
- •Аннотація
- •1. Вступ
- •2.2. Структура і особливості побудови інженерних систем трк
- •2.2.1. Комплекс систем безпеки трк
- •2.2.2. Інтегрований комплекс систем безпеки
- •2.2.3. Система охоронно – тривожної сигналізації
- •2.2.4. Система контролю і керування доступом
- •2.2.5. Телевізійна система охорони і спостереження
- •2.2.6. Система пожежної сигналізації
- •2.2.7. Система автоматичного пожежегасіння
- •2.2.8. Система збору й обробки інформації
- •2.2.9. Комплекс систем життєзабезпечення
- •2.2.10. Система диспетчеризації
- •2.2.11. Комплекс систем інформатизації
- •2.2.12. Система телефонного зв'язку
- •2.2.13. Засоби оперативного радіозв'язку
- •2.3. Огляд комплексу систем життєзабезпечення
- •2.3.1. Вентиляція
- •2.3.2. Кондиціонування повітря
- •2.3.3. Опалення
- •2.4. Існуюча система аналогічного призначення
- •2.4.1. Архітектурно-планувальні й конструктивні рішення
- •2.4.2. Інженерне забезпечення приміщень
- •2.4.3. Проти димний захист при пожежі
- •2.4.4. Опалення й теплопостачання
- •2.4.5. Вентиляція й кондиціонування повітря
- •2.4.6. Повітря забезпечення
- •2.4.7. Холодо забезпечення
- •2.4.8. Автоматизована система керування
- •3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи управління життєзабезпеченням торговельно – розважального комплексу
- •3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції і кондиціювання повітря
- •3.1.1. Санітарні вимоги
- •3.1.2. Архітектурні і монтажні вимоги
- •3.1.3. Експлуатаційні вимоги
- •3.1.4. Економічні вимоги
- •3.2. Вимоги до приміщень з газовими водогрійними котлами
- •3.3. Необхідний склад повітря
- •3.4. Вимоги до технічних рішень
- •3.5. Вимоги безпеки при використанні системи
- •3.6. Розробка структурної схеми підсистем і системи життєзабезпечення в цілому.
- •3.6.1. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки теплоносія
- •3.6.2. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки холодоносія
- •3.6.3. Розробка структурної схеми підсистеми вентиляції і кондиціонування
- •4. Особливості програмного забезпечення системи управління життєзабезпеченням торговельно-розважального комплексу
- •4.1. Стандартний набір команд
- •4.2. Приклад програмування
- •4.3. Елементи керування Active і dll-драйвер пристроїв
- •4.4. Сервер орс пристроїв
- •5. Конструкторська частина
- •6. Оцінка надійності системи
- •7. Економічна частина
- •7.1. Визначення планової собівартості проведення нддкр
- •7.1.1. Стаття витрат „Заробітна платня науково-виробничого персоналу з відрахуваннями органам соціального страхування”
- •7.1.2. Стаття витрат „Матеріали, покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби”
- •7.1.3. Стаття витрат „Витрати на утримання та експлуатацію обладнання”
- •7.1.4. Стаття витрат „Витрати на відрядження”
- •7.1.5. Стаття витрат „Накладні витрати”
- •7.2. Визначення собівартості системи
- •7.3. Визначення поточних річних витрат
- •8. Охорона праці
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вимоги до виробничих приміщень
- •8.3. Санітарно-гігієнічні вимоги
- •8.4. Вимоги електробезпеки
- •8.5. Вимоги до устаткування
- •9. Висновки
- •10. Інформаційні джерела
2.2.2. Інтегрований комплекс систем безпеки
Для оснащення ТРК можуть бути використані різноманітні варіанти побудови систем охоронно-тривожної сигналізації і керування доступом:
інтегрований комплекс «Рубіж» (на базі центрального процесорного блоку (БЦП) приладу «Рубіж-07-3»), що забезпечує усі функції СОТС, має спрощену СККД (з невеликою базою даних користувачів) і дозволяє створити єдину систему моніторингу всього комплексу;
повнофункціональний комплекс «Дозор» з апаратно – програмною інтеграцією. СККД комплексу має захист від повторного проходу (функцію "anti-passback") і інші опції;
комплекс комбінований (СККД на устаткуванні Apollo і СОТС «Рубіж») — повнофункціональний комплекс СОТС і СККД із програмною інтеграцією на основі програмного пакета «Ітріум»;
варіанти на базі інших охоронних панелей.
Ці варіанти інтегрованого комплексу систем (СОТС і СККД) розрізняються по наборі сервісних опцій і, відповідно, за ціною. Вони можуть працювати з будь-якими типами охоронних і тривожних оповіщувачів, забезпечуючи індивідуальну адресацію кожного оповіщувача через адресні модулі.
Приміщення ставляться на охорону і знімаються з її або з локальних клавіатур керування, розташованих поблизу охоронюваних приміщень, або централізовано. Централізоване взяття на охорону і зняття з охорони приміщень робиться з комп'ютера автоматизованого робочого місця (АРМ) чи з клавіатури центрального блоку, розташованих на пості охорони.
2.2.3. Система охоронно – тривожної сигналізації
До складу СОТС входить системостворююче і периферійне устаткування:
центральна мікропроцесорна панель, адресні модулі, клавіатури керування і додаткові панелі для розширення системи;
оповіщувачі охоронні (магнітоконтактні, інфрачервоні, радіохвильові, акустичні) і тривожні.
У залежності від можливих погроз конкретному приміщенню СОТС представлена одним – трьома рубежами охорони (вікно, двері, об’єм приміщення).
Деякі торгові зали й окремі приміщення (бари, буфет ресторану, каси, казино й інші криміногенно небезпечні зони) додатково обладнаються кнопками тривожної сигналізації з виходом на пост охорони ТРК і пульт централізованого спостереження (ПЦС).
СОТС забезпечує контроль обстановки з метою запобігання несанкціонованого проникнення в охоронювані приміщення. Це досягається видачею сигналів «Тривога» (при спрацьовуванні оповіщувачів) на виносні пристрої світлової і звукової сигналізації на пості охорони. Стан устаткування КТСБ контролюється на центральних панелях і АРМі оператора центрального посту охорони. Одночасно СЗОІ КТСБ здійснює передачу релейних сигналів на АРМ центральній станції моніторингу і керування ЦДП – і, таким чином, на графічному плані об'єкта диспетчер одержує інформацію про стан всього інженерного устаткування ТРК із точністю до окремого блоку (пристрою).
2.2.4. Система контролю і керування доступом
Як базовий варіант системи контролю і керування доступом торгового комплексу можна використовувати максимально спрощену СККД на основі мережних контролерів СК-01, з'єднаних по шині RS-485 із БЦП приладу приймально-контрольного охоронно-пожежного (ППКОП) «Рубіж-07-3». Обсяг пам'яті СК (на один зчитувач) розрахований на 250 користувачів. До одного контролера можуть бути підключені до 2 зчитувачів чи один зчитувач із пристроєм постановки на охорону (зняття з охорони). Мережні контролери можуть працювати в мережному чи автономному режимах. В автономному режимі запис і видалення кодів ідентифікатора (карти) користувача здійснюються за допомогою майстра-карти.
Більш досконала система контролю і керування доступом може бути реалізована на базі панелі AAN-100 Apollo чи комплексу «Дозор». Повнофункціональна СККД має власну, значну по обсязі пам'ять, у якій може зберігатися інформація про декілька тисяч останніх подій і ідентифікаторах користувачів.
Апаратна інтеграція СККД з іншими системами КТСБ здійснюється через центральну охоронну панель СОТС.