6. Архітектура розподільних облікових систем

Організація систем АРМ як систем РООІ, які ґрунтуються на локальних мережах, передбачає застосування архітектурних інформаційно-технологічних рішень таких видів: “файл-сервер”, дворівневий “клієнт-сервер”, багаторівневий “клієнт-сервер”.

Архітектура виду “файл-сервер” означає, що на сервері (файловому сервері) є інтегрована БД, а на робочих станціях встановлені програмні засоби користувацького інтерфейсу та програми користувачів, за допомогою яких виконують змістове опрацювання даних. Обмін інформацією між робочою станцією і сервером відбувається шляхом передачі необхідних файлів. Ефективна робота користувачів у ЛОМ повинна забезпечуватися високою пропускною спроможністю каналів передачі даних, паралельним обслуговуванням користувачів, достатньою продуктивністю робочих станцій.

Така архітектурна схема розподільного опрацювання даних є доцільною в таких системах, в яких АРМ використовують спільну БД. Такі АРМ здебільшого є багатофункціональні, використовують дані з різних ділянок обліку на основі наданих їм прав доступу до відповідних файлів БД.

Значно більші можливості щодо підвищення продуктивності систем РООІ на основі оптимального розподілу робіт між її клієнтськими (користувацькими) та серверними частинами надають архітектурні рішення “клієнт-сервер”.

Схемою дворівневий “клієнт-сервер” передбачено передачу з робочої станції запиту на дані до сервера, на якому відбувається вибірка даних з БД та їхнє попереднє опрацювання (рис. 6.1.). У результаті на робочу станцію надходять опрацьовані дані, що скорочує інформаційні потоки в ЛОМ, сервер стає центральною ланкою всієї системи і визначає її надійність. Тому до технічного комплексу сервера ставлять дуже високі вимоги. На практиці вдаються навіть до встановлення серверів-дублерів. З огляду на ефективне використання централізованих функцій серверів, намагаються уніфікувати опрацювання даних на них для певних груп користувачів. Хоча на сервери покладено виконання значної частини операцій технологічного процесу, але в системах із складною логікою опрацювання даних такі самі високі вимоги ставлять і до технічних параметрів робочих станцій, які використовують для розв’язання складних задач.

За наведеною схемою розподільного опрацювання даних користувачам АРМ надають більше можливості щодо реалізації контрольних і аналітичних функцій за рахунок серверного виконання окремих частин функціональних процесів. Наприклад, на сервері можна виконувати підготовчі функціонально-технологічні роботи з систематизації, узагальнення облікових даних, які потрібні для здійснення контролю та аналізу.

Зокрема, “клієнт-серверна” технологія функціонування системи розподільного опрацювання інформації реалізована у вітчизняній корпоративній системі “ПАРУС”, побудованій на СУБД Oracle. У ній передбачено прямий зв’язок АРМ підрозділів (секторів, відділів) підприємства з АРМ-сервером єдиної бази даних. АРМ-сервер здебільшого встановлюють у головному підрозділі. Він на рівні з іншими АРМ може реалізовувати функції, які властиві керуючому АРМ, наприклад, зведений облік, загальний контроль, системний аналіз та інші. Крім того, на серверному АРМ ведеться єдине адміністрування в системі, що забезпечує синхронну роботу всіх АРМ. Периферійні АРМ мають прямий доступ до актуальної інформації в режимі реального часу.

Така система є особливо ефективною в тих сферах, в яких домінуючим є оперативне управління фінансово-господарськими процесами. Наприклад, система забезпечує оперативний децентралізований облік реалізації товарів на периферійних АРМ, оперативне узагальнення даних про реалізацію та залишки товарів на центральному серверному АРМ, оперативний контроль і аналіз процесу реалізації керуючим АРМ та оперативне отримання керуючої інформації периферійними АРМ.

Рис. 6.1. Дворівнева “клієнт-серверна” архітектура системи РООІ

Для систем розподільного опрацювання інформації передбачено використання системи серверів: центрального сервера головного підрозділу і власних серверів інших підрозділів (рис.6.2.). На АРМ центрального сервера покладено функції зведеного опрацювання інформації з БД АРМ серверів підрозділів, а також розсилання копій бази даних (тиражування) користувачам АРМ підрозділів, які використовують централізовано сформовану інформацію. Інтервали тиражування становлять 40-60 хв. Для таких систем потрібні високошвидкісні та надійні канали зв’язку для підтримання інформації в актуальному стані.

У випадку, коли інформаційні зв’язки головного та периферійних підрозділів в основному пов'язані з однонаправленими інформаційними потоками до центру та агрегуванням (консолідацією) інформації в ньому, вищенаведені архітектурні схеми також себе виправдовують.

Рис. 6.2. Трирівнева “клієнт-серверна” архітектура системи РООІ

Якщо на сервері розв’язують значну частину типових задач, які є загальними для АРМ, то в системі можна виділити окремий сервер, на якому розв’язуватимуться такі задачі. Наприклад, для окремих підрозділів підприємства на АРМ-сервері можна розв’язувати задачі щодо розрахунків із заробітної плати, результати якої надходитимуть на функціональні АРМ-робочі станції цих підрозділів.

Системи РООІ, в яких є декілька серверів задач і серверів БД, називають системами з багаторівневою “клієнт-серверною” архітектурою. Такі системи зорієнтовані на колективне задачне обслуговування груп користувачів АРМ. Зв’язок між структурними підрозділами підприємства може бути організований з використанням різних апаратних засобів і каналів зв’язку: телефонної мережі загального користування чи з використанням виділених каналів, спеціальних кабельних ліній, радіоканалів, супутникових каналів зв’язку. Якщо немає надійних і високопродуктивних каналів зв’язку, то найпростішим і реалізованим у вітчизняній практиці рішенням для доступу є двонаправлене пересилання даних телефонними каналами з використанням електронної пошти.

Інформаційний взаємозв’язок робочих станцій і серверів відбувається за допомогою СУБД, в яких передбачено мови запитів, серед яких найпоширенішими є мови: SQL (Structured Query Language) – структурована мова запитів; QBE (Query By Example) – запит за зразком.

1 Транзакцією називається неперервна сукупність дій СУБД, що викликається прикладною програмою (АРМ) і переводить РБД із одного несуперечливого стану в інший.