Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TEZI_LEKTsIYa_Povnovazhen_prokurorzakinchen_dos...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
117.76 Кб
Скачать

22

Тези Лекції на тему:

Реалізація повноважень прокурора при закінченні досудового розслідування”

ПЛАН

1. Загальні положення закінчення досудового розслідування.

2. Повноваження прокурора при закритті кримінального провадження.

3. Повноваження прокурора при звільненні особи від кримінальної відповідальності.

4. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Повноваження прокурора.

4.1 Відкриття матеріалів іншій стороні.

4.2 Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

4.3 Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

5. Закінчення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

1. Загальні положення закінчення досудового розслідування.

Відтворюючи положення п. 3 ст. 121 Конституції України у нормах нового КПК законодавець визначає, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, та наводить перелік повноважень, якими його наділяє (ч. 2 ст. 36 КПК). Разом з тим, законодавець зазначає, що прокурор під час досудового розслідування може здійснювати інші повноваження, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом (п. 21 ч. 2 ст. 36 КПК).

Так, у главі 24 КПК України, визначаючи форми закінчення досудового розслідування, законодавець наділяє прокурора ще і повноваженнями, які він реалізує саме на цій стадії досудового розслідування.

У ч. 1 ст. 283 Кодексу „Загальні положення закінчення досудового розслідування” законодавець прописує, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Законодавець зобов’язує також прокурора (ч. 2 ст. 283 КПК) після повідомлення особі про підозру в найкоротший строк здійснити одну із таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Зазначені норми відтворено з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Європейська конвенція) щодо права на судовий розгляд „впродовж розумного строку” (п. 1 ст. 6 Європейської конвенції). Разом з тим, експерти Ради Європи зазначили, що вживаючи термін „найкоротший строк”, Україна запроваджує більш високі стандарти, а ніж передбачено Конвенцією.

Сутність поняття „найкоротший строк” законодавець не визначає, тоді як відповідно до положень ч. 1 ст. 28 КПК розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень і не можуть перевищувати передбачені Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. На законодавчому рівні визначаються і критерії розумних строків (ч. 3 ст. 28 КПК):

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень

Саме прокурор повинен забезпечити проведення досудового розслідування у розумні строки. На слідчого суддю цей обов’язок покладається лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. (ч. 2 ст. 28 КПК).

Поняття „у найкоротший строк” слід розуміти наступним чином: процесуальні рішення про закінчення досудового розслідування повинні прийматись без затримки і у більш стислі строки у порівнянні з граничними, визначеними Кодексом. Однак після всебічного, повного, неупередженого дослідження всіх обставин у кримінальному провадженні та оцінки зібраних доказів, тобто виконанні вимог ст. 91 КПК про встановлення обставин, які підлягають доказуванні у кримінальному провадженні

Зазначена вимога закону повинна дотримуватись і при закритті кримінального провадження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]