89

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Використання тренінгових форм роботи для підвищення рівня мотивацій менеджерів (на прикладі сфери обслуговування)

Дипломна робота з психології

(освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»)

студентки 4 курсу 45 групи

галузі знань:

0301 Соціально-політичні науки

напряму підготовки:

6.030102 Психологія

Тарнавської Ольги Петрівни

Керівник:

Старший викладач Т.М. Майстренко

м. Житомир – 2013 рік

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ 8

1.1. Поняття мотивації до праці та значення теорій мотивації в практичній діяльності 8

1.1.1. Поняття та завдання мотивації до праці 8

1.1.2. Сутність основних теорій мотивації 16

1.2. Особливості мотивації менеджерів та основні способи підвищення її рівня 21

1.2.1. Особливості мотивації менеджерів 21

1.2.2. Основні способи підвищення рівня мотивації менеджерів 28

1.3. Поняття тренінгу та особливості тренінгу мотивації 32

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ МОТИВАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ 38

2.1. Характеристика методик та організація проведення дослідження рівня мотивації менеджера сфери обслуговування 38

2.2. Аналіз результатів дослідження 45

РОЗДІЛ ІІІ. ВИКОРИСТАННЯ ТРЕНІНГОВИХ ФОРМ РОБОТИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ МОТИВАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ 54

3.1. Розробка та проведення тренінгу, спрямованого на підвищення рівня мотивацій менеджерів сфери обслуговування 54

3.2. Вплив тренінгової роботи на мотивацію менеджерів 72

ВИСНОВКИ 81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 84

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..88

ВСТУП

Актуальність дослідження. За ринкової системи господарювання підприємствам доводиться діяти в конкурентному середовищі, знаходити і розширювати свою «нішу» на ринку товарів та послуг, опановувати новий тип економічної поведінки, постійно підтверджувати свою конкурентоспроможність. У зв’язку з цим повсякденно потребує збільшення внесок кожного працівника в досягнення цілей підприємства, а одним з головних завдань кожного суб’єкта господарювання стає пошук ефективних способів управління працею, тобто способів, що забезпечують активізацію людського фактора. Наявність у працівників належної професійної підготовки, навичок, досвіду ще не гарантує високу ефективність праці. «Локомотивом» активної трудової діяльності є мотивація.

Однак ринкова економіка, створюючи передумови для підвищення мотивації трудової діяльності, автоматично її не забезпечує. Шлях до ефективного управління людиною пролягає через розуміння її потреб, мотиваційних настанов. Тільки знаючи те, що спонукає людину до дії, які мотиви покладено в основу її діяльності, можна розробити ефективну систему форм і методів управління нею. Отож, використання найефективніших способів впливу на поведінку людини, її трудову активність є функцією сучасного менеджменту. Даній проблематиці присвятили свої праці Д. Бодді, О.С. Віханський, А.Я. Кібанов, О.Є. Кузьмін, М. Мескон, З.П. Румянцева, Е.А. Уткін, Ф.І. Хміль та ін.

До останнього часу мотивація як рушійна сила поведінки, як усвідомлене прагнення до певного типу задоволення потреб, до успіху не була самостійним об’єктом дослідження, хоч це і не можна визнати правомірним. Прикладною наукою, що дає змогу глибоко аналізувати трудову поведінку людей у всій її різноманітності, проектувати і впливати на неї для досягнення особистих цілей і цілей організації, саме і є мотивація персоналу. В розробку цієї науки вклали свої знання такі вчені, як В. Верхоглазенко, В.М. Гриньова, Г.О. Дмитренко, С. Занюк, В. Кавілюнас, А.М. Колот, І.П. Пономарьов, Ш. Річі, Н. Самоукіна, В.П. Сладкевич та ін.

Вивчення проблем мотивації має як теоретичне, так і безпосереднє практичне значення. Від того, як розуміє та чи інша людина свою трудову діяльність і якими мотивами вона керується, залежить її ставлення до роботи. Тому вивчення, розуміння внутрішніх механізмів мотивації трудової діяльності дає змогу виробити ефективну політику в галузі праці і соціально-трудових відносин, створити «режим найбільшого сприяння» для тих, хто дійсно прагне продуктивної праці. Теорії мотивації розробляли такі вчені, як А. Маслоу, Ф. Герцберг, Л. Портер, Е. Лоулер, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд, В. Врум та інші.

Мотивація персоналу як галузь науково-практичної діяльності потребує не тільки опрацювання загальної методології цієї діяльності, а й розроблення конкретних методів, засобів, механізмів, інструментів, за допомогою яких активізується трудова діяльність, досягається максимально можливе використання трудового потенціалу. Складність як наукового опрацювання, так і практичних рекомендацій у цій сфері полягає в багатоплановості проблеми, її пов’язанні з багатьма іншими науками і дисциплінами. Що вищим є інтелект людини та рівень її професійної підготовки, повнішим уявлення про навколишнє середовище, то різноманітнішими є потреби цієї людини, її інтереси та мотиваційні настанови.

