
- •Використання тренінгових форм роботи для підвищення рівня мотивацій менеджерів (на прикладі сфери обслуговування)
- •Розділ і. Теоретичний аналіз проблеми підвищення мотивації менеджерів
- •1.1. Поняття мотивації до праці та значення теорій мотивації в практичній діяльності
- •1.1.1. Поняття та завдання мотивації до праці
- •1.1.2. Сутність основних теорій мотивації
- •1.2. Особливості мотивації менеджерів та основні способи підвищення її рівня
- •1.2.1. Особливості мотивації менеджерів
- •1.2.2. Основні способи підвищення рівня мотивації менеджерів
- •1.3. Поняття тренінгу та особливості тренінгу мотивації
- •Висновки до розділу і
- •Розділ іі. Емпіричне дослідження рівня мотивації менеджерів сфери обслуговування
- •2.1. Характеристика методик та організація проведення дослідження рівня мотивації менеджера сфери обслуговування
- •2.2. Аналіз результатів дослідження
- •Висновки до розділу іі
- •Розділ ііі. Використання тренінгових форм роботи для підвищення рівня мотивації менеджерів сфери обслуговування
- •3.1. Розробка та проведення тренінгу, спрямованого на підвищення рівня мотивацій менеджерів сфери обслуговування
- •V. Формуючий етап
- •V.І. Зворотній зв’язок
- •V.Іі. Зворотній зв’язок і діагностика
- •3.2. Вплив тренінгової роботи на мотивацію менеджерів
- •Висновки до розділу ііі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2. Аналіз результатів дослідження
За результатами опитувальника «Методика діагностики мотивації до досягнення успіху» Т. Елерса, яка була проведена з менеджерами магазину «Технополіс», ми отримали наступні результати (дод. В, Г, рис. 2.1).
Рис. 2.1. Рівень мотивації до успіху менеджерів магазину «Технополіс» за «Методикою діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса
Як видно з рис. 2.1, серед досліджуваних менеджерів магазину «Технополіс» за результатами даної методики: 12 осіб виявилися з низьким рівнем мотивації до успіху; 13 – з середнім; 8 – з помірно високим; 3 – із занадто високим.
Потрібно зазначити, що найменшу (1 бал) та найвищу (32 бали) кількість балів не набрав жоден з учасників дослідження. Найменша кількість балів, зафіксована за даною методикою, 4 (у П.Г.), а найвища – 25 (у К.О. та М.Б.). Це свідчить, що у всіх учасників дослідження рівень мотивації до успіху не набуває крайньої поляризації.
Зобразимо відсотковий склад результатів даної методики за рівнем мотивації до успіху за допомогою рис. 2.2 на підставі даних дод. Г.
Рис. 2.2. Відсотковий склад результатів «Методики діагностики мотивації до досягнення успіху» Т. Елерса
Як видно з рис. 2.2: у 33,33% низький рівень мотивації до успіху; у 36,11% – середній; у 22,22 % – помірно високий; у 8,34% – занадто високий.
Таким чином, як показали результати «Методики діагностики мотивації до досягнення успіху» Т. Елерса, проведеної з менеджерами магазину «Технополіс»:
- у 25 осіб з 36, або у 69,44%, низький або середній рівень мотивації до успіху;
- у 11 осіб з 36, або у 30,56%, помірно високий або занадто високий рівень мотивації до успіху.
Розглянемо рівень мотивації до успіху за даною методикою в залежності від статі досліджуваних (дод. Г та рис. 2.3).
Рис. 2.3. Рівень мотивації до успіху менеджерів магазину «Технополіс» за «Методикою діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса у залежності від ґендерних ознак
Як видно з рис. 2.3: у семи жінок і п’яти чоловіків низький рівень мотивації до успіху; у семи жінок та у шести чоловіків середній рівень мотивації до успіху; у трьох жінок та п’яти чоловіків помірно високий рівень мотивації до успіху; у однієї жінки та двох чоловіків занадто високий рівень мотивації до успіху.
