3. Локальні обчислювальні мережі облікових систем
У системах РООІ автоматизовані робочі місця об’єднуються в локальні обчислювальні мережі (ЛОМ). Характерними рисами ЛОМ є:
розміщення на обмеженій території під контролем однієї організації;
можливість інформаційної комунікації АРМ на основі санкціонованого доступу до ресурсів ЛОМ шляхом комутації відповідних ЕОМ, терміналів мережі (технічних, програмних, інформаційних), з виходом на інші мережі;
розподіленість підготовки та зберігання даних і програм серед АРМ із використанням розподілених баз даних;
можливість програмного налагодження обчислювальних ресурсів мережі на розподільне опрацювання даних окремих задач на АРМах з розпаралелюванням алгоритмів опрацювання для підвищення інтегральної продуктивності всієї обчислювальної системи;
забезпечення стійкості мережі до відмов за рахунок програмного перерозподілу ресурсів і можливості дублювання, паралельного опрацювання даних із зіставленням результатів.
Локальна обчислювальна мережа складається з трьох основних елементів:
робочих станцій – автоматизованих робочих місць;
мережного сервера, комп’ютер якого може бути робочою станцією, такий елемент є робочим місцем адміністратора, керуючого роботою мережі або АРМ вищого рівня;
з’єднувального кабелю (багатожильного коаксіального, біо-триаксіального, волокно-оптичного та інших) і пристроїв зв’язку, передачі даних (модемів, трансляторів та інших).
Адміністратор може змінювати конфігурацію мережі, додатково ввести чи ліквідувати користувача, передати циркулярне повідомлення по мережі, координувати доступ до файлів мережі, розподіляти ресурси між користувачами.
Користувач мережі може розділяти файли та диски, захищати дані за допомогою паролів, обмінюватися повідомленнями з іншими користувачами, проводити міжмережне з’єднання, мати інтерфейс з адміністратором чи прикладним рівнем через свою прикладну програму для запиту ресурсів мережі.
Конфігурація ЛОМ, що подається в геометричній формі плоскої проекції середовища передачі даних, називається топологією мережі. Існують такі топології: зіркоподібна, кільцева, шинна, ієрархічна, комбінована (рис. 3.1.).
е
Рис. 3.1. Топології мереж
Зіркоподібна топологія передбачає під'єднання до центрального АРМ периферійних робочих місць (рис. 3.1., а). Така схема є характерною для простої структури бухгалтерії, в якій периферійними є АРМ ділянок обліку або АРМ первинного обліку, центральний – АРМ зведеного обліку та звітності або комплексне АРМ, на якому систематизують і узагальнюють облікові дані. В цій мережі завжди є можливість сконцентрувати опрацювання та зберігання даних периферійних АРМ у центрі.
Центральний АРМ координує всі обмінні дії в мережі за допомогою концентратора розподілу на посилання сигналів. Сеанси зв’язків між периферійними АРМ відбуваються через центральний вузол. До керуючих функцій центрального АРМ належать: керування файловими структурами та апаратними ресурсами; забезпечення захисту даних; організація та координація взаємодії АРМ в мережі.
До позитивних властивостей мережі з топологією зірки можна віднести такі:
за умови використання високопродуктивних ЕОМ в центральному вузлі забезпечується висока пропускна здатність мережі;
оперативний збір інформації на центральному АРМ та доведення необхідної інформації на периферійні АРМ;
при виході з ладу одного з каналів зв’язку чи АРМ мережа залишається функціонуючою;
відносна простота та незначні витрати при потребі нарощування мережі.
Основний недолік зіркоподібної топології ЛОМ – вихід з ладу центрального вузла паралізує всю мережу. Тому здебільшого вдаються до його технічного резервування.
Крім того, зростання загальної довжини ліній зв’язку при розширенні мережі, а також їх монопольне використання збільшує питому вартість передачі інформації і знижує економічність ЛОМ.
У кільцевих мережах вузол одержує інформаційне повідомлення від одного з своїх сусідів і далі опрацьовує його сам, або за допомогою транслятора передає (ретранслює) його іншому сусідові (рис. 3.1., б). Дані поширюються колом і здебільшого, для спрощення фізичного каналу, лише в одному напрямі. Логічна організація кільцевої ЛОМ є досить простою і витрати кабелю на систему комунікацій невеликі.
Ця топологія має недолік, що полягає в наявності одного каналу, який поєднує всі компоненти в кільце. Якщо відмовляє канал між двома вузлами, то настає відмова всієї мережі. На випадок такої ситуації треба зарезервувати канал або застосувати перемикачі для обходу вузлів, що відмовили.
Різновидністю кільцевої топології є петлева структура, в якій всі вузли з’єднані між собою в кільце, але один з них керує іншим і визначає, який вузол повинен використовувати канал зв’язку.
