3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи управління життєзабезпеченням торговельно – розважального комплексу

3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції і кондиціювання повітря

Вимоги до систем вентиляції і кондиціонування залежать від задач, для рішення яких установлюються ці системи. Однак є загальні принципи, які потрібно враховувати при проектуванні систем.

3.1.1. Санітарні вимоги

Повітряний комфорт людей, що знаходяться в приміщенні, залежить від декількох параметрів, які можна регулювати за допомогою систем вентиляції і кондиціонування. Мікроклімат характеризується:

1. температурою повітря;

2. відносною вологістю;

3. швидкістю руху повітря.

Для різних типів приміщень (житлові, суспільні, виробничі) існують нормативи і правила , що встановлюють оптимальні і допустимі параметри повітря.

Оптимальні параметри (рекомендовані) — це найбільш сприятливі умови для найкращого самопочуття людини. Якщо людина знаходиться в приміщенні з оптимальними параметрами повітря, вона відчуває тепловий комфорт і має високу працездатність.

Припустимі (обов'язкові) параметри мікроклімату встановлюються для тих випадків, коли оптимальні параметри не дотримуються (по технічних чи економічних причинах). Якщо людина знаходиться в приміщенні з припустимими параметрами мікроклімату, вона може відчути тимчасовий дискомфорт і зниження працездатності. Однак погіршення здоров'я відбуватися не повинне. Крім того, санітарні норми регламентують:

1. Чистоту повітря (забруднення в повітрі робочої зони не повинне перевищувати норми)

2. Максимально припустимий рівень шуму

3. Мінімальна витрата свіжого повітря на одну людину.

Для ряду технологічних процесів потрібна точна підтримка визначених параметрів повітря (температури, вологості, очищення). Система кондиціонування і вентиляції повинна справлятися з їхнім контролем.

Якщо кількість і якість продукції на виробництві залежить від точності режиму технології, а не від продуктивності співробітників, то в такому приміщенні потрібно підтримувати параметри повітря, оптимальні для виробничого процесу. Якщо ж продуктивність визначається в основному людьми, що працюють у приміщенні, то основна увага потрібно приділяти комфортності персоналу.

У приміщення потрібно подавати свіже повітря (можливо, очищене) — природним чи механічним шляхом. Забруднене повітря потрібно видаляти з приміщення. У виробничих приміщеннях це здійснюється місцевою чи загальнообмінною витяжкою, а в житлових приміщеннях, як правило, за рахунок природної витяжки.

3.1.2. Архітектурні і монтажні вимоги

Крім санітарних вимог при виборі і проектуванні системи вентиляції і кондиціонування обов'язково потрібно врахувати й архітектурні і будівельно-монтажні вимоги.

1. Вимоги до дизайну системи.

• У деяких випадках не можна розміщати зовнішні блоки на фасаді будинку.

• Внутрішні елементи повинні бути зв'язані з інтер'єром

• Якщо є підвісні стелі, то повітропроводи можна сховати за ними... і т.д.

2. Устаткування системи повинне займати мінімальну площу, мати не занадто велику масу і габарити. Це особливо важливо при реконструкції вже наявних будинків.

3. Простота монтажу, мінімальні витрати часу і праці на введення в експлуатацію.

4. Пожежна безпека — для пожежо- і вибухонебезпечних приміщень потрібно передбачити додатковий захист (вогнезатримуючі клапани, спеціальні схеми прокладки комунікацій). В інщому випадку дим і вогонь можуть поширитися по вентиляційних каналах і нанести будинку і людям величезний збиток.

5. Віброізоляція і звукоізоляція вентиляційного устаткування і кондиціонерів. Санітарно-гігієнічні вимоги встановлюють максимально припустимий рівень шуму для різних типів приміщень.

6. У багатьох випадках система вентиляції і кондиціонування повинне вводитися в експлуатацію по етапах і окремих приміщеннях. Це повинно бути передбачене в її конструкції.