
- •1. Роль мислення в пізнанні. Форми чуттєвого пізнання. Особливості мислення.
- •2. Поняття форми мислення. Основні форми мислення.
- •3. Поняття закону мислення. Основні логічні закони.
- •4. Мова логіки. Природні і штучні мови. Мова логіки висловлень і логіки предикатів.
- •5. Логіка як наука. Історичні етапи її розвитку.
- •11. Зміст і обсяг понять. Види понять.
- •12.Розрізняють кілька видів понять, залежно від різних ознак. Є такі види понять:
- •13. Відношення між поняттями.
- •14. Логічні операції з поняттями: узагальнення і обмеження понять.
- •15. Означення понять, способи означень, правила означень.
- •16. Поділ обсягу поняття (класифікація).
- •18. Операції з класами, їх властивості.
- •19. Судження як форма мислення. Судження і речення.
- •21. Судження із складним суб’єктом, складним предикатом.
- •28. Закони алгебри висловлень.
- •29. Зрівнювані та незрівнювані судження.
- •30. Логічний квадрат і його структура.
- •31. Відношення сумісності та несумісності між судженнями.
- •40.Правила міркувань що випливають з логічного квадрату
- •41. Структура простого категоричного силогізму у силогізм входить рівно три терміна:
- •43.Поняття про фігури силогізму
- •49, Умовно-розділове міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а інші засновки — імплікативними висловлюваннями.
11. Зміст і обсяг понять. Види понять.
Зміст поняття – це сукупність суттєвих ознак предметів, охоплених даним поняттям. Обсяг поняття – це множина предметів, які володіють відображеними у змісті поняття ознаками. Зміст і обсяг поняття пов’язані між собою законом оберненого співвідношення між змістом і обсягом поняття. Його формулюють так: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки, чим вужчий зміст поняття, тим ширший його обсяг. Замість терміну «обсяг поняття» часто вживають такі терміни, як «клас», «множина», «підмножина», для позначення одного предмета – «елемент».
12.Розрізняють кілька видів понять, залежно від різних ознак. Є такі види понять:
1) одиничні і загальні (залежно від кількості елементів в обсягу поняття);
2) позитивні і негативні (залежно від наявності чи відсутності певної суттєвої ознаки зі змісту поняття);
3) збірні і незбірні (залежно від структури елементів поняття. Збірні поняття відображають сукупності предметів, які називають агрегатами);
4) конкретні і абстрактні (залежно від відображення предметів як чогось самостійно існуючого або відображення їх ознак, станів чи відношення між ними);
5) співвідносні та неспіввідносні (залежно від того, чи в них відображені предмети, які існують окремо чи у відношенні з іншими предметами);
6) реєструючи та нереєструючі (залежно від властивості елементів обсягу піддаватись обліку).
13. Відношення між поняттями.
Щоб говорити про відношення між поняттями, варто спочатку розрізнити зрівнювані і незрівнювані поняття. Зрівнювані поняття мають деякі спільні ознаки і можуть бути співставлені. Незрівнювані поняття не мають спільних ознак, тому не піддаються порівнянню. Зрівнювані поняття поділяють на сумісні і несумісні. Сумісні поняття – це ті, обсяги яких частково чи повністю співпадають, а несумісні – ті, обсяги яких не співпадають зовсім. Є три відношення сумісності та три відношення несумісності понять. Відношення сумісності:
1) відношення рівності, в якому перебувають поняття А і В, які характеризують одні і ті самі предмети. Поняття А і В називають тотожними;
2) відношення перерізу, в якому перебувають поняття А і В, які мають деякі спільні елементи. Поняття А і В називають перехресними;
3) відношення підпорядкованості, в якому перебувають поняття А і В, коли обсяг поняття В повністю включений в обсяг поняття А, яке крім цього має ще інші елементи, відсутні в обсягу поняття В. Поняття А називається підпорядковуючим, В – підпорядкованим, також їх називають родом і видом відповідно.
Відношення несумісності:
1) відношення співпідпорядкованості (координації), в якому перебувають кілька не перехресних понять А, В і С, підпорядкованих спільному поняттю D. Поняття А, В і С називаються співпідпорядкованими.
2) відношення протилежності (контрарності), в якому перебувають поняття А і В, коли зміст поняття А вміщує деяку ознаку, а В – ознаку, несумісну їй. Поняття А і В називаються протилежними.
3) відношення суперечності (контрадикторності), в якому перебувають поняття А і не-А, одне з яких характеризується наявністю, а інше – відсутністю однієї і тієї самої ознаки. Поняття А і не-А вичерпують обсяг родового поняття, якому вони підпорядковані.