- •Тема 1 Контрольно-ремонтна автомобільна станція крас-1рш
- •Тема 2 Машина перевезення зіп-2 «Берда»
- •Тема 3 Контрольно-вимірювальні прилади крас-1рш
- •1. Частота синусоїдальних сигналів від 10 Гц до 20 мГц;
- •Тема 4 Міри безпеки при роботі з контрольно-вимірювальними приладами.
- •Тема 1 Основні положення, керуючі документи, що регламентують експлуатацію техніки й озброєння у військах
- •Тема 2 Технічне обслуговування рпк-2
- •Тема 3 Обсяг робіт при різних видах технічного обслуговування
- •Тема 4 Сіткові графіки робіт технічного обслуговування №2
- •Тема 1 Види ремонту і їхні характеристики
- •Тема 2 Несправності радіоприладного комплексу рпк-2
- •Тема 3 Організація робіт з ремонту озброєння й техніки
- •Тема 4 Пошук й усунення несправностей
- •Тема 1 Види й режими зберігання, їхня характеристика
- •Тема 2 Технічне обслуговування комплексів, що перебувають на зберіганні
- •1. При короткочасному зберіганні:
- •2. При тривалому зберіганні:
- •Тема 3 Парки й сховища, устаткування парків
- •Список літератури:
- •Тема 1 Контрольно-ремонтна автомобільна станція крас-1рш.
Тема 4 Пошук й усунення несправностей
Ціль: навчити знаходити й усувати несправності
1.1 Пошук й усунення несправностей у РЛС
У тому випадку, якщо після команди «До бою!» і включенні РЛС відсутнє радіально-кругове розгорнення на індикаторі пошуку й не виводиться висока напруга потенціометром «Регулювання струму генератора», то варто приступити до пошуку несправностей. Для цього необхідно виконати наступні дії:
• перевірити вихідне положення органів керування (у результаті перевірки повинно бути встановлено, що органи керування встановлені правильно);
• перевірити надійність кріплення блоків і рознімань (у результаті перевірки повинно бути встановлено, що блоки й рознімання закріплені);
• перевірити живлячі напруги (у результаті перевірки повинно бути встановлено, що живлячі напруги в нормі);
• спробувати усунути несправність за допомогою органів регулювань (потенціометром «Регулювання струму генератора» (шафа Т-37) і потенціометром «Яскравість» (шафа Т-36)). Після цього станція вимикається й необхідно приступити до аналізу несправності.
Аналіз ознаки несправності: використовуючи функціональну схему РЛС, варто вивчити функціональні зв'язки між системами РЛС. Після цього можна зробити висновок, що вийшов з ладу «Генератор імпульсів запуску передавача» (панель В21 3(4)). Щоб переконатися в цьому, необхідно провести перевірку наявності розгорнення на потенціалоскопі в масштабі «20». Для цього необхідно виконати наступні дії:
• включити РЛС і перевірити наявність розгорнення на потенціалоскопі в масштабі «20», для цього необхідно замість одного з потенціалоскопів ЛН-14 установити в блок Т-19М кадроскоп ЛН-14К
• перемкнути тумблер масштаб «15-20» на блоці Т-36 з положення «20» у положення «15»; переконатися, що розгорнення в масштабі «20» відсутнє й є в наявності в масштабі «15»;
• використовуючи осцилографічну приставку переконатися у відсутності імпульсу запуску передавача у відповідних гніздах на шасі блоків Т-21М и Т-ЗМ
Розділ 4 Зберігання зенітно-артилерійських комплексів у військах
Тема 1 Види й режими зберігання, їхня характеристика
Ціль: вивчити види й режими зберігання, а також порядок підготовки зенітно-артилерійських комплексів до зберігання
1.2 Види зберігання і їхня характеристика
Зберігання - утримання справного РАО у місцях зберігання із застосуванням існуючої системи технічного обслуговування й контролю, а також засобів і методів захисту від впливу навколишнього середовища, установлених експлуатаційною документацією.
Для озброєння й техніки встановлюються наступні види зберігання:
• короткочасне зберігання (до одного року);
• тривале зберігання (більше одного року).
