Міністерство освіти і науки

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра економічної кібернетики

Конспект лекцій

з дисципліни

“Ефективність інформаційних систем”

Рівне – 2004

Укладач Н.Г. Калічава, кандидат технічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики, декан факультету ДКМ РДГУ.

Відповідальний за випуск М.Ф. Денищук, кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри економічної кібернетики

Ухвалено кафедрою економічної кібернетики РДГУ

(протокол № 1 від 1 вересня 2003 р.)

Зміст

1. Поняття економічної ефективності інформаційної системи				8
	Модель грошових потоків проекту розвитку інформаційної системи			9
	Поняття бізнес-процесу в економічному аналізі ІС. Основні та забезпечуючі бізнес-процеси			12
	Типова модель бізнес-процесу інформаційної служби			13
	Використовувані моделі управлінського облікуі оцінки діяльност іпідприємства			14
	Інструментарій аналізу проектів розробки і впровадження інформаційних систем			15
	Резюме			16
	Контрольні запитання			17
Розділ 1. Використовувані моделі				18
	1.1.	ITIL/ITSM як типова модель бізнес-процесів інформаційної служби		18
		1.1.1.	Управління сервісами інформаційних технологій і вирішення проблем ІС	18
			Проблеми управління ІТ в сучасному бізнесі	21
			Необхідність зміщення акцентів з інформаційних систем на сервіси ІТ	22
			Управління сервісами ІТ ключове поняття ITIL/ITSM	24
		1.1.2.	Управління сервісами і бізнес-процеси ІТ	27
			Блок процесів інтенрації в бізнес	28
			Блок процесів планування і управління сервісами	30
			Блок процесів розробки і впровадження сервісів	34
			Блок процесів оперативного управління	35
			Управління змінами і конфігураціями	39
		1.1.3	Угода про рівень сервісу (УРС) як основа управління сервісами ІС	40
			Система формальних угод і процедур в управлінні сервісами ІТ	41
			УРС в системі угод і процедур ІС	42
			Економічне значення УРС і ITIL/ITSM в цілому для ІС і підприємства	43
		1.1.4.	Резюме	44
		1.1.5.	Контрольні запитання	45
	1.2.	Сукупна вартість володіння і сервіси ІТ		45
		1.2.1.	Основні модеоі СВВ	45
			Поняття СВВ в аналізі витрат на ІТ	46
			Розширення і модифікація моделі СВВ	50
		1.2.2.	Використання СВВ в управлінні проблемами вибору об’єкта витрат	57
			ІС і сервіс ІТ як об’єкти витрат	58
			Взаємозв’язок елементів витарт і об’єктів витрат в розрахунку СВВ ІТ – інфраструктури	60
			Сервіси ІТ і неоднозначність величини СВВ інформаційної системи і робочого місця	64
			СВВ ІС в дії – порівняння ефективності реляційних СУБД	70
			Неоднозначність СВВ і проблма вибору рішень в області ІТ	71
			Ще про СВВ інформаційну систему в дії. Проблема аутсорсінгу в умовах Росії	75
		1.2.3.	Розрахунок СВВ сервісу ІТ та система управлінського звіту	77
			Функціонально-вартісна модель сервісу ІТ	77
			Фактори затрат, фактори інтенсивності використання і вихідні дані для розрахунку СВВ сервісу ІТ	82
			Джерела даних для визначення собівартості сервісів ІТ методом ФВА	87
		1.2.4.	Резюме	92
		1.2.5.	Контрольні запитання	92
	1.3.	Функціонально-вартісний аналіз		93
		1.3.1.	Основи модеоі ФВА	93
			Від “багато до багато” до “один до багатьох”: поняття функції :	95
			Побудова моделі ФВА	96
			Використання модеоі ФВА для економічної оцінки ІТ – процесу	99
		1.3.2.	Розширення і модифікація моделі ФВА	103
		1.3.3.	Вимоги ФВА до системи управлінського обліку	108
			Управлінський облік і впровадження ФВА	108
			Функціонування ФВА/ФВУ і вимоги до системи управлінського обліку	109
		1.3.4.	Резюме	112
		1.3.5.	Контрольні запитання	112
	1.4.	Збалансована система показників і оцінка економічної ефективності проекту розвитку ІС		113
		1.4.1.	Продуктивність інформації, капітал знань і правила бізнесу	114
