1.4.3. Вимірники результативності в оцінці впливу проекту на акціонерну вартість підприємства
Вище були зазначено, що зміну капіта лу знань підприємства, зокрема (і насамперед) застосовуваного на ньому набору бізнес-правил, можна відслідкувати в системі метрик збалансованої системи виміру результативності. У цьому розділі будуть розглянуті дві проблеми, пов'язані з таким виміром. Перша — оцінка фінансового результату ІТ-проекту через зміну окремих КПР, тобто впливу результатів проекту на зміну КПР і впливу зміни КПР на зміну акціонерної вартості підприємства. Друга — виключення подвійного обліку результату тих самих змін, наприклад у моделі .КПР і у моделі ФВА/ФВУ.
Зміни кпр і зміни акціонерної вартості капіталу
В цьому розділі запропоновано механізм оцінки фінансового результату проекту на підставі змін окремих КПР.
Першу задача полягає в оцінці впливу ІТ - проекту на КПР підприємства. Основний інструмент такої оцінки — прив'язка до бізнес-процесів КПР, з одного боку, і результатів ІТ – проекту - . з іншого. При цьому побудова збалансованої системи виміру результативності вже припускає прив'язку КПР до визначених бізнес-процесів, тоді як прив'язка до бізнес-процесів результатів ІТ-проекту повинна бути проведена в ході економічного аналізу останнього.
З цією метою при аналізі проекту, засобам і моделі ФВА/ФВУ визначаються не тільки зміні в споживанні окремих ресурсів, але й зміна інших характеристик бізнес-процесу: часу, імовірності успішного завершення і т.д. (нагадаємо, що модель ФВУ не тільки допускає, але і прямо передбачає такий аналіз). Відповідні показники виступають як атрибути функцій, використовуваних на підприємстві. Аналіз по моделі ФВУ дозволяє розкласти підсумковий КПР на результати виконання окремих операцій. Наприклад, час обороту для торгової компанії визначається часом обробки замовлення покупця, імовірністю наявності товару на складі, часом замовлення товару в постачальника, часом здійснення постачання і часом одержання заборгованості від покупців. У рамках побудови моделі ФВУ необхідно визначити взаємозв'язок цих показників і чутливість КПР до зміни показників результативності окремих операцій. У підсумку виводиться ФВУ модель КПР - рівняння, яке описує чутливість КПР до зміни показників результативності операцій, що його визначають.
(1.4.)
де Δ КРІ — зміна значення підсумкового КРІ:
Δг - зміна показника результативності і-ї операції, що складає бізнес-процес;
Si --коефіцієнт чутливості для i-ї операції (визначається при побудові ФВУ-моделі).
При систематичному відслідковуванні Δг як атрибута функцій бізнес-процесів результуюча оцінка КПР виводиться шляхом простої підстановки відповідних значень атрибутів у рівнянні (2.4).
Далі визначається зміна показників результативності операцій у цільових бізнес-процесах, що є передбачуваним результатом ІТ-проекта. Підставляючи отримані в такий спосіб оцінки Δr в ФСУ-модель КПР(2.4), одержуємо шукане. Відзначимо, що. коефіцієнти чутливості зберігають свої значення при малих Δг, так що рівняння (1.2) також можна застосовувати при малих змінах, тобто при еволюційному удосконалюванні бізнесу-процесу.
Нарешті, необхідно кількісно оцінити вплив зміни одного чи декількох КПР на акціонерну вартість підприємства. Методично ця задача значно складніша, ніж розглянута вище задача оцінки ефективності бізнес-процесу, так що безпосереднє вирішення ще більш складне, ніж у розглянутому випадку. Тому в даному випадку застосовуються непрямі методи оцінки. Найбільш поширена методика ValueBuilder, що поряд з однойменною програмою розроблена фірмою PricewaterhouseCoopers
Перший крок, відповідно до цієї методики, полягає в побудові дерева факторів, що визначають акціонерну вартість компанії аж до рівня окремих КПР Другий етап — визначення чутливості вартості компанії до зміни окремих КПР засобами регресійного аналізу шляхом побудови для вартості компанії рівняння
(1.5.)
де FCF — вільний грошовий потік;
α, βm, β j~ коефіцієнти регресії;
КРІm, КРІ j- значення КПР;
uj - випадкова змінна.
Якщо розмірність рядів даних не дозволяє побудувати регресійне рівняння для окремих КПР. то рівняння (1.5) будується для основних факторів, що визначають вартість (див. попередній розділ). В останньому випадку чутливість факторів, що визначають вартість. до зміни окремих КПР визначається експертно. Нарешті, на останньому етапі прогнозні значення КПР, отримані на попередньому кроці, підставляються в рівняння (2.5). що, дозволяє оцінити вільний грошовий потік.
Таким чином, застосування збалансованої системи показників результативності дозволяє в кінцевому рахунку оцінити фінансовий результат ІТ-проекта, Умови вірогідності такого розрахунку - наявність збалансованої системи показника результативності, що пов'язує КПР із вільним грошовим потоком, і ФВУ-моделей для окремих КПР, що пов'язує їхні зміни зі змінами показників результативності складових їх операцій. Під час відсутності таких даних наближена оцінка фінансового результату може бути отримана експертним шляхом. Великі консалтингові фірми мають у своєму розпорядженні відповідні методики. На жаль, вартість таких досліджень висока. а точність їхнього результату залишає бажати кращого, тому такі наближені оцінки корисні тільки для дуже великих ІТ-проектів.