
- •Аннотація
- •1. Вступ
- •2.2. Структура і особливості побудови інженерних систем трк
- •2.2.1. Комплекс систем безпеки трк
- •2.2.2. Інтегрований комплекс систем безпеки
- •2.2.3. Система охоронно – тривожної сигналізації
- •2.2.4. Система контролю і керування доступом
- •2.2.5. Телевізійна система охорони і спостереження
- •2.2.6. Система пожежної сигналізації
- •2.2.7. Система автоматичного пожежегасіння
- •2.2.8. Система збору й обробки інформації
- •2.2.9. Комплекс систем життєзабезпечення
- •2.2.10. Система диспетчеризації
- •2.2.11. Комплекс систем інформатизації
- •2.2.12. Система телефонного зв'язку
- •2.2.13. Засоби оперативного радіозв'язку
- •2.3. Огляд комплексу систем життєзабезпечення
- •2.3.1. Вентиляція
- •2.3.2. Кондиціонування повітря
- •2.3.3. Опалення
- •2.4. Існуюча система аналогічного призначення
- •2.4.1. Архітектурно-планувальні й конструктивні рішення
- •2.4.2. Інженерне забезпечення приміщень
- •2.4.3. Проти димний захист при пожежі
- •2.4.4. Опалення й теплопостачання
- •2.4.5. Вентиляція й кондиціонування повітря
- •2.4.6. Повітря забезпечення
- •2.4.7. Холодо забезпечення
- •2.4.8. Автоматизована система керування
- •3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи управління життєзабезпеченням торговельно – розважального комплексу
- •3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції і кондиціювання повітря
- •3.1.1. Санітарні вимоги
- •3.1.2. Архітектурні і монтажні вимоги
- •3.1.3. Експлуатаційні вимоги
- •3.1.4. Економічні вимоги
- •3.2. Вимоги до приміщень з газовими водогрійними котлами
- •3.3. Необхідний склад повітря
- •3.4. Вимоги до технічних рішень
- •3.5. Вимоги безпеки при використанні системи
- •3.6. Розробка структурної схеми підсистем і системи життєзабезпечення в цілому.
- •3.6.1. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки теплоносія
- •3.6.2. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки холодоносія
- •3.6.3. Розробка структурної схеми підсистеми вентиляції і кондиціонування
- •4. Особливості програмного забезпечення системи управління життєзабезпеченням торговельно-розважального комплексу
- •4.1. Стандартний набір команд
- •4.2. Приклад програмування
- •4.3. Елементи керування Active і dll-драйвер пристроїв
- •4.4. Сервер орс пристроїв
- •5. Конструкторська частина
- •6. Оцінка надійності системи
- •7. Економічна частина
- •7.1. Визначення планової собівартості проведення нддкр
- •7.1.1. Стаття витрат „Заробітна платня науково-виробничого персоналу з відрахуваннями органам соціального страхування”
- •7.1.2. Стаття витрат „Матеріали, покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби”
- •7.1.3. Стаття витрат „Витрати на утримання та експлуатацію обладнання”
- •7.1.4. Стаття витрат „Витрати на відрядження”
- •7.1.5. Стаття витрат „Накладні витрати”
- •7.2. Визначення собівартості системи
- •7.3. Визначення поточних річних витрат
- •8. Охорона праці
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вимоги до виробничих приміщень
- •8.3. Санітарно-гігієнічні вимоги
- •8.4. Вимоги електробезпеки
- •8.5. Вимоги до устаткування
- •9. Висновки
- •10. Інформаційні джерела
3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи управління життєзабезпеченням торговельно – розважального комплексу
3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції і кондиціювання повітря
Вимоги до систем вентиляції і кондиціонування залежать від задач, для рішення яких установлюються ці системи. Однак є загальні принципи, які потрібно враховувати при проектуванні систем.
3.1.1. Санітарні вимоги
Повітряний комфорт людей, що знаходяться в приміщенні, залежить від декількох параметрів, які можна регулювати за допомогою систем вентиляції і кондиціонування. Мікроклімат характеризується:
температурою повітря;
відносною вологістю;
швидкістю руху повітря.
Для різних типів приміщень (житлові, суспільні, виробничі) існують нормативи і правила , що встановлюють оптимальні і допустимі параметри повітря.
Оптимальні параметри (рекомендовані) — це найбільш сприятливі умови для найкращого самопочуття людини. Якщо людина знаходиться в приміщенні з оптимальними параметрами повітря, вона відчуває тепловий комфорт і має високу працездатність.
Припустимі (обов'язкові) параметри мікроклімату встановлюються для тих випадків, коли оптимальні параметри не дотримуються (по технічних чи економічних причинах). Якщо людина знаходиться в приміщенні з припустимими параметрами мікроклімату, вона може відчути тимчасовий дискомфорт і зниження працездатності. Однак погіршення здоров'я відбуватися не повинне. Крім того, санітарні норми регламентують:
Чистоту повітря (забруднення в повітрі робочої зони не повинне перевищувати норми)
Максимально припустимий рівень шуму
Мінімальна витрата свіжого повітря на одну людину.
Для ряду технологічних процесів потрібна точна підтримка визначених параметрів повітря (температури, вологості, очищення). Система кондиціонування і вентиляції повинна справлятися з їхнім контролем.
Якщо кількість і якість продукції на виробництві залежить від точності режиму технології, а не від продуктивності співробітників, то в такому приміщенні потрібно підтримувати параметри повітря, оптимальні для виробничого процесу. Якщо ж продуктивність визначається в основному людьми, що працюють у приміщенні, то основна увага потрібно приділяти комфортності персоналу.
У приміщення потрібно подавати свіже повітря (можливо, очищене) — природним чи механічним шляхом. Забруднене повітря потрібно видаляти з приміщення. У виробничих приміщеннях це здійснюється місцевою чи загальнообмінною витяжкою, а в житлових приміщеннях, як правило, за рахунок природної витяжки.
3.1.2. Архітектурні і монтажні вимоги
Крім санітарних вимог при виборі і проектуванні системи вентиляції і кондиціонування обов'язково потрібно врахувати й архітектурні і будівельно-монтажні вимоги.
Вимоги до дизайну системи.
У деяких випадках не можна розміщати зовнішні блоки на фасаді будинку.
Внутрішні елементи повинні бути зв'язані з інтер'єром
Якщо є підвісні стелі, то повітропроводи можна сховати за ними... і т.д.
Устаткування системи повинне займати мінімальну площу, мати не занадто велику масу і габарити. Це особливо важливо при реконструкції вже наявних будинків.
Простота монтажу, мінімальні витрати часу і праці на введення в експлуатацію.
Пожежна безпека — для пожежо- і вибухонебезпечних приміщень потрібно передбачити додатковий захист (вогнезатримуючі клапани, спеціальні схеми прокладки комунікацій). В інщому випадку дим і вогонь можуть поширитися по вентиляційних каналах і нанести будинку і людям величезний збиток.
Віброізоляція і звукоізоляція вентиляційного устаткування і кондиціонерів. Санітарно-гігієнічні вимоги встановлюють максимально припустимий рівень шуму для різних типів приміщень.
У багатьох випадках система вентиляції і кондиціонування повинне вводитися в експлуатацію по етапах і окремих приміщеннях. Це повинно бути передбачене в її конструкції.