13. Загрози існування людства на популяційно-видовому рівні.

На популяційно-видовому рівні є фактори, що впливають на чисельність популяцій, проблеми збереження зникаючих видів, динаміку генетичного складу популяцій, дію факторів мікроеволюції.

Популяція-сукупність вільно схрещуваних особин одного виду, яка тривалий час існує на певній частині ареалу відносно відокремлено від інших сукупностей того самого виду.

Популяція-це елементарна одиниця еволюції тому, що: у популяції постійно виникають спадкові зміни, які забезпечують генетичну неординарність; діють боротьба за існування та природний добір, завдяки яким виживають і дають потомство тільки особини з корисними в даних умовах змінами; у популяціях діють і елементарні фактори еволюції (хвилі життя, дрейф генів та ізоляція).

Причины:

1. Заболевания, и как следствие бесплодие

2. Алкоголь, курение

4. Вирусы

5. Радиация.

6. Мутагены

7. Промышленные токсические выбросы

14. Національна концепція стійкого розвитку сша.

Стала Америка. У США був створений керівний орган при президенті - Рада по сталому розвитку, що координує діяльність у напрямку сталого розвитку. Рада сформулювала кілька мет, які можна розглядати як перспективу розвитку Америки.

Основні принципи переходу до сталого розвитку.

1. Здоров'я і чисте навколишнє середовище.

2. Економічне процвітання – здорова економіка, забезпечення високого рівня життя.

3. Соціальна справедливість – забезпечення торжества законності і можливості для всіх американців домогтися економічного, соціального й екологічного благополуччя.

4. Збереження природи.

5. Раціональне господарювання, поширення етики раціонального господарювання, етики відповідальності всіх суб'єктів господарювання за наслідки їхньої діяльності.

6. Стійке соціальне середовище з постійним підвищенням рівня життя; безупинна освіта, транспорт і охорона здоров'я доступні, проживання безпечне.

7. Цивільне утягування – утягування суспільства у вироблення рішень по навколишньому середовищу, ресурсам, економіці.

8. Населення: стабілізація чисельності.

9. Міжнародна відповідальність: досягнення лідерства держави в глобальному процесі сталого розвитку.

10. Освіта: забезпечити всім американцям рівний доступ до освіти і можливість безупинного навчання.

Основні протиріччя американської концепції, на погляд міжнародних аналітиків, полягають у тому, що США служать постачальником 1/3 усіх промислових забруднень. Країна, населення якої складає 5% населення Землі, споживає 25% усіх її ресурсів (типовий представник розвитих країн - «золотого мільярда»). Отже, для США, з цього погляду, некоректно позиціонувати себе як лідера в проведенні глобальної політики, розробці і прийнятті і проведенні рішень, що сприяють сталому розвитку.

Одним з позитивних моментів є позиція відповідальності виробника за товари і послуги протягом їхнього життєвого циклу.

15. Поняття постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Концепція постіндустріального суспільства фактично стала подальшим розвитком популярної в 60-х роках XX ст. теорії індустріального суспільства французького філософа Р. Арона (який пов'язував надії на розвиток людства з науково-технічним прогресом й піддавав критиці концепцію "меж зростання" Римського клубу) та учення про стадії економічного зростання американського соціолога й історика В. В. Ростоу. Серед найвідоміших учених, які розробляли проблематику постіндустріального суспільства, слід назвати таких, як Д. Белл, Г. Кан, 3. Бжезинський, А. Тоффлер, Ж. Фурастье, А. Турен та ін. Слід також зазначити, що багато хто з дослідників нерідко використовував своє термінологічне означення "постіндустріальної культури. Так, Бжезинський пише про "технотронне" суспільство, Тоффлер - про "над індустріальну" культуру і т.д. Але в будь-якому разі завжди йдеться про періодизацію, засновану на рівні розвитку техніки і галузевому та професійному поділі праці.

Одним з основних розробників концепції постіндустріального суспільства вважається американський науковець, фахівець у галузі суспільного прогнозування Деніел Белл,

В розумінні самого поняття інформаційного суспільства можна виділити три основні підходи: технологічний, комунікативний, сонієнтальний.

Технологічний підхід пов'язаний із ресурсно-енергетичним, технічним розумінням інформаційних технологій як нового вдосконаленого рівня знаряддєвих або "машинних" засобів підвищення продуктивних сил, як різновиду ресурсів. Стара умовна схема "людина - машина" перетворюється тут на більш сучасну схему "людина - комп'ютер". Інформаційна технологія у цьому випадку пов'язується з електронним способом зберігання, обробки інформації й документації та створенням нових, електронних інформаційних продуктів.

Інформаційним же суспільством, з погляду технологічної його інтерпретації, є суспільство, яке широко користується сучасним високоефективним у технологічному відношенні способом обробки, збереження та поширення інформації. Одним із найважливіших завдань у процесі формування інформаційного суспільства в технологічному його розумінні є досягнення можливості швидкого й ефективного доступу до інформаційних ресурсів глобальної мережі/

Комунікативна концепція інформаційного суспільства спирається на теорію комунікації. Власне, виникнення як Ідеї комунікації, так і спеціальної сфери знань - комунікативістики відбулося дещо раніше за появу електронних засобів масової інформації (ЗМІ), комп'ютерних систем та мереж. Сама ж теорія комунікації при цьому розширилася за рахунок введення таких понять, як інтерактивність, оіртуальність, зворотний зв'язок тощо. Проте в комунікативній концепції інформаційного суспільства поняття комунікації залишається пов'язаним також і з неелектронними ЗМІ та телебаченням. Також, що в сучасній науці в контексті комунікативного трактування інформаційності з'явилося навіть поняття інформаційного; або культурного, колоніалізму. Початок реальній практиці інформаційно-культурного колоніалізму поклала на перший погляд цілком позитивна ідея необхідності вільного поширення інформації. Проте досить швидко виявилося, що будь-яка інформація має світоглядне значення і, крім іншого, поширює стереотипи та цінності того чи іншого способу життя (найчастіше, звісно, йдеться про американський спосіб життя) на простір інших етно-регіональних культур. Крім того, інформація виявилася високовартісним товаром, і її виробники почали отримувати надприбутки, що також не залишилося непоміченим іншими країнами. Тож не дивно, що, наприклад, західноєвропейські країни дуже швидко почали вживати запобіжних законодавчих заходів проти інформаційно-культурної експансії США і говорити про необхідність захисту культурного суверенітету. Внаслідок цього ще в 1972 р. на Генеральній Асамблеї ООН було прийнято рішення про контроль над вільним потоком інформації (102 голоси "за" і 1 голос (делегації США) "проти").

16. Загрози існування людства на біосферному рівні.

1. Изменения климата.

2. Вімирание видов животніх и растений

3. Уменьшение или увеличение роста численности

17.?