Для бухгалтерських служб, які мають характерну ієрархічну спрямованість інформаційних зв’язків, використання кільцевої структури ускладнює їхню роботу. Тому такі мережі мають обмежене застосування.
Архітектуру ЛОМ, при якій усі вузли підімкнені до спільного каналу (шини, магістралі), називають шинною топологією (рис. 3.1., в). Кожен вузол використовує шину для зв’язку з будь-яким іншим вузлом. Шина дає змогу, щоб кожне повідомлення приймали усі вузли-станції. Відповідно в момент передавання працює одна-єдина станція у широкомовному режимі на кілька станцій. Така функція шини особливо важлива для тих АРМ, які передають інформацію, наприклад, АРМам обліку витрат виробництва, зведеного обліку та звітності, аналізу діяльності в цілому.
До позитивних властивостей ЛОМ із шинною топологією належать:
зручність і легкість підключення нових станцій-АРМ;
висока надійність, оскільки на функціонування справних станцій не зможуть впливати несправні станції або тракти, що поєднують їх з шиною;
технологічна зручність внесення змін в умовно-постійну інформацію у всіх АРМ мережі;
можливість вибирати маршрути передачі інформації на різні АРМ.
Шинні мережі досить прийнятні для систем РООІ.
Основний недолік топології ЛОМ – поломка шини призводить до зупинки роботи мережі.
Ієрархічною називають архітектурну ЛОМ, при якій вузли об’єднуються в групи (кластери) зі спільним контролером (рис. 3.1., г). Правила взаємодії між вузлами всередині одного кластера та між вузлами різних кластерів різні. Керуючим є АРМ, який має найвищий пріоритет у кластері (наприклад, в секторі бухгалтерії, в центрі відповідальності). Кластери становлять супідрядні ієрархічні структури. Керуючий АРМ вищого рівня ієрархії забезпечує безпосереднє керування керуючих АРМ нижчих рівнів. Це зменшує навантаження на центральний АРМ (наприклад, найвищого рівня).
Ієрархічна топологія легко адаптується до ієрархічних структур системи РООІ зі строго визначеними напрямами переміщення інформації по вертикалі. Однак для налагодження зв’язків по горизонталі серед АРМ різних кластерів відбуватиметься складне проходження, можливо, по значній частині структури через керуючі АРМ. Тому таку топологію часто застосовують у системах, де потрібна концентрація інформації на вищих рівнях, що надійшла з нижчих, дає повну інформаційну картину про вузли нижчих рівнів, які є в полі управління вузлів вищих рівнів. Є можливість делегувати певні керуючі (контрольні) повноваження з вищих рівнів на нижчі.
В ієрархічних мережах забезпечується швидкий пошук даних і локалізація помилок. У цих мережах є змога досить просто і з незначними витратами нарощувати мережу, створюючи складні структури. Характерною причиною виникнення конфліктних ситуацій в мережі є втрата інформації за напрямами “згори-донизу” та “знизу-вгору”.
Складність організаційно-функціональних взаємозв’язків у системі РООІ зумовлює створення таких топологій ЛОМ, які б найкраще відповідали потребам системи. На практиці вдаються до комбінування різних топологій, створюючи найраціональнішу (оптимальну) структуру. Прикладами комбінованих (гібридних) структур є топологія сніжинки (рис. 3.1., д), коміркова топологія (рис. 3.1., е) та ін.
У топології сніжинки об’єднані переваги шинної та зіркової топологій, що є суттєвими для систем з гнучкою децентралізацією управління під жорстким централізованим контролем.
Привабливість коміркової топології полягає у відносній стійкості до перевантажень і відмов. Завдяки множинності шляхів, створюваних з компонентів мережі, інформація може бути скерована в обхід вузлів, які зайняті. Незважаючи на те, що такий підхід характеризується складністю та високою вартістю, численні користувачі надають перевагу комірковим мережам, як надійніші за мережі інших типів.
У працях [4, 5, 7] подано аналітичний огляд з тематики мереж: найвідоміші мережні операційні системи: PSLAN (фірми IBM); 3+Open LAN Manager (3COM), OS/2 LAN Server (IBM), 3+Share3 (COM), Net Ware 4.X (Novell), Windows NT (Microsoft); найпоширеніших типів ЛОМ: Ethernet, Ether Series, Network, Token Ring Network, Arcnet, USENET, UUCP, FDDI, Fiber Channel, Applеtalk та ін.
Вибір топології мережі залежить від організаційної структури підприємства, форми організації бухгалтерського обліку, розподілу функцій між бухгалтерськими працівниками, обсягів інформації, що обробляється, інформаційних потоків, техніко-експлуатаційних характеристик АРМ та інших факторів.