На зберігання ставиться справне озброєння й техніка, що мають установлений запас ресурсу, укомплектовані ЗІП й експлуатаційною документацією. Озброєння й техніка, поставлені на зберігання, залишаються закріпленими за підрозділами (посадовими особами).
Техніка й озброєння, що перебувають на тривалому зберіганні, можуть зберігатися в сховищах, під навісами й на відкритих обладнаних площадках, але втримуються окремо від техніки, що перебуває на короткочасному зберіганні або у використанні.
Місця зберігання обладнаються грозозахисними пристроями, протипожежним водопостачанням, пожежною сигналізацією, пожежним інвентарем, освітленням для роботи в нічний час. У сховищі повинні бути дошка документації, засоби пожежогасіння, робочий стіл з письмовим приладдям, аварійне освітлення, ручні ліхтарі, спеціальне устаткування, дошка пожежного розрахунку, інструкції й плакати по технічному обслуговуванню, таблиці змащення озброєння, що перебуває на зберіганні
Примітка: сховище може бути, як опалювальним, так і не опалювальним.
Нові зразки озброєння, а також які пройшли капітальний ремонт при постановці на зберігання, безпосередньо після введення їх в експлуатацію, технічному обслуговуванню не піддаються, а тільки консервуються.
Інші зразки техніки перед постановкою на тривале зберігання піддається ТО-2; при постановці на короткочасне зберігання ТО-1.
1.1 Підготовка зенітно-артилерійських комплексів до зберігання
Озброєння й майно ставляться на зберігання на підставі наказу по військовій частині, у якому визначається вид зберігання, зразки озброєння (їхні номери), період постановки техніки на зберігання й склад комісії для визначення якості підготовки й постановки техніки на зберігання. На підставі наказу в частині (підрозділі) складається план робіт з постановки озброєння на зберігання.
План складається з 6 розділів:
1. підготовка особового складу;
2. підготовка засобів технічного обслуговування (ремонту) і місць зберігання;
3. забезпечення підрозділів ЗІП і ГММ;
4. підготовка озброєння до зберігання;
5. консервація техніки й установка її на місця зберігання;
6. оформлення документації.
План підписується заступником командира по озброєнню й начальником штабу й погоджується з начальниками служб. Затверджується командиром частини (підрозділу).
Постановка озброєння на зберігання проводиться по технологічних картах, які розробляються для кожного виду озброєння. Для підготовки й постановки ЗАК на зберігання необхідно:
А), перед постановкою на короткочасне зберігання на ЗСУ-23-4М проводиться технічне обслуговування №1 (якщо по строках не передбачене ТО-2). Додатково до робіт ТО-1 проводяться роботи по запобіганню безпосереднього впливу навколишнього середовища, а саме:
• просушується установка (включається “НАКАЛ”, система вентиляції й система обігріву на 1,5-2 години);
• змазується тонким шаром змащення ГОИ-54П всі незабарвлені механічні поверхні усередині установки (маховики, тумблери, не випадаючі гвинти й т.п.);
• змазуються змащенням ПВК всі зовнішні незабарвлені металеві поверхні й обертаються або заклеюються парафінованим папером (стволи АЗГ, шланги системи охолодження автоматів, гільзовідводи, контрольні площадки, шанцевий інструмент):
• затягується ущільнення погона башти й башта застопорюється;
• закриваються всі отвори приточно-витяжної вентиляції в
корпусі й на башті машини;
• повністю заливається масло МГЕ-10А в бак і редуктор приводів наведення. Потім зливається 1,5л масла з гідросистеми й 0,2л - з редуктору;
• зливається вода із системи охолодження АЗГ, і система заповнюється низько замерзаючою рідиною марки «65»;
• заміняється вода в системі охолодження двигуна ГМ-75 на
низько замерзаючу рідину марки «65».
