2. Проекти розвитку довідкових інформаційних систем

Під довідковими інформаційними системами розуміються інформаційні системи, що забезпечують бізнес-користувачам доступ до довідкових баз даних, необхідних для виконання їхніх задач. Мова може йти про бази даних новин (Reuters, Bloomberg, Росбизнесконсалт), про фактографічні бази даних по предметних областях (таких як правові бази даних «Гарант» і «Консультант Плюс»), про спеціалізовані бази даних цінової інформації (приклад — база даних ціп на ринках нафти і нафтопродуктів Рlаtt's). Як об'єкт економічної оцінки подібні програми мають наступні особливості:

• відсутність безпосереднього впливу на основні бізнес-процеси підприємства (крім баз даних цінової інформації, що впливають на бізнес-процес реалізації);

• відсутність значних вимог до обчислювальної потужності і спеціальних вимог до каналів зв'язку (останнє — за винятком спеціалізованих терміналів біржової інформації і новітніх агентств);

• відсутність вимог до змін у бізнес-процесах.

Проте оцінка даних систем ускладнюється через практично повну неможливість квантифікації отриманих результатів, не говорячи про представлення останніх у вартісній формі. Теоретично дані системи скорочують час пошуку необхідної інформації і підвищують точність прийнятих рішень. Однак для оцінки часу, що знадобиться на рішення проблеми, і особливо оцінки і прогнозу змін, зв'язаних із упровадженням довідкової системи, необхідні витончені облікові системи на основі моделі ФВА/ФВУ.

Додаткові труднощі в тім, що мова, як правило, йде про бізнес-процеси, що забезпечують, для яких модель ФВУ може і не застосовуватися. В останньому випадку впровадження моделі ФВУ зажадало би витрат, порівнянних з гіпотетичним ефектом від впровадження інформаційних систем, що позбавляє сенсу саму постановку задачі.

Серед перерахованих видів довідкових систем виключення складають системи, що поставляють цінову інформацію. По-перше, вони задіяні в основному бізнес-процесі, тобто мова йде про значно більших, ніж для вищеописаних випадків, сумах доходів і витрат. По-друге, в основних бізнесах-процесах звичайно використовуються набагато більш розвиті облікові моделі; серед інших може використовуватися і модель ФВУ. По-третє, системи цінової інформації, як правило, містять зведення про ціни на біржові товари. Отже, для самого підприємства мова йтиме про велику кількість однотипних угод. У такій ситуації вже можна зібрати статистику, що описує фінансові наслідки запізнювання інформації, неточної інформації і т.д. Тоді схема економічної оцінки буде аналогічна схемі оцінки систем предметної області (див. розділ 2.1.2.).

Для інших видів довідкових інформаційних систем можна запропонувати наступну схему ухвалення рішення. На підприємстві, виходячи з загальних бюджетних лімітів, встановлюються граничні суми накладних витрат¹, у тому числі ліміти на придбання довідкових систем. У межах лімітів довідкові системи встановлюються по запиті користувачів, без економічного обґрунтування.

2. Резюме

Ми розглянули економічну оцінку бізнесів-проектів, тобто проектів, що створюють нові бізнес-сервіси ІТ. Як показав аналіз, оцінка проекту будь-якого виду в загальному випадку вимагає застосування всіх моделей, розглянутих у главі 1: ССВ сервісу ІТ, ФСА/ФСУ, КПР. Загальна схема оцінки проектів також незмінна — вона включає:

• оцінку зміни показників ефективності підприємства в результаті виконання проекту;

• оцінку зміни КПР підприємства за допомогою агрегування змін показників відповідно до моделі ФСА/ФСУ;

• пряму оцінку зміни вартості виконання порушених проектом бізнес-процесів по моделі ФСА;

• непряму оцінку фінансового результату зміни не фінансових показників ефективності по моделі КПР;

• оцінку витрат на знову створений сервіс ІТ і можливих змін витрат на існуючі сервіси ІТ відповідно до моделі ССВ сервісу ІТ.

Разом з тим у залежності від класу проектів змінюється набір параметрів, на підставі яких здійснюється економічна оцінка. Фінансовий результат впровадження АСУ ТП оцінюється на підставі зміни параметрів виробничого процесу, а результат упровадження системи предметної області — на підставі зміни параметрів основного бізнес-процесу. Результат фінансово-економічних систем (крім ERP) оцінюється на підставі параметрів допоміжних бізнес-процесів, а результат систем ERP і наступних поколінь стандартів — на підставі параметрів основних бізнес-процесів, обумовлених якістю планування виробничого процесу. Нарешті, проекти впровадження довідкових інформаційних систем по більшій частині не підлягають економічній оцінці; рішення по таких проектах приймаються на підставі встановлених лімітів накладних витрат.