2. Розробка і впровадження фінансово – економічних систем

Фінансово-економічні системи – найбільш складний для економічної оцінки клас інформаційних систем. З одного боку, вони широко розповсюджені і представлені на підприємствах будь-якого розміру і будь-якої сфери діяльності. З іншого боку, позитивний ефект в сучасній Росії очевидний тільки при впровадженні найпростіших бухгалтерських застосувань. Ускладнення останніх за рахунок розширення набору функцій і відповідне підвищення ціни зустрічаються підприємствами дуже насторожено – перш за все, в зв’язку з невизначеністю перспектив окупності такого роду систем. В протилежність цьому на Заході розвинуті фінансово-економічні системи стандартів MRP, MRP II і ERP широко розповсюджені ні тільки на великих, але й на середніх і навіть малих підприємствах, а останнє десятиріччя ХХ ст. стало періодом справжнього бума навколо цього класу застосування. При цьому очевидні методи оцінки фінансового результату подібних проектів невідомі на Заході, а розрахунок фінансового результату відповідних проектів за звичай потребує притягнення зовнішнього консалтингу і, відповідно, здійснюється не завжди. Більш того, роботи цілого ряду спеціалістів в області інформаційних систем, наприклад ті що вказувалися вище П. Страссмана, ставлять під питання сам факт наявності позитивного фінансового результату для значної частки проектів в даній області.

Особливості фінансово – економічних систем і економічна оцінка проектів їх розвитку

Головна причина неоднозначності в оцінці проектів розвитку фінансово-економічних систем – невизначеність грошових потоків, породжених такими проектами. У відмінності від уже розглянутих видів проектів, фінансовий результат тут залежить в першу чергу від успішної зміни бізнес-процесів підприємства. Причин тому декілька. По-перше, фінансово-економічні системи автоматизують виключно управлінську роботу, результат якої сам по собі складений для економічної оцінки. По-друге, подібні проекти перш за все автоматизують функції бухгалтерського обліку, допоміжні для багатьох підприємств. По-третє, якщо запропонувати, що до автоматизації управлінської роботи на підприємстві була організована раціонально, підвищенні виробництва такої роботи потребує перерозподіл робітників і їх функцій. По-четверте, функцій обліку і планування на підприємстві, які і автоматизуються в розглянутих проектах, різноманітні і при цьому тісно пов’язані один з одним по даних. Підвищення ефективності цих функцій припускає в першу чергу створення інтегрованої бази даних, сумісно формуючої зусиллями різних підрозділів підприємства. В результаті змінюється як склад функцій обробки даних (наприклад, знижується об’єм робіт по відомих даних і їх контролю), так і розподіл їх між робочими місцями, тобто бізнес-процес.

Прибуткова частина грошового потоку, породженого такими проектами, формується із двох основних джерел – зниження витрат на виконання бізнес-процесу, що вимірюється в моделях ФСА/ФСУ, і підвищення віддачі від використання капіталу знань на підприємстві, що вимірюється в моделі КПР. Перша складова характерна в першу чергу для бухгалтерського обліку, друга – система обліку, орієнтована на зовнішніх користувачів (інвесторів і податкові органи). Як висновок, цей облік дуже формалізований. Російський бухгалтерський облік підпорядковується стандартам, встановленими державою в обличчі Міністерства фінансів, а західний – міжнародним стандартам GAAP/IAS. При цьому склад і структура вхідної і вихідної інформації бухгалтерського обліку фіксовані нормативними документами держави або іншими регулюючими організаціями. Виключення, особливо характерне для Росії, – виконання системою бухгалтерського обліку функцій управляючого. Однак в цьому випадку структура бухгалтерського обліку фактично містить в собі дві облікових системи, що відносяться до різних областей і підпорядковуються різним закономірностям. При жорсткому заданому складі вихідних даних бізнес-процес бухгалтерського обліку може бути покращений тільки по двом параметрам: вартості і тривалості операцій. Ці два параметри, як і економічна оцінка, повністю враховуються в моделі ФСА/ФСУ. Разом з тим дана ситуація обмежує економічний ефект проектів розвитку чисто бухгалтерських систем, а значить, підвищення потужності і вартості останніх.

На противагу бухгалтерському управлінський облік не регламентований державою, а його об’єм і важкість обмежені, з одного боку, інформаційними потребами підприємства, а з іншого – вартістю системи управлінського обліку. В результаті підвищення продуктивності праці, забезпечене фінансово-економічними системами, тягне за собою збільшення об’єму даних, що надаються обліковою системою менеджменту і керівництву підприємства, а також швидкості надання цих даних. Основними видами систем управлінського обліку є :

• системи бюджетування і контролю виконання бюджету;

• логічні системи, включаючи в себе контроль закупівлі, складський облік і реалізацію продукції;

• системи розрахунків з постачальниками/покупцями і контролю заборгованості;

• нарешті, помітний в загальному об’ємі фінансово-економічних систем сектор банківських систем, орієнтований перш за все на інтеграцію бухгалтерського і фінансового обліку, включаючи облік кредитних, депозитних операцій, операцій на ринку цінних паперів і т. д.

Успішне впровадження систем управлінського обліку за звичай дає наступні переваги:

• зниження собівартості продукції;

• прискорення оборотності запасів;

• зниження об’єму дебіторської заборгованості, в тому числі прострочена;

• зниження потреби у взаємних засобах і т.д.

Перераховані показники відносяться до області КПР. Якщо ті чи інші показники не є КПР, вони безпосередньо діють на них. Відповідно, їх фінансова оцінка визначається на основі моделей КПР і ФСУ. За допомогою останньої проводиться декомпозиція відповідних КПР до рівня оцінюючих процесів і показників. В результаті фінансовий результат проектів розвитку систем управлінського обліку, як правило, визначається змінами КПР, який може бути доповнений змінами атрибутів функцій моделі ФСУ.

Фінансово-економічні системи мають ще одну здатність: в цій групі систем як ніде велика частка особистих розробок підприємств в збиток програмному забезпеченню. Економічний аналіз даного явища буде проведений в розділі “Рішення про розробку або закупівлю фінансово-економічної системи”.