1.Економічний аналіз - це науковий метод пізнання сутності економічних явищ та процесів, що ґрунтується на розчленуванні їх на складові і на вивченні в усьому розмаїтті зв'язків і залежностей.

Розрізняють макроекономічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на рівні світової і національної економіки та її окремих галузей, і мікроекономічний аналіз, що вивчає ці процеси та явища на рівні окремих суб'єктів господарювання, котрий назвали економічним аналізом господарської діяльності.

Комплексний економічний аналіз виробничо-фінансової діяльності займає центральне місце в системі управління підприємством. На його основі розробляють і обґрунтовують управлінські рішення. Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не можна здійснювати до того часу, поки не обґрунтовано його економічної доцільності. Управлінські рішення і дії мають базуватися на точних розрахунках, на глибокому і всебічному економічному аналізі. Вони мають бути науково обґрунтовані, вмотивовані, оптимальні. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його ефективність.

Недооцінка ролі аналізу, помилки в планах і управлінських діях у сучасних умовах завдають відчутних втрат. Навпаки, ті підприємства, на яких належним чином організовано аналіз, мають добрі результати, високу економічну ефективність.

Отже, економічний аналіз господарської діяльності - це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійовий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

2.Предметом економічного аналізу є результати діяльності та причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що виникають у процесі господарської діяльності, які є головними, визначальними для вивчення і досягнення поставленої конкретної мети аналізу.

Предмет аналізу господарської діяльності можна визначити конкретніше і детальніше:

– дотримання договірних зобов'язань;

– використання основних виробничих засобів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

– собівартість продукції;

– фінансові результати і фінансовий стан підприємства;

– модернізація і реконструкція виробництва.

Завдання аналізу господарської діяльності полягає в обґрунтуванні реальності плану, складеного на основі господарських договорів, вивченні та оцінці ходу його виконання на кожній ділянці виробництва, порівнянні результатів роботи з витратами, виявленні причин і факторів відхилень фактичних показників від запланованих, розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків і використання внутрішніх можливостей для збільшення виробництва, поліпшення якості продукції тощо. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу — основний капітал і оборотні активи (готівка, матеріально-виробничі запаси, дебіторська заборгованість — короткострокова і довгострокова).

3. Аналіз діяльності сг-підприємств має ряд особливостей:

- результати діяльності СГ-підприємств дуже залежать від природно-кліматичних умов. Тому, для правильних висновків показники поточного року повинні співставлятися не з минулим роком, як це робиться на промислових підприємствах, а з середніми даними за попередні3-5 років;

- для СГ характерною є сезонність виробництва. В зв’язку з цим, протягом року нерівномірно використовуються ресурси, неритмічно реалізується продукція, надходить виручка;

- в СГ процес виробництва дуже тривалий і не співпадає з робочим періодом. Тому багато найважливіших результативних показників можна розрахувати тільки наприкінці року;

- СГ-виробництво має справу з живими організмами. Тому, на рівень його розвитк здійснює вплив не тільки економічні, але й біологічні, хімічні та фізичні закони, що ускладнює вимірвпливу факторів на результати господарської діяльності;

- Основним засобом виробництва в СГ є земля, природні особливості якої нерозривно пов’язані з кліматичними умовами. Для землі є притаманними такі особливості, як: універсальність, багатогалузевий характер, земля не зношується;

- Частина продукції СГ використовується на власні потреби в якості засобів виробництва: насіння, фураж, тварини. Тому, обсяг реалізованої продукції, зазвичай, є набагато меншим обсягу випущеної продукції;

- Для оцінки діяльності СГ-підприємств використовується багато специфічних показників (урожайність, продуктивність скота, жирність молока тощо);

- В СГ більше, ніж в промисловості, однотипних підприємств, що здійснюють виробництво приблизно в однакових природно-кліматичних умовах. Тому, тут можна ширше використовувати міжгосподарський порівняльний аналіз.

4.Для різних цілей управління аналіз проводиться за різні проміжки часу, з різним ступенем деталізації і глибокого вивчення показників. З урахуванням цього економічний аналіз можна підрозділити на три види: остаточний, оперативний, попередній.

Остаточний аналіз у сільськогосподарських підприємствах — це аналіз результатів господарської діяльності за рік,дається остаточна оцінка виконання планів і досягнутих результатів порівняно з минулими періодами, іншими підприємствами, оцінка праці робітників для матеріального заохочення у кінцевих результатах їх роботи в умовах господарського і внутрішньогосподарського розрахунку.Оперативний — це аналіз у процесі здійснення господарської діяльності, по ходу виконання господарством планових завдань. Він проводиться за короткі проміжки часу з метою оперативного впливу на господарські процеси і явища. Цей аналіз дає змогу виявити недоліки в момент їх виникнення або ж відразу після цього, прийняти оперативні рішення щодо поліпшення роботи господарства. Попереднім вважається аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх господарських процесів і явищ. Він проводиться до початку здійснення господарських процесів і операцій для вибору і обґрунтування кращих їх варіантів.

За ознакою у просторі аналіз поділяється на внутрішньогосподарський, загальногосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність внутрішньогосподарських підрозділів і дільниць виробництва. Загальногосподарський аналіз обмежується вивченням показників діяльності підприємства в цілому, без деталізації по підрозділах. При міжгосподарському аналізі, який називають ще порівняльним, показники підприємства, що аналізується, порівнюються з показниками інших підприємств, із середніми даними по об’єднанню, адміністративному району або ж по групі однотипних за спеціалізацією підприємств.

За рівнями управління розрізняютьвнутрішній і зовнішній аналіз.Внутрішній — це аналіз, який проводиться безпосередньо в господарстві, виробничих підрозділах, дільницях виробництва, бригадах, ланках тощо, а також в об’єднаннях і відомствах однотипних галузей виробництва. Зовнішній аналіз здійснюють за межами відповідної галузі — у відомствах інших галузей, фінансових органах, банках та ін.

За ступенем охоплення об’єктів вивченням аналіз може бути повним (суцільним, комплексним), вибірковим (локальним), тематичним (частковим).

Вищим досягненням у розвитку аналізу господарської діяльності для потреб управління є системний і стратегічний, а також функціонально-вартісний аналіз.

5.Аналітична служба – це один із центральних підрозділів, який відповідає за підготовку та обґрунтування основних стратегічних рішень та відслідковує загальну картину бізнесу господарського суб'єкта (підприємства, фірми, організації).

Основною метою аналітичної служби є розробка концепцій, планів, програм розвитку підприємства на основі аналізу та оцінки результатів його минулої і поточної діяльності.

На аналітичний підрозділ підприємства покладаються такі завдання:

– сприяння керівництву підприємства в об'єктивній оцінці економічної ситуації;

– аналіз загальної картини функціонування підприємства;

– техніко-економічні дослідження з метою виявлення невикористаних резервів і підготовка можливих варіантів дій щодо підвищення ефективності господарювання;

– розробка та обґрунтування оперативних і стратегічних рішень щодо покращання фінансового стану і результативності господарської діяльності;

– організація системи управління та основних бізнес-процесів підприємства.

Об'єктом постійного аналізу є укрупнена концепція бізнесу, виробнича, інвестиційна, збутова та соціальна програми підприємства.

Функції аналітичної служби:

– організаційно-правова структура компанії;

– організація стратегічного та оперативного планування;

– формування системи управління та контролю;

– техніко-економічні дослідження;

– контрольно-методична;

– інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших підрозділів компанії.