		1.4.2.	Проект розвитку ІС і показники результативност ідіяльності підприємства	117
		1.4.3.	Вимірники результативністі в оцінці впливу проекту на акціонерну вартість підприємства	120
			Зміни КПР і акціонерної вартості капіталу	120
			Сумісне використання КПР, ФВА/ФВУ і СВВ в розрахунку фінансового результату ІТ – проекту	122
		1.4.4.	Резюме	124
		1.4.5.	Контрольні запитання	125
	1.5	Висновки		125
Розділ 2. Оцінка ефективност іпроекту ІС на стадії експлуатації				127
	2.1.	Проекти, орієнтовані на створення нових сервісів для бізнес-користувачів (бізнес-проекти)		127
		2.1.1.	Розвиток систем АСУ ТП і контрольно-вимірювального обладнання	128
			Системи АСУ ТП та ІТ-інфраструктура підприємства	132
		2.1.2.	Розвиток систем предметної області	135
		2.1.3.	Розробка і впровадження фінансово-економічних систем	140
			Особливості фінансово-економічних систем і економічна оцінка проектів їх розвитку	140
			Рішення про розробку або придбання фінансово-економічних систем	142
			Прийняття рішень по проектах розвитку фінансово-економічних систем	146
		2.1.4.	MRP IІ та ERP системи як особливий клас фінансово-економічних систем	148
			Основний виробничий план як ядро бізнес-процесів MRP IІ	148
			Інші процеси планування в MRP IІ	151
			MRP IІ та ERP як стандарти програмного забезпечення	153
			Джерело позитивного фінансового результату при впровадженні систем MRP IІ та ERP	155
		2.1.5.	Проекти електронного бізнесу та їх економічна оцінка	159
		2.1.6.	Проекти розвитку довідкових інформаційних систем	165
		2.1.7.	Резюме	166
		2.1.8.	Контрольні запитання	167
	2.2.	Інфраструктурні проекти		168
		2.2.1.	Поняття ІТ-рішення і його використання в економічному аналізі інфраструктури ІТ. Життєвий цикл рішення	169
			ІТ-рішення як вторинний об’єкт витрат	169
			Поняття технологічної межі ІТ-рішення	173
			СВВ життєвого циклу ІТ-рішення	174
		2.2.2.	Підтримка бізнес-проектів	176
			Централізація ресурсів ІТ і необхідність виділення робіт по створенню інфраструктури ІТ в окремі проекти	177
			Облік витрат на проекти підтримки і віднесення їх на собівартість бізнес-сервісів ІТ	178
		2.2.3.	Підтримка розширенн япідприємства	181
		2.2.4.	Вирішення непередбачуваних проблем розвитку інфраструктури ІС	183
		2.2.5.	Підвищення ефективност ідіяльності ІС по розробці, супроводу і управлінню сервісами	187
		2.2.6.	Резюме	192
		2.2.7	Контрольні запитання	193
	2.3.	Великомасштабні проекти розвитку підприємства: реінжиніринг бізнес-процесів		194
		2.3.1.	Суиність проекту реінжинірингу підприємства і роль ІТ у проекті реінжинірингу	194
		2.3.2.	ERP системи як інструмент реінжинірингу підприємства	198
		2.3.3.	Резюме	202
		2.3.4.	Контрольні запитання	202
Розділ 3. Організація проекту розвитку ІС та його економічна ефективність				203
	3.1.	Економічний аналіз проекту впровадження великої фінансово-економічної ІС		203
		3.1.1	Резюме	209
		3.1.2.	Контрольні запитання	209
	3.2.	Стандартні методики впровадження ІС та їх використання для підвищення фінансового результату проекту впровадження		210
		3.2.1	Резюме	216
		3.2.2.	Контрольні запитання	217
	3.3	Облік затрат і бюджетний контроль в проекті впровадження ІС. Розподіл затрат по сервісах до закінчення проекту		217
		3.3.1	Резюме	219
		3.3.2.	Контрольні запитання	220
	3.4.	Інші проекти розвитку ІС: загальні принципи ведення		220
		3.4.1	Резюме	223
		3.4.2.	Контрольні запитання	223

1. . Поняття економічної ефективності інформаційної системи

Цей курс присвячений оцінці економічної ефективності інформаційних систем. Це означає зіставлення результатів використання інформаційної системи з витратами на її впровадження й експлуатацію. Співставлення витрат і результатів передбачає їхнє представлення в грошовій формі.

