- •Тема 1 Контрольно-ремонтна автомобільна станція крас-1рш
- •Тема 2 Машина перевезення зіп-2 «Берда»
- •Тема 3 Контрольно-вимірювальні прилади крас-1рш
- •1. Частота синусоїдальних сигналів від 10 Гц до 20 мГц;
- •Тема 4 Міри безпеки при роботі з контрольно-вимірювальними приладами.
- •Тема 1 Основні положення, керуючі документи, що регламентують експлуатацію техніки й озброєння у військах
- •Тема 2 Технічне обслуговування рпк-2
- •Тема 3 Обсяг робіт при різних видах технічного обслуговування
- •Тема 4 Сіткові графіки робіт технічного обслуговування №2
- •Тема 1 Види ремонту і їхні характеристики
- •Тема 2 Несправності радіоприладного комплексу рпк-2
- •Тема 3 Організація робіт з ремонту озброєння й техніки
- •Тема 4 Пошук й усунення несправностей
- •Тема 1 Види й режими зберігання, їхня характеристика
- •Тема 2 Технічне обслуговування комплексів, що перебувають на зберіганні
- •1. При короткочасному зберіганні:
- •2. При тривалому зберіганні:
- •Тема 3 Парки й сховища, устаткування парків
- •Список літератури:
- •Тема 1 Контрольно-ремонтна автомобільна станція крас-1рш.
Тема 4 Міри безпеки при роботі з контрольно-вимірювальними приладами.
Ціль: вивчити міри безпеки при роботі з контрольно-вимірювальними приладами
4.1 Міри безпеки при роботі з контрольно-вимірювальними_приладами (КВП)
Щоб уникнути Нещасних випадків й ушкодження КВП повинні виконуватися наступні міри безпеки:
1. дотримуватися обережності при огляді приладів, що перебувають під напругою. Пам'ятати, що в складових КВП є напруги небезпечні для життя;
2. при експлуатації приладів забороняється експлуатація їх зі знятими бічними кришками;
3. працювати із приладами не менш чим по двоє людей;
4. після вимикання КВП органи керування поставити у вихідний стан;
5. не включати прилади при несправній вентиляції;
6. не ставити запобіжники, розраховані на більші струми. Забороняється користуватися позаштатними кабелями, запобіжниками, деталями й т.д.;
особи, що не засвоїли правил техніки безпеки, до роботи з КВП
не допускаються.
Розділ 2 Технічне обслуговування радіоприладних комплексів
Тема 1 Основні положення, керуючі документи, що регламентують експлуатацію техніки й озброєння у військах
.Ціль: ознайомити з основними положеннями керівних документів по організації й плануванню експлуатації техніки й озброєння
2.1 Основні положення про організації експлуатації ракетно-артилерійського озброєння
Під ракетно-артилерійським озброєнням розуміється наземне у,статкування ЗРК, протитанкових комплексів, танкове, артилерійське й стрілецьке озброєння, радіотехнічні засоби, радіоелектронна техніка й артилерійські прилади.
Під експлуатацією озброєння розуміється сукупність дій по підготовці й використанню його по призначенню, технічне обслуговування, зберігання, транспортування й ремонт.
Під використанням озброєння розуміється застосування його в бойових і навчальних цілях з дотриманням установлених експлуатаційною документацією норм, правил і режимів, що забезпечують нормальну роботу.
Організація експлуатації озброєння включає:
• планування експлуатації;
• допуск особового складу до експлуатації;
• прийом озброєння й техніки й уведення в лад;
• облік озброєння й ведення експлуатаційної документації;
• контроль технічного стану;
• ведення рекламаційної роботи;
• категорування озброєння;
• технічне обслуговування й ремонт озброєння;
• технічний огляд балонів, посудин, що працюють під тиском;
• зберігання;
• транспортування й евакуація;
• узагальнення передового досвіду експлуатації й впровадження його в практику військ.
До експлуатації озброєння допускаються військовослужбовці, які вивчили матеріальну частину, правила її експлуатації й міри безпеки, після здачі відповідних заліків.
Інструктаж з мір безпеки проводиться не рідше одного разу в три місяці, а при роботі з ракетами й боєприпасами - перед кожним початком робіт.
Кожен військовослужбовець розписується в журналі інструктажу, який зберігається в командира підрозділу.
Озброєння приймається частиною на підставі супровідних документів (накладних, приймально-здавальних відомостей) і експлуатаційної документації.
Для прийому озброєння, наказом командира частини призначається комісія. По закінченні прийому, комісія складає акт прийому, який затверджується командиром частини.
Озброєння й техніка видається підрозділам по накладних, і враховуються по книгах обліку матеріальних засобів. Передача озброєння у середині частини проводиться по накладних служби РАО, виданим на підставі розпорядження командира частини.
Уведення озброєння групового використання й закріплення його віддається наказом по частині.
Озброєння розрахункам повинне вручатися в урочистій обстановці, перед строєм, як правило, особисто командиром частини. Після прийому озброєння, військовослужбовець несе за нього відповідальність.
Примітка: якщо військовослужбовець із якої-небудь причини відсутній (навчання, відпустка, лікування), командир на цей період призначає іншу відповідальну особу.
