10.1. Збалансована система показників результативності діяльності підприємства

Починаючи з класичної роботи Пітерса й Уотермена у роботах по теорії і практиці менеджменту. неодноразово відзначалася недостатність одних лише фінансових вимірників для оцінки результативності діяльності підприємства. Результатом досліджень у цій області стала концепція збалансованого набору показників результативності - системи фінансових і нефінансових метрик, побудованої на основі набору факторів, що визначають акціонерну вартість підприємства, безпосередньо пов'язаною з прийнятою стратегією її збільшення.

Власне побудова збалансованої системи показників результативності проводиться в такий спосіб:

1. На основі базових факторів, що визначають акціонерну вартість підприємства (ріст продаж, операційна маржа, податки, капітальні витрати, зміна оборотного капіталу, вартість акціонерного капіталу, вартість запозичень, структура капіталу, період конкурентної переваги), формується дерево факторів, що визначають вартість даного підприємства з урахуванням галузевої специфіки, бази конкуренції, сильних і слабких сторін даного підприємства і, нарешті, прийнятої стратегії розвитку. На цій основі формується набір ключових факторів успіху — областей менеджменту, у яких підприємство повинне домогтися успіху — для здійснення прийнятої стратегії.

2. Визначаються ключові показники результативності {КПР')— метрики, що кількісно описують ступінь досягнення результату в області ключових факторів успіху. Метрика повинна мати наступні властивості: безпосередній зв'язок зі стратегією, простота для розуміння, здатність спонукати до дій, здатність представлення в кількісному виразі (квантифікованість).

Її задачі полягають і в тому, щоб:

- сприяти зосередженню на зовнішньому середовищі і конкуренції;

- сприяти орієнтованому на факти проактивному аналізу;

- бути по можливості доступною для порівняння з показниками інших компаній.

3. На підставі стратегії й існуючого стану справ визначаються поточні цілі — планові значення ключових показників результативності. Відповідно до цих цілей будується система стимулювання менеджерів і працівників підприємства.

Збалансована система показників результативності в цілому повинна додатково характеризуватися :

• залученням всієї мережі створення вартості

• кількісною видимістю — число метрик повинне бути діапазоні 40-60;

• підтримкою балансу між фінансовими і нефінансовими метриками:

• підтримкою балансу між внутрішніми метриками, що оцінюють досягнення цілей самого підприємства, і зовнішніми, які оцінюють досягнення цілей важливих для підприємства сторін (постачальників, покупців, конкурентів).

• несуперечністю метрик, застосовуваних на кожному з рівнів управління (дія, що карається однією метрикою, не повинна заохочуватися іншою);

• погодженістю метрик на всіх рівнях управління (метрики нижчестоящих рівнів повинні випливати з метрик вищестоящих рівнів),

Таким чином, збалансована система показників результативності по визначенню повинна відображати будь-які істотні зміни у процесі створення вартості на підприємстві, наприклад зміна ефективності набору бізнес-правил. Отже, економічний результат зміни системи бізнес-правил чи їх поява повинні знайти відображення в тих чи інших КПР У такий же спосіб описується сукупна зміна капіталу знань. Тимчасово залишається відкритою проблема повторного рахунка, наприклад, обліку тієї самої події і як зміни вартості бізнес-процесу, і одночасно як зміни відповідного КПР.

Необхідною умовою застосування вищеописаного підходу (далеко не завжди здійсненним) є наявність на підприємстві збалансованої системи показників результативності. Створення таких -- складна задача, розгляд якої виходить за рамки даного курсу.