- •. Поняття економічної ефективності інформаційної системи
- •Модель грошових потоків проекту розвитку інформаційної системи
- •Поняття бізнес-процесу в економічному аналізі інформаційних систем. Основні та забезпечуючі бізнес – процеси
- •Типова модель бізнес-процесів інформаційної служби
- •Використовувані моделі управлінського обліку й оцінки діяльності підприємства
- •Інструментарій аналізу проектів розробки і впровадження інформаційних систем
- •Розділ 1. Використовувані моделі
- •Itil/itsm як типова модель бізнес-процесів інформаційної служби
- •Управління сервісами інформаційних технологій і рішення проблем іс
- •Проблеми управління іт в сучасному бізнесі
- •Необхідність зміщення акцентів з інформаційних систем на сервіси іт
- •Управління сервісами iт - ключове поняття itil та itsm
- •Управління сервісами і бізнес-процеси іс
- •Блок процесів інтеграції в бізнес
- •Блок процесів планування і управління сервісами
- •Блок процесів розробки і впровадження сервісів
- •Блок процесів оперативного управління
- •Управління змінами і конфігураціями
- •Угода про рівень сервісу (урс) як основа управління сервісами іс
- •Система формальних угод і процедур в управлінні сервісами іт
- •Урс в системі угод і процедур іс
- •Економічне значення урс і itsm в цілому для іс і підприємства
- •1.1.4. Резюме
- •1.1.5. Контрольні запитання
- •1.2. Сукупна вартість володіння (свв) і сервіси іт
- •1.2.1. Основи моделі свв
- •Поняття сукупної вартості володіння (свв) в аналізі витрат на іт
- •Розширення і модифікації моделі свв
- •1.2.2. Використання свв в управлінні і проблема вибору об'єкту витрат
- •Інформаційна система і сервіс іт як об'єкти витрат
- •Взаємозв'язок елементів витрат і об'єктів витрат в розрахунку свв іт-інфраструктури
- •Сервіси іт і неоднозначність величини свв інформаційної системи і робочого місця
- •Свв інформаційної системи в дії – порівняння ефективності реляційних субд
- •Неоднозначність свв і проблема вибору рішень в області іт
- •Ще про свв інформаційну систему в дії. Проблема аутсорсінгу в умовах Росії
- •1.2.3. Розрахунок свв сервісу іт та система управлінського звіту
- •Функціонально-вартісна модель сервісу іт
- •Фактори затрат, фактори інтенсивності використання і вихідні дані для розрахунку свв сервісу іт
- •Основний ресурс іс – персонал служби іт 1. Як показує практика, це одночасно і самий дорогий ресурс. Типовий фактор затрат цього ресурсу – робочий час.
- •Джерела даних для визначення собівартості сервісів іт методом фва
- •1.2.4. Резюме
- •1.2.5. Контрольні запитання
- •1.3. Функціонально-вартісний аналіз (фва)
- •1.3.1. Основи моделі фва
- •Від «багато до багатьох» до «один до багатьох»: поняття функції
- •Побудова моделі фва
- •Використання фва для економічної оцінки іт – проекту
- •1.3.2. Розширення і модифікація моделі фва
- •1.3.3. Вимоги фва до системи управлінського обліку
- •Управлінський облік і впровадження фва
- •Функціонування фва/фву і вимоги до системи управлінського обліку
- •1.3.4. Резюме
- •1.3.5. Контрольні питання
- •1.4 Збалансована система показників і оцінка економічної ефективності проекту розвитку інформаційної системи
- •1.4.1. Продуктивність інформації, капітал знань і правила бізнесу
- •1.4.2 Проект розвитку інформаційної системи і показники результативності діяльності підприємства
- •1.4.3. Вимірники результативності в оцінці впливу проекту на акціонерну вартість підприємства
- •Зміни кпр і зміни акціонерної вартості капіталу
- •Сумісне використання кпр, фва/фву і свв в розрахунку фінансового результату іт-проекту
- •1.4.4. Резюме
- •1.4.5.Крнтрольні запитання
- •1.5. Висновки
- •Розділ 2. Оцінка ефективності проекту розвитку інформаційної системи на стадії експлуатації
- •2.1 Проекти, орієнтовані на створення нових сервісів для бізнес – користувачів (бізнес - проекти)
- •2.1.1. Розвиток систем асу тп і контрольно - вимірювального обладнання
- •Системи асу тп і іт – інфраструктура підприємства
- •Розвиток систем предметної області
- •Розробка і впровадження фінансово – економічних систем
- •Особливості фінансово – економічних систем і економічна оцінка проектів їх розвитку
- •Рішення про розробку або закупівлю фінансово-економічної системи
- •Прийняття рішень по проектах розвитку фінансово-економічних систем
- •Mrp II і erр – системи як особливий клас фінансово-економічних систем
- •Основний виробничий план як ядро бізнес-процесів mrp II
- •Інші процеси планування в mrp II
- •Mrp II і erp як стандарти програмного забезпечення
- •Джерела позитивного фінансового результату при впровадженні систем mrp 11/erp
- •Проекти електронного бізнесу і їх економічна оцінка
- •Проекти розвитку довідкових інформаційних систем
- •2.1.8. Контрольні запитання
- •2.2. Інфраструктурні проекти
- •2.2.1. Поняття іт – рішення і його використання в економічному аналізі інфраструктури іт. Життєвий цикл іт - рішення
- •Поняття технологічної межі іт-рішення
- •Свв життєвого циклу іт-рішення
- •2.2.2. Підтримка бізнес - проектів
- •Централізація ресурсів іт і необхідність виділення робіт по створенню інфраструктури іт в окремі проекти
- •Облік витрат на проекти підтримки і віднесення їх на собівартість бізнес-сервісів іт
- •Підтримка розширення підприємства
- •Вирішення непередбачуваних проблем розвитку інфраструктури іс
- •2.2.5. Підвищення ефективності діяльності іс по розробці, супроводу і управлінню сервісами
- •2.2.6. Резюме
- •2.2.7. Контрольні запитання
- •2.3. Великомасштабні проекти розвитку підприємства: реінжиніринг бізнесів-процесів
- •2.3.1. Сутність проекту реінжинірингу підприємства і роль іт у проекті реінжинірингу.