Таке визначення предмета дослідження обмежує сферу застосування результатів розглянутого аналітичного апарата комерційними підприємствами, зацікавленими в одержанні прибутку. Для інших підприємств, а також державних структур інформаційна система може забезпечувати досягнення інших цілей, не обов'язково представлених у грошовій формі. У цьому випадку співставлення витрат і результатів — не єдиний критерій прийняття рішень, і виникаючі при цьому специфічні проблеми не будуть розглянуті в даному курсі.

Як вимір фінансового результату діяльності підприємства в цілому тут і далі буде розглядатися загальноприйнятий на сьогоднішній день показник акціонерної вартості підприємства. Для менеджменту підприємства виміром акціонерної вартості підприємства є співвідношення очікуваного вільного грошового потоку і середньозваженої вартості капіталу. Таким чином, економічна оцінка інформаційних систем повинна виходити з впливу інформаційної системи на дане співвідношення.

Це вимагає аналізу трьох факторів:

• грошового потоку, пов'язаного з експлуатацією інформаційної системи;

• витрат капіталу на впровадження інформаційної системи;

• впливу інформаційної системи на грошову оцінку ризику діяльності підприємства в цілому (середньозважену вартість капіталу підприємства).

У рамках даного курсу будуть розглянуті методи оцінки перерахованих вище факторів із прийнятним ступенем вірогідності.

В кінці розділу зупинимося на об'єкті оцінки. Поставлена в курсі задача вимагає аналізу всіх аспектів впливу інформаційної системи на акціонерну вартість підприємства. Відповідно, необхідно розглянути грошовий потік, що супроводжує весь життєвий цикл розвитку інформаційної системи. Складовими цього потоку є витрати на розробку або впровадження інформаційної системи, витрати на її експлуатацію і технічну підтримку, а також дохід підприємства від експлуатації інформаційної системи.

Таким чином, у рамках курсу розглядається вплив проекту розвитку інформаційної системи на акціонерну вартість комерційного підприємства. Власне процес оцінки полягає у визначенні грошового потоку, витрат капіталу і впливу на сукупний ризик діяльності фірми протягом усього життєвого циклу інформаційної системи.

Модель грошових потоків проекту розвитку інформаційної системи

Проект розвитку інформаційної системи можна розділити на дві основні фази. Перша містить у собі розробку власної інформаційної системи або впровадження вже існуючої, закупленої в зовнішнього постачальника. Друга фаза — експлуатація розробленої або впровадженої системи¹. Для простоти будемо вважати, що інвестиційні витрати приходяться цілком на першу фазу, а грошова віддача від системи (якщо така в принципі існує) — цілком на другу². У реальному проекті перехід від першої фази до другої не визначений, оскільки проект може бути зупинений або заморожений до того, як буде отриманий результат.

Тим самим планований грошовий потік доходу від експлуатації інформаційної системи повинен бути скоригований з урахуванням імовірності успішного завершення проекту. Аналогічним чином витрати на проект проводяться тільки в тому випадку, якщо проект не був заморожений раніше. Отже, грошовий потік від проекту розвитку інформаційної системи може бути представлений у вигляді суми двох імовірнісних грошових потоків — потоку витрат на розробку або впровадження і потоку доходів (узагалі кажучи, позитивного або негативного) від експлуатації впровадженої системи.

У світлі сказаного пропонується наступна спрощена модель оцінки фінансового результату використання інформаційної системи:

FCF p_sNPV(d,R)+NPV(d,p,C) (1.1)

¹ Тобто, життєвий цикл інформаційної системи містить у собі ще одну фазу – вихід з експлуатації. В дійсності на етапі розробки або впровадження нової інформаційної системи здійснюються заходи по виходу з експлуатації попередньої, а відповідні витрати включаються в бюджет проекту впровадження.

² Даний підхід відповідає прийнятому в міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і фінансового аналізу принципу консерватизму: доходи від реалізації проекту розраховуються тільки у випадку досягнення мети проекту. Якщо така не досягнута, але визначені вигоди отримані, останні розглядаються як непередбачений дохід, але не як дохід, пов'язаний із проектом Якщо ж проект здійснюється в кілька етапів, кожний з яких створює позитивний грошовий потік, можна умовно розділити один проект на декілька менших, кожен з яких оцінюється окремо.

