
- •Розвиток знань про управління природними ресурсами і сталий розвиток
- •Екологічна етика та її особливості.
- •3. Соціальні та екологічні аспекти „Ріо – 92”
- •Зміст показника рівня добробуту.
- •Сучасні поняття про рівні організації живого.
- •Ключові показники стійкого розвитку.
- •10. Загрози існування людства на молекулярна-генетичному рівні.
- •11. Критерії у визнанні показників стійкого розвитку.
- •12. Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •13. Загрози існування людства на популяційно-видовому рівні.
- •14. Національна концепція стійкого розвитку сша.
- •15. Поняття постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •27. Функции социальной экологии.
- •29. Фактори нестійкості сучасного розвитку України.
- •30, Суспільство стійкого екологічно безпечного розвитку.
- •32. Поняття біорегіоналізму
- •35. Вартість життя
- •36.Тринітарність в суспільстві стійкого розвитку. ?????
- •37.Охорона основних екосистем Землі – передумова екобезпеки людства.
- •38.Процеси глобалізації та їх аналіз.
- •39.Поняття управління природними ресурсами.
- •40.Шляхи вирішення проблеми аридизації на Землі.
- •41.Демографічна політика. Приклади.
- •42.Поняття якості життя.
- •43.Охорона біологічного різноманіття – умова сталого розвитку.
- •44.Поняття екологічної безпеки.
- •45. Загальні положення „Порядку денного на ххі століття”.
- •46. Відкрита економічна система та засади справедливої торгівлі.
- •47. Екологічна культура та її значення для сталого розвитку.
- •48. Збереження і раціональне використання ресурсів з метою розвитку.
- •49. Диференційоване оподаткування країн в світі – передмова переходу до сталого розвитку.
- •50. Екологічний імператив та його виміри.
- •51. Посилення ролі основних груп населення.
- •52. Національні екологічні політики та їх координація.
Зміст показника рівня добробуту.
Добро́бут — ступінь задоволення певних потреб людини.
До основних показників для оцінки добробуту суспільства відносять:
показники доходів населення;
рівень розподілу доходів між окремими групами населення;
показники особистого споживання; - показники бідності населення;
показники економічної активності населення;
показники культурно-освітнього рівня населення;
показники оцінки стану здоров'я населення;
демографічні показники;
показники соціального забезпечення населення;
показники оцінки житлових умов населення;
показники соціальної напруги у суспільстві.
Сучасні поняття про рівні організації живого.
Питання про сутність життя цікавило людство впродовж усього його розвитку, однак остаточної відповіді на нього немає і досі. Більшість учених вважає життя особливою формою існування матерії, яка відрізняється від неживої природи особливостями будови та функціонуванням, що в біології має назву життєдіяльність.
Живі організми - це цілісні біологічні системи, здатні до саморегуляції та самовідтворення.
У їхньому хімічному складі переважають органічні сполуки: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо.
еобхідною умовою існування живих істот є обмін речовин.
Як відкрита система живий організм одержує погрібні йому сполуки з навколишнього середовища, виводячи туди кінцеві продукти свого обміну речовин. Обмін речовин тісно пов'язаний з перетворенням енергії: під час утворення складних сполук з простіших енергія витрачається, а при їхньому розщепленні - вивільняється. Оскільки функціонування жодної живої істоти неможливе без витрат енергії, необхідне постійне її надходження з довкілля. Лише зелені рослини та деякі прокаріоти і найпростіші, здатні дофотосинтезу, засвоюють енергію світла. Більшість організмів дістають необхідну їм енергію разом із їжею.
Клітини багатоклітинних організмів диференціюються і можуть утворювати тканини, органи та системи органів. Особини одного виду об'єднуються в популяції, а з популяцій різних видів формуються багатовидові угруповання -біоценози, біогеоценози тощо. Отже, зрозуміло, що жива матерія може перебувати на різних рівнях організації.
МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ
І КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ
І ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ
І ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ
І БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ
І БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ
Жива матерія має кілька рівнів організації: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний. На молекулярному рівні в живих організмах відбуваються біохімічні процеси і перетворення енергії, а також зберігається, змінюється і реалізується спадкова інформація, закодована в молекулах нуклеїнових кислот.
На клітинному рівні в кожній клітині як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енергії, забезпечуються процеси розмноження і передачі нащадкам спадкової інформації. Отже, клітина є елементарною одиницею будови, життєдіяльності та розвитку живої матерії.