- •2.3.3. Резюме
- •2.3.4. Контрольні запитання
- •Розділ 3 організація проекту розвитку інформаційної системи і його економічна ефективність.
- •3.1. Економічний аналіз проекту впровадження великої фінансово-економічної інформаційної системи
- •3.1.1. Резюме
- •Контрольні запитання
- •3.2. Стандартні методики впровадження інформаційних систем і їх використання для підвищення фінансового результату проекту впровадження
- •3.2.1. Резюме
- •3.2.2. Контрольні запитання
- •3.3. Облік затрат і бюджетний контроль в проекті впровадження інформаційної системи. Розподіл затрат по сервісах до закінчення проекту
- •3.3.1.Резюме
- •3.3.2. Контрольні запитання
- •3.4. Інші проекти розвитку інформаційних систем: загальні принципи ведення
- •3.4.1. Резюме
- •3.4.2.Контрольні запитання
Поняття технологічної межі іт-рішення
Аналіз технологічних меж ІТ-рішень ми почнемо з простого графіка. Прокоментуємо рис. 2.8. Під результатом розуміється натуральний показник, що характеризує обсяг ресурсів, наданих рішенням. Це може бути, наприклад, продуктивність, обсяг оперативної пам'яті, пропускна здатність і т.д. Звичайно даний об'ємний показник збігається з фактором витрат відповідного ресурсу. Під витратами розуміються грошові кошти, витрачені на впровадження і/або модернізацію ІТ-рішення, необхідні для досягнення відповідного значення показника результату.
Рис. 2.8. Технологічна межа ІТ-рішення
Усі відомі на сьогоднішній день технології характеризуються S-образною, або логістичною, формою технологічної кривої. Ліва її частина іменується Р. Фостером кривою навчання, права - кривою спадної віддачі. Всяка S-образна крива характеризується технологічною межею - значенням показника результату, що не може бути перевищене в рамках даної технології.
Розглянемо деякі типові приклади технологічних меж для ІТ-рішень:
межу продуктивності центрального процесора;
граничний обсяг оперативної пам'яті;
граничний обсяг дискового простору;
гранична пропускна здатність системної шини;
гранична пропускна здатність активного мережного устаткування і каналів зв'язку;
граничне число одночасно працюючих користувачів СУБД
або бізнес-додатку;
граничне число транзакцій за секунду - також для СУБД або бізнес-додатку.
Облік технологічної межі при виборі ІТ-рішень здійснюється наступним способом. Оцінюються перспективні потреби бізнесів-користувачів, бажа-но – з розбивкою по роках. Служби планування сервісів і керування ресурсами зіставляють ці потреби з наявними ресурсами ІТ-інфраструктури. На основі такого порівняння приблизно визначається момент, коли технологічна межа інфраструктури ІТ (або, частіше, окремих її елементів) буде перекритий потребами бізнесу. У підсумку розраховується тривалість життєвого циклу ІТ-рішень.
На практиці основу прогнозу перспективних потреб бізнесу складає портфель затверджених бізнесів-проектів. При більш тривалих термінах прогнозування (3-5 років) дані портфеля проектів доповнюються даними ІТ-стратегии підприємства.
Таким чином, технологічні межі використовуваних ІТ-рішень відслідковуються в рамках процесів блоку планування і керування сервісів. Основний алгоритм контролю - зіставлення технологічних меж ІТ-рішень і бізнес-вимог, сформульованих у формі портфеля бізнес-проектів і ІТ-стратегії підприємства.
