Розділ 3 критерії створення заповідної території

3.1. Науково-дослідницький та біогенетичний критерії

Тварини і рослини - своєрідний барометр. Якщо раптово виявляється, що тварини й рослини зникають, то це попередження: з екосистемою негаразд. Тому охорона тварин і рослин, за своєю суттю - охорона нас самих… Треба захищати їх, бо якщо підуть вони, підемо й ми. (Дж. Даррелл).

Природно-заповідні території є основою збереження генофонду рослинного і тваринного світу, типових і рідкісних ландшафтів, підтримання сприятливих екологічних умов. Впровадження досліджень, які дають можливість вирішувати проблеми природокористування, розробки наукових основ охорони природи [7].

Заповідник - така репрезентативна територіальна одиниця, яка повинна відповідати хоча б одному з наступних критеріїв:

• наявність унікальних угруповань чи ландшафтів, що становлять винятковий інтерес;

• приклади гармонійної організації ландшафту, що є наслідком традиційних способів організації земель;

• приклади змінених чи деградованих екосистем, які можна відновити до більш-менш автентичних природних умов.

Заповідники беруться під охорону закону, на їхній території категорично забороняються всі види господарської діяльності (мисливство, рибальство, вилов тварин, усі види лісокористування, заготівля сіна, лікарських трав, збирання квітів, випасання худоби), застосування будь-яких хімічних засобів, шумових дій. У заповіднику вводиться певний заповідний режим. Це або абсолютне заповідання, тобто цілковите невтручання людей у природні процеси, або заповідання обмежене, за якого для досягнення максимальної природної рівноваги й максимального збереження екосистем допускається здійснення певних біотехнологічних заходів (наприклад, вилов тварин, що надміру розмножилися, створення штучних водопоїв, протиерозійний захист тощо).

Природно-заповідні території виконують ряд важливих для суспільства та держави функцій, серед яких [2, 8]:

1. Функція збереження всього біорізноманіття екосистем заповідної території. Вона полягає в тому, що за допомогою заповідання зберігаються зникаючі і реліктові ендемічні види рослин і тварин, угруповання, екосистеми та ландшафти.

2. Біогенетична функція полягає у тому, що за допомогою науково обґрунтованої мережі заповідних територій можна зберегти сприятливі екологічні умови, необхідні для забезпечення нормального еволюційного розвитку екосистем.

3. Науково-дослідницька функція, яка полягає у формуванні на базі заповідних об'єктів «природних лабораторій», необхідних для проведення стаціонарних моніторингових досліджень структури і динаміки екосистем та функціонального взаємозв'язку між їхніми компонентами.

4. Захисна функція, яка полягає в тому, що фітоценози заповідних територій сприяють підтриманню екологічної рівноваги не тільки на території, що охороняється, але й на прилеглих до неї територіях.

5. Господарська функція полягає у збереженні на територіях ПЗФ цінних для народного господарства видів, рослинних ресурсів.

6. Соціальна функція, яка полягає в тому, що природа є джерелом всіх матеріальних цінностей, які створює людина [11].

7. Культурна і дидактична функції, які пов’язані з об’єктами ПЗФ, що мають важливе культурне природознавче, природоохоронне та виховне значення.

Державний заповідник створюють для збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них і для розробки наукових основ охорони природи. Ділянки землі, її надр і водних просторів з усіма природними об’єктами, що знаходяться в їх межах, вилучають з господарської експлуатації і передають у безстрокове користування державному заповіднику [7].

Таким чином, наявність техногенно деградованої екосистеми, в якій склалися унікальні умови підвищеного рівня радіоактивного фону; систематичне здійснення наукових досліджень у галузі вивчення видового біорізноманіття та спостереженням за станом навколишнього природного середовища (НПС); особливий режим допуску на територію зони та заборона господарської діяльності (окрім діяльності , яка пов'язана з діяльністю ЧАЕС та підприємств 30-ти км зони), забезпечують умови для створення заповідної території.