8	Х	13,0	Х	11,7	Х
У % до валового прибутку	Х	120,1	Х	110,1	Х	84,6	Х

Для оцінки ефективності використання капіталу СВК „Трубайцівський” проведемо розрахунок показників рентабельності за даними табл. 2.

Розрахунки, проведені у табл. 2 свідчать, що протягом аналізованого періоду спостерігалася негативна динаміка показників рентабельності витрат і капіталу, а також показників їх окупності.

Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. витрат, вкладених у формування собівартості, СВК „Трубайцівський” отримало 0,27 грн. валового прибутку, то у 2011 р. цей показник зменшився до 0,18 грн. Показник рентабельності продажу показує, що з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2009 р. підприємство отримало 0,26 грн. прибутку від господарської діяльності, а у 2011 р. – 0,13 грн.

Рис. 1. Динаміка показників фінансових результатів СВК „Трубайцівський” за 2009-2011 рр.

Аналогічною є динаміка показників, що характеризують прибутковість операційної, звичайної та в цілому господарської діяльності підприємства. Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. операційних витрат та витрат господарської діяльності було одержано 25,2 і 23,6 коп. відповідного прибутку, то у 2011 р. ці показники зменшились до 14,7 і 13,1 коп. Такі зміни пояснюються випереджаючим зростанням витрат порівняно із прибутком.

Щодо показників рентабельності капіталу (активів), можна стверджувати, що їх рівень був прийнятний для здійснення ефективної господарської діяльності. Але оскільки протягом 2009-2011 рр. темп зростання капіталу, власного капіталу та виробничих фондів перевищував темп зростання чистого прибутку, то показники чистої рентабельності цих видів ресурсів мали тенденцію до зменшення за досліджуваний період на 3,0, 3,1 та 6,4 пункти відповідно.

Зниження коефіцієнтів окупності витрат і капіталу протягом досліджуваного періоду свідчить, що сума одержаного чистого доходу зменшилась в розрахунку на 1 грн. виробничих витрат (на 0,09 грн.), витрат операційної діяльності (на 0,11 грн.), адміністративних витрат (на 0,09 грн.), середньорічної вартості капіталу (на 0,10 грн.) та власного капіталу (на 0,11 грн.). У результаті випереджаючого зростання середньорічної вартості капіталу і власного капіталу порівняно з темпом зростання чистого прибутку, період їх окупності у 2011 р. зріс на 5,9 та 5,5 роки відповідно.

Т аблиця 2