52

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Славутицький ліцей Славутицької ради Київської області

Дослідження передумов створення заповідної території в Зоні відчуження

Екологічний проект

Автор: учениця 43 групи

природничого профілю

Круль Ольга Миколаївна

Керівник: вчитель біології,

вчитель-методист,

відмінник освіти України

Артем'єва Ірина Вікторівна

Славутич 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….....3 РОЗДІЛ 1

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ – ГАРАНТ ОХОРОНИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

1.1. Етапи розвитку заповідної справи в Україні ………………………………5

1.2. Сучасний стан заповідної справи ……………………………………..……8

1.3. Структура природно-заповідного фонду України ...………………………9 РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН БІОГЕОЦИНОЗУ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ

2.1. Природно-географічні особливості Зони відчуження……………………13

2.2. Динаміка радіаційного стану Зони відчуження ………………………….15 2.3. Сучасний стан флори……………………………..……………………….. 19 2.4. Сучасний стан фауни ..……………………………………………………..22

РОЗДІЛ 3

КРИТЕРІЇ СТВОРЕННЯ ЗАПОВІДНОЇ ТЕРИТОРІЇ

3.1. Науково-дослідницький та біогенетичний критерії ……………………...25

ВИСНОВКИ …………………………… ………………………………….........28 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ………… … ……………………………29 ДОДАТКИ ……………………………………… ………………………………30

ВСТУП

Двадцять шість років відділяє нас від величезної в історії цивілізації техногенної катастрофи. Заходи, яких було вжито у гострий період аварії на ЧАЕС, мали на меті перш за все захист населення і персоналу від опромінення. У той же час, біота Чорнобильської зони зазнала гострого опромінення, що призвело до формування радіобіологічних ефектів на різних рівнях організації біологічних систем, від клітини чи організму до екосистеми. З часом потужність доз опромінення зменшувалась за рахунок радіоактивного розпаду радіонуклідів та із заглибленням останніх у ґрунт.

Зміни ценозів у 30-ти км зоні відображають не лише дію радіації, але й широке коло вторинних процесів, безпосередньо не пов'язаних з радіоактивним забрудненням довкілля. Різке зняття антропогенного тиску та особливий (закритий) режим на відчужених територіях активізувало природні самовідновлювальні механізми.

Зона відчуження з її фактично заповідним режимом є унікальною територією видового біорізноманіття, яку треба досліджувати та використовувати отримані знання на практиці. Саме це пояснює актуальність даної роботи.

Об'єкт дослідження: біогеоценоз 30-ти км зони ЧАЕС.

Предмет дослідження: критерії створення заповідної території та їх відповідність в умовах Зони відчуження.

Мета роботи: розглянути можливість створення на території Зони відчуження заповідної території.

Реалізація поставленої мети потребувала реалізації таких завдань.

Завдання:

• опрацювати відповідну фахову літературу і проаналізувати історію розвитку заповідної справи в Україні та її сучасний стан;

• описати сучасний стан біогеоценозу Зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (ЗВіЗБ(О)В);

• дати оцінку відповідності критеріям створення заповідної території і умов, що склалися на території Зони відчуження після аварії.

Наукова новизна дослідження: новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше детально розглянута можливість створення на території Зони відчуження і зони безумовного відселення заповідної території.

Практичне значення.

Ця робота може бути використана для поглиблення знань з екології під час вивчення тем: «Надорганізмові системи» та «Людина та біосфера» - 11 клас. Матеріали нашого екологічного проекту дозволять учителям біології познайомити учнів з сучасним станом Зони відчуження, звернути увагу на захисті механізми популяцій проти підвищеного рівня радіоактивності та показати принципи раціонального природокористування.

Структура роботи: робота складається зі вступу, 3-х розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (13 позицій) та додатків.