5. Розподільні бази даних облікової системи

Елементом організації інформаційного забезпечення системи РООІ є інформаційна база, яка в мережі АРМ виступає як система розподільних баз даних (РБД).

Розподільна інформаційна база ґрунтується на таких основних принципах:

• методологічної єдності організаційно-функціонального та функціонально-технологічних підходів до створення РБД;

• системності, що передбачає єдність інформаційної бази, раціональний склад РБД з врахуванням потреб різних підсистем ОС підприємства;

• інтегрованого використання даних з РБД, на основі незалежності даних від прикладних програм користувачів, суміщення технологічних операцій з ціллю однократного оперування даними;

• гнучкості структури інформаційної бази, що спрямовується на підвищення ефективності її використання та забезпечує можливість неперервного розвитку системи.

Для системи РБД характерними є такі властивості:

• зберігання інформації в різних точках розподіленого середовища з врегульованим ступенем надлишковості та цілісності даних;

• вся сукупність даних, що складається з множини окремих БД, розглядається як одна логічна база даних;

• паралельне виконання операції над базами даних виконується на основі декомпозиції запитів;

• інтерактивний режим доступу до інтегрованої сукупності даних на базі уніфікованих і розвинених мов взаємодії з БД.

Проектування баз даних проводиться за схемою: зовнішнє проектування → інфологічне проектування → даталогічне проектування → фізичне проектування.

Завдання зовнішнього проектування – вивчити інформаційне середовище об’єкта управління, тобто його предметної області з погляду визначення того, які дані треба зберігати в БД. Опис інформаційних потреб, а також інформаційних потоків (зв’язків) у предметній області ще називають її моделлю. Такі моделі розробляють, наприклад, для кожної ділянки обліку чи АРМ.

В описах можуть бути елементи дублювання, надлишковості та неузгодженості даних. Для усунення цих недоліків розробляють інфологічну (інформаційно-логічну) модель предметної області, яка є засобом структуризації предметної області, відповідно до інформаційних потреб і зв’язків, розуміння концепції семантики даних. Інфологічне подання даних зорієнтоване на людину, яка проектує чи використовує бази даних.

На загальносистемному рівні всі моделі інтегруються в одну інфологічну модель, в якій немає зайвої надлишковості та враховані інформаційні особливості складного об’єкта управління.

На наступному етапі проектування інфологічна модель відображається у відповідні логічні структури конкретної системи керування базами даних. Модель логічного рівня, підтримувану засобами конкретної системи керування БД, називають даталогічною. Завдяки інтегрованому характеру інфологічної моделі, яка трансформується в даталогічну, забезпечується інтеграційна основа поєднання локальних і мережевої систем керування БД.

Фізичним проектуванням передбачено формування фізичної моделі БД, яка вміщує структури зберігання даних в пам’яті ЕОМ, опис форматів, запис, порядок їх логічного або фізичного впорядкування, розміщення за типами пристроїв. А також характеристики та шляхи доступу до даних. Зміна параметрів фізичної моделі (обсягу пам’яті, часу доступу до даних та інше) не зумовлює необхідності зміни інфологічної та даталогічної моделей.

Основні критерії проектування систем розподільних БД визначають намаганням до мінімізації кількості та розмірів повідомлень, які проходять найкоротшими шляхами, оптимізації обсягів обчислень у вузлах мережі з локальними БД при рівномірному навантаженні в системі.

Розподільні БД перебувають під керуванням локальних систем управління (СУБД). Ці системи забезпечують інтегроване використання децентралізованої сукупності баз даних. Основна ідея інтеграції баз даних – використати уявне подання даних (віртуальної бази даних), в яке повинна бути відображена кожна база даних, що інтегрується. Під час роботи користувача в мережі з даними різних БД, в нього складається уява, що він працює з однією загальною БД.

Основними компонентами СУБД є засоби, які забезпечують:

• процедури міжмашинної взаємодії, а також передачу даних і команд між різними процесами та задачами;

• прозорий розподіл даних для прикладних програм користувачів з метою забезпечення незалежності даних і підтримки цілісності БД;

• синхронізацію виконання процесів і транзакцій¹ при конфліктних звертаннях до БД з метою забезпечення надійності даних.

Облікова інформаційна база містить такі дані: нормативно-довідкові, систематизовані й узагальнені поточного синтетичного і аналітичного обліку, ретроспективні. Ці дані закріплюються за окремими АРМами, як їхні бази даних і можуть бути доступними (під контролем) для інших АРМ. Можливі різні варіанти організації розподільних баз даних.

Бази даних усіх АРМ можуть бути сконцентровані в одному місці – центрі збирання й опрацювання даних. Такий центр проводить колективне обслуговування усіх АРМ. Він є потужним інформаційно-обчислювальним комплексом, розподіленими ресурсами якого користуються АРМ. Надійність роботи залежить від надійності функціонування центру.

