3.2. Вплив тренінгової роботи на мотивацію менеджерів

Після проведення тренінгу мотивації з досліджуваними менеджерами магазину «Технополіс» для виявлення ефективності проведеної роботи ми провели повторне психодіагностичне дослідження, результати якого наведені у додатках И, К, М, Н.

Порівняємо результати повторного проведення «Методики діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса з результатами першого тесту (дод. Л та рис. 3.1).

Рис. 3.1. Порівняння результатів за «Методикою діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса

Як видно з рис. 3.1, після проведення тренінгу мотивації з менеджерами магазину «Технополіс» кількість осіб з низькою мотивацією до успіху зменшилася на 5 осіб (з 12 до 7), з середньою мотивацією залишилась такою ж, як і була (13), з помірно високою зросла на 2 особи (з 8 до 10), а із занадто високою – на 3 (з 3 до 6).

Відповідно до цього змінився і відсотковий склад результатів за даною методикою (рис. 3.2).

Перше тестування

Друге тестування

Рис. 3.2. Порівняння структури результатів за «Методикою діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса

Як видно з рис. 3.2, відсоток осіб з низькою мотивацією до успіху зменшився на 13,89%, а осіб із занадто високою та помірно високою збільшився на 8,33% і 5,56% відповідно.

Як видно з дод. Л, кількість жінок з низьким рівнем мотивації до успіху зменшилася на 4 особи, або на 22,22%, а кількість з помірно високою та занадто високою мотивацією збільшилася на 3, або на 16,66%, та на 1, або на 5,56%, особи відповідно.

Кількість чоловіків з низьким та помірно високим рівнем мотивації до успіху зменшилася на 1 особу, або на 5,56%, а кількість осіб із занадто високим збільшилася на 2, або на 11,12%.

Кількість чоловіків та жінок з середнім рівнем мотивації, що в першому, що в другому дослідженні, залишилася незмінною.

Отже, як можна зробити висновок, кількість досліджуваних жінок та чоловіків з низьким рівнем мотивації до успіху після проведеного тренінгу мотивації зменшилася, а з високим – зросла.

У віковій групі від 22 до 27 років кількість осіб з середнім та помірно високим рівнем мотивації зменшилася на 1 особу, або на 6,66%, а кількість із занадто високою збільшилася на 2 особи, або на 13,32%.

У віковій групі від 28 до 33 років кількість осіб з низьким та середнім рівнем мотивації зменшилася на 2 особи, або на 15,38%, а кількість осіб з помірно високим та занадто високим рівнем мотивації збільшилася на 3 особи, або на 23,08% та на 1 особу, або на 7,69%, відповідно.

У вікові групі від 34 до 40 років кількість осіб з низьким рівнем мотивації до успіху зменшилася на 3 особи, або на 37,5%, а кількість з середнім – збільшилася на 3 особи, або на 37,5%.

Отже, як можна зробити висновок, у всіх трьох вікових групах після проведення тренінгу мотивації наявне підвищення рівня мотивації до успіху.

Перейдемо до порівняння результатів за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Порівняння результатів за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова

Як видно з рис. 3.3, кількість досліджуваних з домінуванням такої мотивації досягнення як прагнення до успіху після проведення тренінгу збільшилася на 7 осіб, з прагненням уникати невдач зменшилася на 3 особи, а кількість осіб з невиявленим домінуванням мотивації зменшилася на 5.

Відповідно до цього змінився і відсотковий склад результатів за даною методикою (рис. 3.4).

Перше тестування

Друге тестування

Рис. 3.4. Порівняння структури результатів за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова

Як видно з рис. 3.4, відсоток досліджуваних з домінуванням такої мотивації досягнення як прагнення до успіху збільшився на 19,44%, як прагнення уникати невдач зменшився на 5,55%, а тих, у кого не виявлено домінування якоїсь мотивації досягнення, зменшився на 13,89%.