де ΔFCF — оцінка приведеної вартості грошового потоку, пов'язаного з використанням інформаційної системи на всьому протязі її життєвого циклу;

Ps — імовірність успішного завершення проекту, P_s= f(P);

R — оцінка грошового потоку доходів, пов'язаних з експлуатацією інформаційної системи, включаючи як витрати, так і доходи;

р - ймовірнісні характеристики витрат на проект;

С — інвестиційні витрати на проект впровадження інформаційної системи у випадку його успішного завершення;

MCс — математичне очікування приведеної вартості проекту у випадку його зупинки (без успішного завершення);

d - коефіцієнт дисконтування.

Розглянемо економічний зміст змінних, введених у даній моделі. R являє собою сукупний грошовий потік доходів і витрат, пов'язаних з експлуатацією інформаційної системи, і містить у собі наступні складові:

• різниця витрат на експлуатацію інформаційної системи до і після завершення розглянутого проекту;

• різниця явних витрат на здійснення бізнес-процесів, що стосуються проекту, до і після його завершення (поняття явних витрат на здійснення бізнесу-процесу буде визначено нижче);

• різниця доходу фірми на ринку, пов'язаного з ключовими показниками результативності¹, до і після впровадження інформаційної системи;

• різниця грошової оцінки ризиків² до і після завершення розглянутого проекту.

¹ Ключові показники результативності будуть розглянуті у відповідному розділі першої частини даного курсу.

² Як грошова оцінку ризику в сучасній теорії корпоративних фінансів розглядається коефіцієнт b, що передбачається пропорційним до витрат на залучення капіталу. Отже, «грошова оцінка ризиків» розраховується як K(b1 – b0), де К- ринкова оцінка капіталу підприємства, b0, b1- ринкова оцінка ризику до і після виконання проекту відповідно. Далі в тексті, якщо не обговорене інше, під грошовою оцінкою ризиків буде розумітися саме ця величина.

Величина С являє собою грошовий потік інвестиційних витрат на проект. За припущенням, витрати на проект і доходи від нього рознесені в часі, так що чиста приведена вартість стосовно одного моменту часу може розраховуватися окремо. Таким чином, у випадку успішного завершення проекту чиста приведена вартість суми грошових потоків R і С описує усі фактори прямого впливу проекту розвитку інформаційної системи на вартість компанії. Непрямий вплив, що полягає у зміні середньозваженої вартості капіталу фірми в цілому, у рамках даної моделі розглядатися, як правило, не буде; у цьому і полягає спрощений характер даної моделі.

Наслідки зупинки проекту розвитку інформаційної системи без досягнення запланованих цілей описуються векторною змінною Р, що відображає імовірнісні характеристики проекту. Оскільки проект може бути зупинений у різні моменти часу, кожному елементові грошового потоку С ставиться у відповідність імовірність його здійснення. Чиста приведена вартість грошового потоку інвестиційних витрат обчислюється із урахуванням цих ймовірностей.

На закінчення відмітимо причини, по яких у рівнянні (1.1) не враховуються можливі зміни середньозваженої вартості капіталу в результаті проекту розвитку інформаційної системи. По-перше, середньозважена вартість капіталу складається з економічної оцінки безлічі ризиків, так що вплив на нього окремого проекту в області інформаційних систем зазвичай невеликий. Виключення складають великомасштабні проекти розвитку інформаційних систем у рамках реінжинірингу бізнес-процесів підприємства і тим більше перегляду сфери і/або меж його діяльності. Однак таких проектів в історії фірми зазвичай небагато, а їхні ризики не оцінюються стандартними методиками, заснованими на статистичних моделях. По-друге, унаслідок консерватизму фінансового ринку середньозважена вартість капіталу, як правило, не реагує на зміни структури ризиків підприємства миттєво. Як наслідок, типовий проект розвитку інформаційної системи змінює середньозважену вартість капіталу підприємства незначно і великим лагом, так що даною зміною можна зневажити. Єдине виключення буде зроблено при розгляді економічного ефекту впровадження ERP-систем (розділ 2), оскільки в цьому випадку непрямий вплив проекту на вартість капіталу фірми за певних умов стає основною частиною грошового потоку.

Таким чином, рівняння (1.1) дозволяє описати вплив проекту розвитку інформаційної системи на вартість компанії без обліку зміни середньозваженої вартості капіталу останньої. Способи визначення грошових потоків R і С, а також інших змінних моделі будуть розглянуті далі. Грошовий потік R буде розглянутий у розділах 1 і 2, а грошовий потік С і пов'язані з ним імовірності р — у розділі 3.