Таким чином:
- у 14 жінок з 18, які прийняли участь у дослідженні, або у 77,78%, низький або середній рівень мотивації до успіху;
- у 4 жінок з 18, які прийняли участь у дослідженні, або у 22,22%, помірно високий або занадто високий рівень мотивації до успіху;
- у 11 чоловіків з 18, які прийняли участь у дослідженні, або у 61,11%, низький або середній рівень мотивації до успіху;
- у 7 чоловіків з 18, які прийняли участь у дослідженні, або у 38,89%, помірно високий або занадто високий рівень мотивації до успіху.
Отже, як можна зробити висновок, у чоловіків-менеджерів магазину «Технополіс», які прийняли участь у дослідженні, рівень мотивації до успіху вищий, ніж у жінок.
Тепер розглянемо рівень мотивації до успіху за даною методикою в залежності від вікової групи (дод. Г та рис. 2.4).
Рис. 2.4. Рівень мотивації до успіху менеджерів магазину «Технополіс» за «Методикою діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса у залежності від вікової групи
Як видно з рис. 2.4:
- у віковій групі від 22 до 27 років 2 особи з 15, або 13,34% досліджуваних, мають низький рівень мотивації до успіху, по 5 осіб, або по 33,33%, – середній та помірно високий, 3 особи, або 20%, – занадто високий;
- у віковій групі від 28 до 33 років 4 особи з 13, або 30,77% досліджуваних, мають низький рівень мотивації до успіху, 6 осіб, або 46,15%, – середній, 3 особи, або 13,08%, – помірно високий, осіб із занадто високим рівнем мотивації до успіху не виявлено;
- у віковій групі від 34 до 40 років 6 осіб з 8, або 75% досліджуваних, мають низький рівень мотивації до успіху, 2 особи, або 25%, – середній, осіб з помірно високим та занадто високим рівнем мотивації не виявлено.
Отже, можна зробити висновок про те, що серед менеджерів магазину «Технополіс» найбільш висока мотивація до успіху припадає на групу людей віком від 22 до 27 років, потім йде група від 28 до 33 років, а найменшу мотивацію до успіху має група осіб віком від 34 до 40 років.
Перейдемо до результатів, отриманих за наступною методикою.
За результатами методики «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова, яка була проведена з менеджерами магазину «Технополіс», ми отримали наступні результати (дод. Д, Е, рис. 2.5).
Рис. 2.5. Домінування мотивації досягнення менеджерів магазину «Технополіс» за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова
Як видно з рис. 2.5, серед досліджуваних менеджерів магазину «Технополіс» за результатами даної методики: у 9 осіб домінує така мотивація досягнення як прагнення до успіху; у 12 – прагнення уникати невдач; у 15 домінуючої мотивації не виявлено.
Потрібно зазначити, що найменшу (30 балів) та найвищу (224 бали) кількість балів не набрав жоден з учасників дослідження. Найменша кількість балів, зафіксована за даною методикою, 36 (у П.Г.), а найвища – 197 (у М.Б.).
Зобразимо відсотковий склад результатів даної методики за рівнем мотивації до успіху за допомогою рис. 2.6 на підставі даних дод. Е.
Рис. 2.6. Відсотковий склад результатів за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова
Як видно з рис. 2.6: у 25,00% домінує така мотивація досягнення як мотивація до успіху; у 33,33% – прагнення уникати невдач; у 41,67% – домінуючої мотивації досягнення не виявлено.
Таким чином, як показали результати методики методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова, проведеної з менеджерами магазину «Технополіс»:
- у 9 осіб з 36, або у кожного четвертого, домінуючою мотивацією досягнення є прагнення до успіху;
- у 12 осіб з 36, або у кожного третього, домінуючою мотивацією досягнення є прагнення уникати невдач;
- у всіх інших осіб, які прийняли участь у дослідженні (а це 15 осіб з 36, або 41,67%) домінуючої мотивації досягнення не було виявлено.