Як видно з дод. П, кількість жінок з домінуванням такої мотивації досягнення як прагнення до успіху збільшилася на 1 особу, або на 5,55%, як прагнення уникати невдач – на 3 особи, або на 16,67%, кількість тих, у кого не виявлено домінування якоїсь мотивації досягнення, зменшилася на 4 особи, або на 22,22%.

Кількість чоловіків з домінуванням такої мотивації досягнення як прагнення до успіху збільшилася на 6 осіб, або на 33,34%, як прагнення уникати невдач зменшилася на 5 осіб, або на 27,78%, кількість тих, у кого не виявлено домінування якоїсь мотивації досягнення, зменшилася на 1 особу, або на 5,56%.

Отже, як можна зробити висновок, кількість досліджуваних жінок та чоловіків з домінуванням такої мотивації досягнення як прагнення до успіху після проведення тренінгу мотивації збільшилася.

У віковій групі від 22 до 27 років кількість осіб з домінуванням такого виду мотивації досягнення як прагнення до успіху збільшилася на 3 особи, або на 20,01%, а кількість тих, у кого не виявлено домінування того чи іншого виду мотивації досягнення, зменшилася на 3 особи, або на 20,01%.

У вікові групі від 28 до 33 років кількість осіб з домінуванням такого виду мотивації досягнення як прагнення до успіху збільшилася на 4 особи, або на 30,77%, як прагнення уникати невдач зменшилася на 3 особи, або на 23,07%, кількість тих, у кого не виявлено домінування того чи іншого виду мотивації досягнення, зменшилася на 1 особу, або на 7,7%.

У віковій групі від 34 до 40 років кількість осіб з домінуванням такого виду мотивації досягнення як прагнення уникати невдач збільшилася на 1 особу, або на 12,5%, відповідно до цього кількість тих, у кого не виявлено домінування того чи іншого виду мотивації досягнення зменшилася на 1 особу, або на 12,5%.

Отже, як можна зробити висновок, у вікових групах від 22 до 27 років та від 28 до 33 років кількість осіб з домінуванням такої мотивації досягнення як прагнення до успіху збільшилася.

Для того, щоб зробити остаточний висновок про те, чи зробив проведений тренінг мотивації вплив на підвищення рівня мотивації до успіху у менеджерів магазину «Технополіс», застосуємо t-критерій Стьюдента.

Оскільки у нашому випадку зв’язана вибірка (одна й та сама група з однаковою кількістю досліджуваних до та після проведення тренінгу), використаємо спрощену формулу, яка має наступний вигляд:

.

,

де – різниця між відповідними значеннями змінної Х і змінної Y, а – середня цих змінних.

У свою чергу Sd визначається за наступною формулою:

.

Число степенів свободи k визначається за формулою .

Отже, за «Методикою діагностики мотивації до досягнення успіху» Т. Елерса ми маємо (первинний розрахунковий матеріал дивитись у дод. Р):

.

.

.

За методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова ми маємо (первинний розрахунковий матеріал дивитись у дод. С):

.

.

.

Значення отриманих показників t_емп порівнюємо з табличним для числа степенів свободи, тобто з t_кр. Значення .

Критичне значення t_кр при , при , а при .

Ми ж отримали емпіричне значення t_емп = 14,19 (за «Методикою діагностики мотивації досягнення успіху» Т. Елерса) та t_емп = 13,28 (за методикою «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова. Таким чином, за результатами цих методик t_емп більше t_кр, навіть, якщо вірогідність похибки буде складати 0,001.

Отже, ми встановили наявність статистично достовірних різниць, що належать до двох взаємопов’язаних сукупностей – мотивації до успіху менеджерів магазин «Технополіс» до тренінгу та після. Оскільки вони дійсно достовірно різняться і лежать у зоні значущості, то можна зробити висновок про те, що наша тернінгова програма, яка була направлена на підвищення мотивації до успіху у менеджерів, виявилася ефективною.

Таким чином, наш тренінг, як показало контрольне емпіричне дослідження, дає підстави для висновку про можливість підвищення рівня мотивації менеджерів за допомогою тренінгової форми роботи.