Іншим типовим варіантом передбачається розміщення на окремих АРМ локальних (індивідуальних) БД (наприклад, БД окремих ділянок обліку). На кожному АРМ міститься первинна і похідна інформація. Нормативно-довідкова інформація (НДІ) поділяється на таку, що використовується тільки на конкретному АРМ, і таку, що потрібна усім АРМ. Очевидно, що внесення змін у другу частину НДІ повинно зачіпати БД усіх АРМ і проводитися одночасно та централізовано. Ретроспективна інформація залишається в місцях її виникнення та зберігання, а також може дублюватися. Дані поточного обліку становлять більшу частину обсягу бази даних кожного АРМ і проходитимуть систематизацію та узагальнення. Існує можливість доступу до БД інших АРМ, але кожне АРМ відповідає за цілісність і актуальність своєї БД.

У складних системах АРМ передбачається наявність низових АРМ первинного обліку, а також АРМ вищого рівня, відповідно до структури облікового процесу. В таких системах розміщення БД визначають, враховуючи потреби управлінського та фінансового обліку. Це означає, що на низових АРМ формуватимуться БД для розв’язання задач управлінського (наприклад, виробничого) обліку. АРМ вищого рівня, як контролюючі систематизуючі та узагальнюючі інформацію низових АРМ, використовуватимуть їхні БД. БД вищих АРМ формуватимуться на основі інтеграції управлінського та фінансового видів обліку.

Зазначимо, що розподільні бази даних АРМ центрів відповідальності розглядують як окремі підсистеми РБД. В базах даних центрів переважає інформація аналітичного характеру.

Можливі інші варіанти організації РБД, враховуючи специфіку виробничо-господарської діяльності об’єкта управління, потреби контрольного й аналітичного процесів. Реалізація того чи іншого варіанту повинна співвідноситися з програмно-технічними та інформаційно-технологічними можливостями топології мережі, що обирається.

Розробляючи систему РБД, треба врахувати інтеграцію облікового, контрольного й аналітичного процесів. Саме області інтеграції цих процесів будуть і областями інтеграції баз даних (див. рис. 6.).

Процедури названих процесів є різними за складністю побудови, інтелектуальністю змісту, творчістю вирішення. Серед облікових процедур інтелектуальною вважається процедура визначення кореспонденції бухгалтерських рахунків. У контрольному процесі складними та творчими є процедури недопущення чи виявлення зловживань і порушень у господарській діяльності. В аналітичному процесі особливо складними та інтелектуальними є процедури діагностичного аналізу ситуацій і пошуку рецептів їх розв’язання.

На АРМ також повинна міститися інформація (знання) для консультування бухгалтерських працівників з питань загально-методологічних питань обліку, контролю й аналізу (аудиту).

Отже, в інформаційній системі, поряд із базами даних, треба використовувати бази знань. Для користувача АРМ база знань є своєрідною інтелектуальною власністю, яку він повинен ефективно використовувати і збагачувати новими знаннями. Звертання за даними до РБД повинно відбуватися через базу знань.

Основу БЗ становлять: база фактів і база правил. У базі фактів відображається модельний образ облікових, контрольних і аналітичних номенклатур. Така база може бути створена за моделлю семантичної мережі зв’язків номенклатур та їхніх ознак, яка формалізовано описуватиметься множиною предикатів.

База правил міститиме процедурні знання. Формалізований опис алгоритмічного змісту процедур можна виконувати на основі продукційного моделювання знань з використанням конструкцій (правил) виду “ЯКЩО < умова > ТОДІ <реакція (дія, висновок)>”. В “умовах” і “реакції” використовуватимуться ключові слова предикатів.

Правила оперуватимуть з фактами-ознаками, які можуть у повному складі зберігатися у базі фактів, якою виступатиме база даних, у тому числі з її розширенням. За окремими правилами ознаки можуть оброблятися безпосередньо при заданні їх користувачем, без запису у базу фактів.

У першому випадку виконання процедури повністю автоматизується. У другому – передбачено безпосереднє введення користувачем ознак або виконання ним певних дій, які вказуватиме система, що є “умовою” правила. В будь-якому випадку система контролюватиме виконання правил, виводячи користувачеві повідомлення про переривання ходу виконання чи про одержання кінцевого результату.

Вибір варіанту виконання правил передбачатиме:

• оцінку інформаційної місткості баз даних з можливістю їх доповнення додатковими номенклатурами й ознаками;

• оцінку витрат, пов’язаних із безпосереднім опрацюванням ознак користувачем і системою в режимі діалогу.

Можливе й оптимальне поєднання двох вищенаведених варіантів роботи з базою знань.

Інтеграція різних процесів управління є невіддільною від інтеграції баз даних і баз знань, які формують інформацію стосовно обліку, контролю та аналізу.