
- •Аннотація
- •1. Вступ
- •2.2. Структура і особливості побудови інженерних систем трк
- •2.2.1. Комплекс систем безпеки трк
- •2.2.2. Інтегрований комплекс систем безпеки
- •2.2.3. Система охоронно – тривожної сигналізації
- •2.2.4. Система контролю і керування доступом
- •2.2.5. Телевізійна система охорони і спостереження
- •2.2.6. Система пожежної сигналізації
- •2.2.7. Система автоматичного пожежегасіння
- •2.2.8. Система збору й обробки інформації
- •2.2.9. Комплекс систем життєзабезпечення
- •2.2.10. Система диспетчеризації
- •2.2.11. Комплекс систем інформатизації
- •2.2.12. Система телефонного зв'язку
- •2.2.13. Засоби оперативного радіозв'язку
- •2.3. Огляд комплексу систем життєзабезпечення
- •2.3.1. Вентиляція
- •2.3.2. Кондиціонування повітря
- •2.3.3. Опалення
- •2.4. Існуюча система аналогічного призначення
- •2.4.1. Архітектурно-планувальні й конструктивні рішення
- •2.4.2. Інженерне забезпечення приміщень
- •2.4.3. Проти димний захист при пожежі
- •2.4.4. Опалення й теплопостачання
- •2.4.5. Вентиляція й кондиціонування повітря
- •2.4.6. Повітря забезпечення
- •2.4.7. Холодо забезпечення
- •2.4.8. Автоматизована система керування
- •3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи управління життєзабезпеченням торговельно – розважального комплексу
- •3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції і кондиціювання повітря
- •3.1.1. Санітарні вимоги
- •3.1.2. Архітектурні і монтажні вимоги
- •3.1.3. Експлуатаційні вимоги
- •3.1.4. Економічні вимоги
- •3.2. Вимоги до приміщень з газовими водогрійними котлами
- •3.3. Необхідний склад повітря
- •3.4. Вимоги до технічних рішень
- •3.5. Вимоги безпеки при використанні системи
- •3.6. Розробка структурної схеми підсистем і системи життєзабезпечення в цілому.
- •3.6.1. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки теплоносія
- •3.6.2. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки холодоносія
- •3.6.3. Розробка структурної схеми підсистеми вентиляції і кондиціонування
- •4. Особливості програмного забезпечення системи управління життєзабезпеченням торговельно-розважального комплексу
- •4.1. Стандартний набір команд
- •4.2. Приклад програмування
- •4.3. Елементи керування Active і dll-драйвер пристроїв
- •4.4. Сервер орс пристроїв
- •5. Конструкторська частина
- •6. Оцінка надійності системи
- •7. Економічна частина
- •7.1. Визначення планової собівартості проведення нддкр
- •7.1.1. Стаття витрат „Заробітна платня науково-виробничого персоналу з відрахуваннями органам соціального страхування”
- •7.1.2. Стаття витрат „Матеріали, покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби”
- •7.1.3. Стаття витрат „Витрати на утримання та експлуатацію обладнання”
- •7.1.4. Стаття витрат „Витрати на відрядження”
- •7.1.5. Стаття витрат „Накладні витрати”
- •7.2. Визначення собівартості системи
- •7.3. Визначення поточних річних витрат
- •8. Охорона праці
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вимоги до виробничих приміщень
- •8.3. Санітарно-гігієнічні вимоги
- •8.4. Вимоги електробезпеки
- •8.5. Вимоги до устаткування
- •9. Висновки
- •10. Інформаційні джерела
2.2.12. Система телефонного зв'язку
Для організації системи телефонного зв'язку (СТЗ) у ТРК використовуються цифрові системи автоматичної комутації, що мають наступні характеристики[]:
необмежене число одночасних з'єднань (не блокуємі АТС);
інтегровані із системою мікростільникового радіотелефонного зв'язку DECT-стандарту;
великі ємності станції і широкий набір функцій;
надійність і можливість нарощування (гнучку архітектуру).
До складу СТС ТРК входять базовий комплект комутаційного устаткування з програмним забезпеченням, додаткове устаткування:
комплект організаційної автоматичної телефонної станції;
батарея резервного живлення (блок акумуляторних батарей);
абонентське устаткування (телефони).
2.2.13. Засоби оперативного радіозв'язку
Для забезпечення співробітників різних служб ТРК (насамперед служби безпеки) засобами оперативного радіозв'язку може бути використана система мікростільникового зв'язку, що підключається до базового кабінету УПАТС. Точна кількість базових станцій для нормального функціонування системи мікростільникового радіозв'язку визначається шляхом проведення спеціальних вимірів на території торгово – розважального комплексу.
2.3. Огляд комплексу систем життєзабезпечення
2.3.1. Вентиляція
Вентиляція – це регульований повітрообмін у приміщеннях, що створює сприятливий для людини стан повітряного середовища (складу повітря, температури, вологості).
Вентиляцією називається сукупність заходів і пристроїв, використовуваних при організації повітрообміну для забезпечення заданого стану повітряного середовища в приміщеннях і на робочих місцях у відповідності із будівельними нормами.
Система вентиляції забезпечує нормальний зміст кисню в крові а, отже, налагоджену роботу кровоносної і дихальної систем людського організму. Системи вентиляції — це організований повітрообмін, ефективне рішення в забезпеченні приміщень будь-якого призначення і складності вентиляцією. А також система вентиляції може виконувати функції очищення повітря від важких домішок, вмісту підвищеної вологості, забирати токсичність у приміщеннях і складах, де зберігається чи використовується токсична небезпечна сировина, виконувати димовидалення у випадок пожежі.
При відсутності вентиляції в закритих приміщеннях зростає концентрація вуглекислого газу й інших шкідливих речовин. Це негативно позначається на самопочутті людей, викликає головний біль, сонливість, втрата працездатності.
Якщо приміщення вентилюють тільки за допомогою механічної витяжки, то вилучене повітря буде заміщатися зовнішнім через щілини у віконних і дверних прорізах. Подібним вентиляційним системам властиві такі недоліки, як:
проникнення брудного вуличного повітря;
протяг;
відсутність можливості контролю обсягу приточного повітря (незбалансована вентиляція);
зайві витрати електроенергії на додатковий підігрів вуличного повітря.
Більш досконале рішення системи вентиляції — це об'єднання витяжки і припливу в одній установці, що може фільтрувати, нагрівати і подавати приточне повітря в приміщення з заздалегідь заданими параметрами. За допомогою такої системи вентиляції ми можемо керувати повітрям, що входить у приміщення, до того ж уникаємо утворення протягів, використовуючи правильно підібрані приточні дифузори і ґрати.
Сучасні системи вентиляції не тільки обновлюють повітря, вони також очищають подаване повітря, зволожують його, нагрівають чи прохолоджують до потрібної температури, створюючи в приміщенні найбільш комфортні для людини умови.
Системи вентиляції класифікуються по наступним основним ознакам:
за способом переміщення повітря: природна чи штучна система вентиляції;
по призначенню: приточна чи витяжна система вентиляції;
по зоні обслуговування: місцева чи загальнообмінна система вентиляції;
по конструкції: складальна чи моноблочна система вентиляції.
Системи вентиляції забезпечують підтримку припустимих метеорологічних параметрів у приміщеннях різного призначення.