
- •Аннотація
- •1. Вступ
- •2.2. Структура і особливості побудови інженерних систем трк
- •2.2.1. Комплекс систем безпеки трк
- •2.2.2. Інтегрований комплекс систем безпеки
- •2.2.3. Система охоронно – тривожної сигналізації
- •2.2.4. Система контролю і керування доступом
- •2.2.5. Телевізійна система охорони і спостереження
- •2.2.6. Система пожежної сигналізації
- •2.2.7. Система автоматичного пожежегасіння
- •2.2.8. Система збору й обробки інформації
- •2.2.9. Комплекс систем життєзабезпечення
- •2.2.10. Система диспетчеризації
- •2.2.11. Комплекс систем інформатизації
- •2.2.12. Система телефонного зв'язку
- •2.2.13. Засоби оперативного радіозв'язку
- •2.3. Огляд комплексу систем життєзабезпечення
- •2.3.1. Вентиляція
- •2.3.2. Кондиціонування повітря
- •2.3.3. Опалення
- •2.4. Існуюча система аналогічного призначення
- •2.4.1. Архітектурно-планувальні й конструктивні рішення
- •2.4.2. Інженерне забезпечення приміщень
- •2.4.3. Проти димний захист при пожежі
- •2.4.4. Опалення й теплопостачання
- •2.4.5. Вентиляція й кондиціонування повітря
- •2.4.6. Повітря забезпечення
- •2.4.7. Холодо забезпечення
- •2.4.8. Автоматизована система керування
- •3. Вибір і обґрунтування структурної схеми системи управління життєзабезпеченням торговельно – розважального комплексу
- •3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції і кондиціювання повітря
- •3.1.1. Санітарні вимоги
- •3.1.2. Архітектурні і монтажні вимоги
- •3.1.3. Експлуатаційні вимоги
- •3.1.4. Економічні вимоги
- •3.2. Вимоги до приміщень з газовими водогрійними котлами
- •3.3. Необхідний склад повітря
- •3.4. Вимоги до технічних рішень
- •3.5. Вимоги безпеки при використанні системи
- •3.6. Розробка структурної схеми підсистем і системи життєзабезпечення в цілому.
- •3.6.1. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки теплоносія
- •3.6.2. Розробка структурної схеми підсистеми підготовки холодоносія
- •3.6.3. Розробка структурної схеми підсистеми вентиляції і кондиціонування
- •4. Особливості програмного забезпечення системи управління життєзабезпеченням торговельно-розважального комплексу
- •4.1. Стандартний набір команд
- •4.2. Приклад програмування
- •4.3. Елементи керування Active і dll-драйвер пристроїв
- •4.4. Сервер орс пристроїв
- •5. Конструкторська частина
- •6. Оцінка надійності системи
- •7. Економічна частина
- •7.1. Визначення планової собівартості проведення нддкр
- •7.1.1. Стаття витрат „Заробітна платня науково-виробничого персоналу з відрахуваннями органам соціального страхування”
- •7.1.2. Стаття витрат „Матеріали, покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби”
- •7.1.3. Стаття витрат „Витрати на утримання та експлуатацію обладнання”
- •7.1.4. Стаття витрат „Витрати на відрядження”
- •7.1.5. Стаття витрат „Накладні витрати”
- •7.2. Визначення собівартості системи
- •7.3. Визначення поточних річних витрат
- •8. Охорона праці
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Вимоги до виробничих приміщень
- •8.3. Санітарно-гігієнічні вимоги
- •8.4. Вимоги електробезпеки
- •8.5. Вимоги до устаткування
- •9. Висновки
- •10. Інформаційні джерела
2.4.6. Повітря забезпечення
Повітря забезпечення в адміністративних приміщеннях, торговельних залах, пасажах, торговельних галереях прийнято за схемою «нагору», через повітророзподільні пристрої стельового типу.
При використанні комбінованих систем приточне й охолоджене повітря від вентиляторних доводчиків досить рівномірно розподіляється по великому обсязі приміщень торговельних залів. Таке рішення забезпечує можливість перепланування приміщень для орендарів.
Для залів ресторанів запроектована система вентиляції, що витісняє. Приточне повітря (Dt = 4–5 °C) подається через напольні кутові повітророзподільники типу «Фламастер». Система повітря забезпечення працює тільки в режимі охолодження. Приточне повітря подається з невеликою швидкістю й перепадом температур Dt = 4–5 °C, виштовхуючи нагріте й забруднене повітря нагору й повільно переміщаючи його до витяжних ґрат.
Температура приточного повітря, обсяг приточного й витяжного повітря коректуються залежно від заповнюваності залів по зміні теплового навантаження.
2.4.7. Холодо забезпечення
Для комплексу запроектовані дві холодильні станції.
Холодильні станції призначені для охолодження води, використовуваної як холодоносій у центральних кондиціонерах й у системі охолодження з вентиляторними доводчиками.
У теплий період року працюють холодильні машини з повітряним охолодженням конденсаторів. У холодний період року для охолодження води використаються охолоджувачі, що працюють за принципом «вільного охолодження» й, що використовують для готування холодоносія «холод» зовнішнього повітря. Системи охолодження кондиціонерів і вентиляторних доводчиків приєднуються до охолоджувачів за закритою схемою через теплообмінники «вода - розчин етиленгликоля».
У холодний період року холодоносій використається тільки в системах охолодження з вентиляторними доводчиками. Прийняті параметри холодоносія: 7–12 °C – для кондиціонерів, 13–17 °C – для вентиляторних доводчиків.
В установці використовуються п'ять холодильних машин фірми «Trane» із гвинтовими компресорами, з повітряним охолодженням конденсаторів.
Холодильні машини повністю автоматизовані, мають станцію керування, необхідні прилади захисту, контролю й плавного регулювання продуктивності.
У системі «вільного охолодження» запроектовані охолоджувачі фірми «Guntner», оснащені вентиляторами, що дозволяє знижувати витрату електроенергії при зменшенні потреби систем охолодження приміщень.
2.4.8. Автоматизована система керування
Для керування системами опалення, вентиляції, кондиціонування, тепло- і холодо забезпечення передбачається автоматизована система управління сантехнічним устаткуванням (АСУ С). АСУ С проектується на базі комп'ютерної мікропроцесорної техніки, що забезпечує передачу інформації в цифровій формі на основі розроблених програм: локальну автоматизацію встаткування, диспетчеризацію цього встаткування, контроль за його роботою, а також контроль за роботою засобів автоматизації.
Застосування АСУ С дозволить оптимізувати процеси керування й регулювання, проведення технологічних процесів обробки повітря по енергозберігаючих схемах, закладеним у програмі; підвищити надійність роботи систем автоматизації й інженерного встаткування; забезпечити можливість швидкого виявлення аварії в технологічному встаткуванні, арматурах і трубопроводах.
Основні питомі показники по проекті наведені в таблиці 2.1.
Основні питомі показники. Таблиця 2.1. |
||||
Середня питома витрата приточного повітря, м3/год/м2 |
Середня питома витрата холоду, квт/м2 |
Середня питома витрата тепла, квт/м2 |
Середня питома витрата електроенергії, квт/м2 |
|
В, Dy |
ХС |
|||
10,6 |
0,065 |
0,2 |
0,018 |
0,03 |