Вітчизняна та світова практика знає безліч способів впливу на мотивацію конкретної людини, до того ж кількість їх постійно збільшується (їх досліджували Л.А. Верещагіна, М.Д. Виноградський, Є.Н. Ємельянов, В. Зігерт, Ю.В. Максимець, В.М. Слиньков, І.В. Сорока, Н.П. Тарнавська, А.М. Ткаченко та інші). Варто зауважити, що способи забезпечення ефективного впливу на мотивацію трудової діяльності не є сталими. Більше того, той самий чинник, який сьогодні мотивує конкретну людину до інтенсивної ефективної праці, завтра може сприяти зниженню мотиваційних настанов. Це ще один доказ принципової важливості вивчення потреб людини, її настанов, бажань, пріоритетів для розробки дійових заходів впливу на поведінку кожного працівника.

Особливостям мотивації менеджерів присвятили свої праці А.О. Азарова, Й. Завадський, Н.М. Заярна, І.Ф. Кошелупов, К.Г. Наумік, О. Чурюмова. Але досліджень на дану тематику поки що замало.

Тренінгова робота є дуже важливою для підвищення мотивації. Розробкою тренінгів мотивації займаються І.В. Вачков, О.В. Євтіхов, Т.В. Зайцев, Є.В. Сидоренко та інші. Але на даний момент кількість тренінгів мотивації є недостатньою і є потреба у нових, більш ефективних тренінгах.

Відповідно до актуальності проблеми нами обрано тему дипломної роботи: «Використання тренінгових форм роботи для підвищення рівня мотивацій менеджерів (на прикладі сфери обслуговування)».

Об’єкт дослідження: тренінг як форма підвищення рівня мотивацій менеджера.

Предмет дослідження: розробка і проведення ефективного тренінгу, спрямованого на підвищення рівня мотивацій менеджерів сфери обслуговування.

В основу нашого дослідження покладене припущення про те, що 1) мотиваційний тренінг позитивно впливає на мотивації менеджеру сфери обслуговування та 2) в основу покращення мотивацій менеджерів сфери обслуговування необхідно закласти діяльнісний підхід, який передбачає розв’язання проблеми в результаті цілеспрямованого моделювання різноманітних ситуацій і знаходження оптимального шляху їх вирішення.

Метою дослідження є визначення ролі тренінгових форм роботи у покращенні мотивацій менеджеру та побудова ефективної тренінгової програми підвищення рівня мотивацій менеджеру сфери обслуговування.

Відповідно до предмету і мети дослідження були сформульовані завдання:

1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми підвищення мотивацій менеджерів.

2. Проведення й інтерпретація результатів емпіричного дослідження мотивацій менеджерів сфери обслуговування.

4. Розробка і проведення мотиваційного тренінгу, спрямованого на підвищення мотивацій менеджерів сфери обслуговування.

5. Виявлення впливу проведеного тренінгу на мотивації менеджерів сфери обслуговування.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали наукові положення теорії мотивації (А. Маслоу, Ф. Герцберг, Л. Портер, Е. Лоулер, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд, В. Врум), сучасні погляди на мотивацію персоналу (В. Верхоглазенко, В.М. Гриньова, Г.О. Дмитренко, С. Занюк, В. Кавілюнас, А.М. Колот, І.П. Пономарьов, Ш. Річі, Н. Самоукіна, В.П. Сладкевич), положення про особливості мотивації менеджерів (А.О. Азарова, Й. Завадський, Н.М. Заярна, І.Ф. Кошелупов, К.Г. Наумік, О. Чурюмова) та дослідження проблеми підвищення мотивації (Д. Бодді, О.С. Віханський, А.Я. Кібанов, О.Є. Кузьмін, М. Мескон, З.П. Румянцева, Е.А. Уткін, Ф.І. Хміль).

Методи роботи. В теоретичній частині дипломної роботи ми використали метод огляду літературних джерел, описовий та монографічний метод. Методами психологічної діагностики мотивацій менеджерів сфери обслуговування, які ми використали у даній роботі, є «Методика діагностики мотивації до досягнення успіху» Т. Елерса та «Тест-опитувальник виміру мотивації досягнення» А. Мехрабіана у адаптації М.Ш. Магомед-Емінова. Для обробки отриманих результатів ми використали метод групування, метод порівняльного аналізу та графічний метод. Методом підвищення мотивації менеджерів сфери обслуговування став мотиваційний тренінг, розроблений нами на основі технік та вправ, представлених у наукових посібниках. Результати ефективності розробленого та проведеного тренінгу, спрямованого на підвищення рівня мотивації менеджерів, перевірялися шляхом повторної психодіагностики і оцінки результатів за допомогою t-критеріїв Стьюдента.

Практичне значення роботи полягає в розробці ефективного тренінгу, який спрямований на підвищення рівня мотивацій менеджерів і може бути використаний тренерами.

Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечувалася неухильним дотриманням теоретико-методологічних засад емпіричного дослідження; застосуванням методів психодіагностики, що відповідають предмету і меті дослідження; якісним і кількісним аналізом отриманих результатів; застосуванням методів математичної статистики.

Структура роботи. Дане дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 115 сторінок, у тому числі 4 таблиці, 13 рисунків; 16 додатків – на 28 сторінках. Список використаних джерел складається з 58 найменувань на 5 сторінках.