9.2. Побудова моделі фва

Первісна побудова моделі ФВА припускає наступні етапи:

1. Визначення мети проекту і його меж – встановлююється мета проекту (наприклад, аналіз бізнес-процесів, розрахунок собівартості продукції тощо). Різні цілі для однієї і тієї ж організації приводять, взагалі до різних моделей ФВА. Також задаються межі проекту, наприклад, компанія в цілому або окремий завод.

2. Визначення функцій - встановлюються:

— функції і їхні взаємовідносини один з одним, ресурсами й об'єктами витрат (у термінах входу, виходу, механізму і управління);

— відповідні ієрархії функцій, ресурсів і об'єктів витрат.

Якщо модель будується з метою аналізу бізнес-процесів, серед функцій також можуть виділятися ті, що додають і не додають вартість, а також може проводитися класифікація по інших ознаках.

3. Побудова моделі функцій у форматі IDEFO і первісної моделі ФВА - створюється функціональна модель, що документує результати, отримані на кроці 2. Як механізми приєднуються ресурси, задіяні при виконанні функцій. Результатом є функціональний зріз моделі ФВА, що забезпечує дані про функції, ресурси і об'єкти витрат, але не утримуючих даних власне про витрати.

4. Уточнення моделі ФВА. Первісна функціональна модель перегруповується, виходячи з кінцевої мети проекту. Аналогічні операції проводяться з ресурсами і об'єктами витрат.

5. Визначення факторів витрат. Фактор витрат відіграє двоїсту роль у моделі ФВА — з одного боку, він представляє причину, по якій у бізнес-процесі, відбуваються витрати, з іншого боку — натуральний вимірник витрат. Самі фактори витрат можуть бути двох видів. Фактори використання функцій визначають інтенсивність споживання функцій у процесі створення об'єктів витрат. Фактори витрат ресурсів визначають інтенсивність споживання ресурсів функціями. Для кожної функції визначається єдиний фактор використання, для кожного ресурсу — єдиний фактор витрат. Якщо це неможливо, то потрібна подальша декомпозиція функції. Декомпозиція функцій завершується в той момент, коли кожної функції привласнюється фактор використання і кожному ресурсові — фактор витрат. Фактори витрат для різних функцій і ресурсів можуть збігатися.

6. Визначення шляхів відповідності. У моделі ФВА, витрати перерозподіляються з вихідних рахунків на об'єкти витрат. Шлях від вихідного рахунка до об'єкта витрат називається шляхом відповідності. З кожним шляхом відповідності повинний бути зв'язаний фактор витрат, що задає механізм розподілу первісного рахунка витрат на проміжні або остаточні об'єкти витрат. Механізм може являти собою визначене процентне співвідношення або критерій, побудований на якомусь натуральному показнику. У такий спосіб встановлюється відповідність об'єктів витрат ФВА і рахунків витрат традиційного обліку.

7. Визначення кількісних співвідношень факторів витрат. Факторам витрат, що розподіляється по декількох шляхах відповідності, привласнюються ваги для кожного. Вихідний рахунок витрат розподіляється між шляхами відповідності або рівномірно, або в заданому кількісному/процентному співвідношенні.

Для визначення останніх застосовуються такі способи:

— історичні дані.

— спостереження і виміри.

— інтерв'ю й оцінки.

—моделювання.

8. Збір даних про витрати. До початку робіт зі збору даних необхідно зафіксувати період аналізу ФВА. За цей період повинна бути необхідна інформація про витрати. При відсутності даних необхідно або змінити період, або скористатися наближеними значеннями. В якості вихідних даних використовуються рахунки витрат головної книги, що розподіляються по факторах витрат по шляхах відповідності.

9. Результат: визначення витрат для різних об'єктів витрат. Сформована раніше структура функцій і витрат вноситься в розрахункову систему. Під останньою може розумітися широке коло систем, починаючи від системи таблиць MS Excel і закінчуючи спеціалізованими системами в архітектурі «клієнт-сервер». На підставі введених даних визначаються витрати для всіх об'єктів витрат.