Розглянемо домінацію мотивації досягнення за даною методикою в залежності від статі досліджуваних (дод. Е та рис. 2.7).
Рис. 2.7. Домінування мотивації досягнення менеджерів магазину «Технополіс» за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова у залежності від ґендерних ознак
Як видно з рис. 2.7: у трьох жінок та шести чоловіків домінує така мотивація досягнення як прагнення до успіху; у п’яти жінок та семи чоловіків – прагнення уникати невдач; у десяти жінок та п’яти чоловіків домінування якоїсь мотивації досягнення не виявлено.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що у чоловіків-менеджерів магазину «Технополіс» домінування таких видів мотивації досягнення як прагнення до успіху та прагнення уникати невдач вище, ніж у жінок; у жінок же домінування якогось виду мотивації досягнення неможна визначити в два рази частіше, ніж у чоловіків.
Розглянемо домінацію мотивації досягнення за даною методикою в залежності від вікової групи (дод. Е та рис. 2.8).
Рис. 2.8. Домінування мотивації досягнення менеджерів магазину «Технополіс» за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова у залежності від вікової групи
Як видно з рис. 2.8:
- у віковій групі від 22 до 27 років у 7 осіб з 15, або у 46,66% досліджуваних, домінує така мотивація досягнення як прагнення до успіху; у 4 осіб, або у 26,67%, – прагнення уникати невдач; у 4 осіб, або у 26,67%, домінуючої мотивації досягнення не виявлено;
- у віковій групі від 28 до 33 років у 2 осіб з 13, або у 15,38% досліджуваних, домінує така мотивація досягнення як прагнення до успіху; у 6 осіб, або у 46,15%, – прагнення уникати невдач; у 5 осіб, або у 38,47%, домінуючої мотивації досягнення не виявлено;
- у віковій групі від 34 до 40 років у 2 осіб з 8, або у 25,00% досліджуваних, домінує така мотивація досягнення як прагнення уникати невдач; у 6 осіб, або у 75,00%, домінуючої мотивації досягнення не виявлено; у жодного досліджуваного цієї вікової групи не виявлено такої домінуючої мотивації досягнення як прагнення до успіху.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що серед менеджерів магазину «Технополіс» найбільше таке домінування мотивації досягнення як прагнення до успіху зафіксовано у віковій групі 22-27 років, найменше – у віковій групі 34-40 років.
Отже, як показало проведене дослідження, серед менеджерів магазину «Технополіс»:
- за методикою Т. Елерса у 25 осіб з 36, або у 69,44%, низький або середній рівень мотивації до успіху; у 11 осіб з 36, або у 30,56%, помірно високий або занадто високий рівень мотивації до успіху, у чоловіків рівень мотивації до успіху вищий, ніж у жінок, найбільш висока мотивація до успіху припадає на групу людей віком від 22 до 27 років, потім йде група від 28 до 33 років, а найменшу мотивацію до успіху має група осіб віком від 34 до 40 років;
- за методикою А. Мехрабіана, адаптованою М.Ш. Магомед-Еміновим, у 9 осіб з 36, або у кожного четвертого, домінуючою мотивацією досягнення є прагнення до успіху; у 12 осіб з 36, або у кожного третього, домінуючою мотивацією досягнення є прагнення уникати невдач; у інших 15 осіб домінуючої мотивації досягнення не було виявлено; у чоловіків домінування таких видів мотивації досягнення як прагнення до успіху та прагнення уникати невдач вище, ніж у жінок; у жінок же домінування якогось виду мотивації досягнення неможна визначити в два рази частіше, ніж у чоловіків; найбільше таке домінування мотивації досягнення як прагнення до успіху зафіксовано у віковій групі 22-27 років, найменше – у віковій групі 34-40 років.