Кількісний облік озброєння ведеться на підставі прибутково-видаткового обліку. Книги обліку ведуться безстроково, до повного їхнього використання.
Облік технічного стану озброєння ведеться у формулярах, паспортах і книгах обліку кількісного стану озброєння. За правильне ведення й зберігання формулярів відповідають:
- у підрозділі - командир підрозділу;
- у частині - начальник служби РАО;
- на складі частини - начальник складу.
Контроль над експлуатацією озброєння здійснюється:
1. періодичними перевірками й оглядами озброєння й техніки посадовими особами в терміни, установлені статутом Збройних Сил України й настановою зі служби РАО;
2. перевірками й інспектуванням частин вищими органами.
При виявленні невідповідностей поставленого озброєння технічним стандартам або при виході озброєння з ладу із причин виробничого характеру, у межах гарантійного строку (указується у формулярі) складається акт-рекламація. Акт-рекламація складається комісією, призначеної командиром частини разом із представником заводу постачальника. Акт підписується головою комісії, всіма членами комісії, затверджується командиром частини й засвідчується гербовою печаткою.
Озброєння залежно від технічного стану й характеру необхідного ремонту підрозділяється на п'ять категорій:
1-я категорія - нові, а також зразки РАО, які перебувають в експлуатації або зберіганні, гарантійні строки яких не минули, справні, придатні до застосування;
2-я категорія - нові, а також зразки РАО, які перебувають в експлуатації або зберіганні, гарантійні строки яких минули, але не вироблені міжремонтні строки експлуатації, справні й придатні до бойового застосування;
3-я категорія - РАО, які виробили міжремонтний строк експлуатації до середнього ремонту (або потребують середнього ремонту);
4-я категорія - РАО, які виробили міжремонтний строк до капітального ремонту;
5-я категорія - непридатні для бойового використання зразки РАО, відновлення яких технічно неможливо або економічно невигідно.
2.2 Планування експлуатації
Планування експлуатації озброєння, ракет і боєприпасів проводиться з метою:
- підтримка озброєння в боєздатному стані;
- правильне використання озброєння в межах установлених річних норм витрати ресурсів для повного й своєчасного виконання завдань
бойової підготовки;
- своєчасне проведення технічного обслуговування й ступневий вихід озброєння у ремонт;
- своєчасний й якісний огляд засобів котлонагляду, а також перевірок засобів виміру;
- рівномірне завантаження ремонтних органів роботами з ремонту й технічному обслуговуванню;
- постійний контроль над технічним станом озброєння;
Планування експлуатації озброєння повинне здійснюватися штабом частини.
Всі заходи щодо підтримки озброєння в повній бойовій готовності повинні бути тісно пов'язані з усіма заходами частини й включені в план бойової підготовки частини на весь навчальний рік.
Заходи щодо підтримки озброєння в повній бойовій готовності розробляються начальником служби РАО завчасно й затверджуються командиром частини, а потім представляються НШ частини для включення в план.
У мирний час у частині розробляється план експлуатації озброєння й техніки. Він розробляється на навчальний рік. Вихідними даними для розробки плану експлуатації озброєння є:
• потреба в ресурсах для забезпечення плану бойової підготовки й бойового чергування;
• установлення річних норм витрати ресурсів;
• міжремонтні ресурси експлуатації;
• запас ресурсів озброєння до чергового ремонту;
• терміни служби озброєння;
• періодичність проведення технічних обслуговувань;
• технічна оснащеність ремонтних органів;
• наявність озброєння і його технічний стан;
• потреба в ресурсах для технічного обслуговування.
Командири підрозділів при складанні розкладу занять повинні керуватися цим планом.
2.3 Підготовка до експлуатації ракетно-артилерійського озброєння
Підготовка до уведення зразка РАО в експлуатацію полягає в призначенні наказом командира частини комісії із прийому зразка озброєння.
Під керівництвом комісії проводяться підготовчі (вивчення зразка озброєння, розвантаження, транспортування, комплектування й т.д.) роботи.
До складу комісії із прийому РАО обов'язково включається начальник служби РАО частини й посадова особа, за якою буде закріплене ракетно-артилерійське озброєння, що надійшло.
Прийом РАО здійснюється на підставі супровідних документів і експлуатаційної документації.
При прийомі РАО перевіряється:
1. комплектність зразка озброєння, наявність і правильність укладання ЗІП;
2. наявність мастильних матеріалів, спеціальних рідин й їхньої якості;
3. стан деталей, механізмів, апаратури, якість їхнього фарбування й антикорозійних покриттів;
4. технічний стан зразка РАО і його складових частин;
5. наявність експлуатаційної документації, повнота й правильність її заповнення.
РАО повинне бути введене в експлуатацію не пізніше 10 днів з моменту надходження у військову частину зразка озброєння і його експлуатаційної документації.
До віддачі наказу про введення зразка РАО в експлуатацію його використання забороняється.
Після прийому зразка РАО, командир установки й командир підрозділу відповідають за технічний стан, комплектність, придатність до використання по прямому призначенню й дотримання правил експлуатації.