Свв життєвого циклу іт-рішення
Як було показано, тривалість життєвого циклу визначається шляхом зіставлення технологічної межі і формалізованих потреб бізнес-користувачів. Розглянемо тепер, яким образом оцінюються витрати на ІТ-рішення протягом його життєвого циклу. Витрати, зроблені протягом життєвого циклу ІТ-рішення, ми розділимо на дві групи:
витрати на супровід і адміністрування, оплачені простої користувачів. Ці витрати взаємозалежні; як було показано в розділі 1.2.2, вони визначаються на основі даних СУС, технічних можливостей ІС і параметрів самих ІТ-рішень. Прогноз потреб користувачів нетипових випадках слабко впливає на витрати цієї групи;
витрати на придбання і впровадження ІТ-рішення, а також на його наступну модернізацію. Визначаються на основі двох груп параметрів: зростання потреб користувачів і первісного масштабу рішення.
Розглянемо ці дві групи докладніше.
Вихідним пунктом для визначення витрат на супровід і адміністрування, а також втрат від оплачуваних простоїв користувачів є угода про рівень сервісу (СУС). З одного боку, СУС фіксує припустимі величини простоїв користувачів, з іншого боку - ресурси, що виділяються ІС для супроводу сервісів (включаючи адміністрування). При цьому припущення про невиконання СУС є несумісним з розумним плануванням: в цьому випадку ІС необхідно установити інші параметри СУС або по обсязі ресурсів, що виділяються або по параметрах сервісу. З цієї причини прогноз обсягу втрат від простоїв не повинний перевищувати обсяг, зазначений в СУС. Одночасно принцип консерватизму вимагає припускати максимально можливий розумний обсяг простоїв, тобто обсяг не менше зафіксованого в СУС.
Підхід, заснований на СУС, можливий тільки у випадку зміни інфраструктури ІТ уже діючого сервісу (сервісів). Для знову створюваного сервісу (сервісів) прогноз оплачуваних простоїв необхідно складати на підставі попередньої оцінки бізнес-вимог. Вона може бути проведена:
за аналогією з подібними сервісами в інших підрозділах;
за аналогією з подібними сервісами інших підприємств;
на підставі даних бенчмаркінга, якщо такі доступні;
на підставі галузевих оглядів і оцінок і т.д.
Таким чином, наближена оцінка прийнятного для бізнесу часу оплачених простоїв може бути отримана і для знову створюваного сервісу.
Оцінка витрат на супровід і адміністрування виробляється аналогічно оцінці утрат від простоїв. Якщо розглянуте ІТ-рішення відноситься до існуючого сервісу, то провіз будується з обліком даних СУС Для знову створюваних сервісів доступна наближена оцінка витрат, одержувана тими ж способами, що й оцінка утрат від оплачуваних простоїв.
Перейдемо до оцінки витрат другої групи. Якщо відомо динаміку потреб бізнес-сервісів у ресурсах інфраструктури ІТ, припустимі два крайніх шляхи відповідності цієї динаміки Перший полягає в тому, щоб підтримувати, параметри інфраструктури ИТ якнайближче до мінімально мислимих значень. Другий — у максимально можливому в межах, що допускаються бюджетом, наближенні параметрів інфраструктури ІТ до технологічної межі. На практиці звичайно спостерігається якийсь проміжний варіант між відзначеними крайностями. Співвідношення варіантів визначається наступними факторами:
політику постачальника в області цін на первісну конфігурацію устаткування і/або ПЗ, а також наступне нарощування цієї конфігурації;
графіка зростання потреб бізнес-сервісів у ресурсах ІТ;
технічними ризиками розглянутого рішення.
Додамо короткий коментар до останнього пункту. За інших рівних умов більший технічний ризик, зв'язаний з ІТ рішенням, вимагає менших первісних витрат на його впровадження і великі витрати на його наступний розвиток. Тим самим можна звести до мінімуму фінансові ризики при даному рівні технічного ризику. З цієї причини графік нарощування ресурсів ІТ-рішення повинний не тільки мінімізувати приведену вартість платежів постачальникові, але і містити виправлення на ризик розглянутого рішення. Варто врахувати, що строгий вірогідний аналіз ризику в цій задачі практично неможливий. Така ситуація припускає два шляхи. Перший — експертна оцінка ризику. Другий — класифікація бізнес ситуацій по ступені технічного ризику і визначення виправлення на ризик відповідно до групи ризику, привласненої рішенню. Другий варіант типовий для більш високого рівня зрілості бізнесів-процесів ІС.
Таким чином, ми визначили підходи до оцінки витрат на ІТ-рішення протягом його життєвого циклу. Подальший аналіз визначається співвідношенням планового обрію й оціненої на попередніх кроках тривалості життєвого циклу. Якщо тривалість життєвого циклу рішення перевершує плановий обрій ІС, аналіз на цьому завершується. В противному випадку проводиться оцінка витрат на впровадження ІТ-рішення наступного покоління, що повинне бути використане при виході за технологічну межу. Оцінка такого роду може бути тільки приблизною, однак і в такому виді вона представляє корисну інформацію про сукупні витрати на задоволення бізнес-вимог. Інакше будуть вибиратися рішення дешеві, але «короткоживучі», не враховуючих технологічних меж і необхідних витрат на заміну застарілого устаткування.