Б), перед постановкою на тривале зберігання на ЗСУ-23-4М проводиться технічне обслуговування №2. При підготовці ЗСУ-234М к тривалому зберіганню (крім робіт з підготовки ЗСУ до короткочасного зберігання) додатково виконуються наступні роботи:
• проводиться консервація двигуна ГМ-575 і ГТД;
• між щітками й колектором перетворювачів, електродвигунів і генераторів прокладається електрокартон марки ЭВ товщиною 0,2мм;
• установка консервується шляхом розміщення мішечків із селікагелем у відділенні керування, відсіку екіпажу, силовому відділенні, відсіках переднього паливного баку, перетворювача СЭЖ.
Консервація установки здійснюється методом статичного осушення повітря. При підготовці до консервації в ЗСУ-23-4М здійснюється:
видалення пилу із внутрішніх поверхонь повітреводів; продувається стисненим повітрям монтаж шаф, блоків;
башта протирається з середини м'якою вологою щіткою (передні панелі шаф, блоків);
очищаються м'якою серветкою скла приладів;
кабелі й гумовотехнічні вироби протираються чистою тканиною з тальком;
хромовані й нікельовані поверхні змазуються змащенням ГОИ-54П, а потім обертаються конденсаторним папером. У ЗСУ-23-4МЗ завантажується 50кг селікагелю (125 мішечків по 400м у кожному). Мішечки із селікагелем розміщають:
1. у ящиках ЗІП, приладів нічного бачення, у чохлах КПН і візиру антени................по 1шт.
2. у відділенні керування й відсіку переднього паливного баку ...... 20шт.
3. у бойовому відділенні ...........................................................62шт.
4. у силовому відділенні ........................................................ .26шт.
5. у відсіках ГТД і СЭЖ......................................................... 10 шт.
Мішечки, як правило, підвішують на тонкому мідному дроті, натягнутому усередині відсіків. У башті, відділенні керування й у силовому відсіку мішечки підвішують на ручки замків блоків, на виступаючі елементи стопорів, вузлів так, щоб вони не стикалися із замасленими поверхнями деталей. При розміщенні в установці селікагелю, розфасованого в мішечки, 3-4 мішечка, попередньо зважених порожніми, ретельно готовлять і зважують із точністю ±2,5гр. Масу записують чорнилом на мішечках. Два таких мішечки використають у якості контрольних у башті, а інші - у відділенні керування. Підвішують їх на місці приладів спостереження при знятих захисних зовнішніх склах, пропустивши нитки кріплення назовні.
Поруч із контрольними мішечками за склом доцільно повісити пробірку із селікагелем-індикатором, по кольору якого приблизно визначають відносну вологість осушеного повітря.
У сухому середовищі селікагель-індикатор має темно-блакитний або фіолетовий відтінок, що відповідає 3-5% відносної вологості; світло-фіолетовий - 20% вологості; ясно-рожевий - 40%; ясно-жовтий - 60% відносної вологості.
Обчислення приросту маси (обводнювання) у відсотках до первинної маси, проводиться по формулі: - С-У
Обводнювання (в %) = ——— х100%, де
А
С - маса мішечка із селікагелем при огляді;
У - початкова маса контрольного мішечка із селікагелем;
А - маса сухого селікагелю в контрольному мішечку.
Обводнювання не повинне бути більше 26%.
Після розміщення селікагелю проводиться герметизація корпусу й башти, методом промазки щілин між люками вологостійкою замазкою, що не висихає, ЗЗК-ЗУ. Із цього герметизуючого матеріалу за допомогою шприца виготовляються валики шириною 10-14мм і висотою не менш 5мм. Стики промащуються таким чином, щоб валик перекривав щілину, утворену люком і корпусом. Вентиляційні жалюзі заклеюються одним шматком тканини ТТ, а стики тканини з корпусом промащуються замазкою ЗЗК-ЗУ. Після герметизації ЗСУ необхідно переконатися, що всі заслінки ПАЗ, люки й лючки надійно закриті й опломбовані, а також закриті заглушками всі отвори пилевикидів.
Після перевірки комісією повноти і якості консервації ЗАК, а також перевірки умов зберігання установок, установки ставляться на місця їхнього зберігання, і оформляється акт.
