2. Метод бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку – це система прийомів, яка забезпечує загальне, безперервне, взаємозв'язане і об'єктивне віддзеркалення (в узагальненому вигляді в грошовому вимірюванні) об'єктів бухгалтерського обліку з метою отримання інформації для управління ними.

Метод бухгалтерського обліку складається з окремих специфічних методичних прийомів:

документування; інвентаризація; оцінювання; калькулювання;

рахунки; подвійний запис; бухгалтерський баланс; бухгалтерська звітність.

Розглянемо кожен з них докладніше.

Документування – спосіб первинного віддзеркалення об'єктів бухгалтерського обліку (активів, зобов'язань, власного капіталу і господарських процесів) в первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах і тому подібне).

Всі господарські операції супроводжуються правильно оформленими документами, обов'язковими реквізитами яких є: найменування документа, дата і місце складання, вимірники господарської операції, підписи осіб, відповідальних за здійснення операції і оформлення документів.

У бухгалтерії документи підлягають перевірці:

• з формальної точки зору (на заповнення реквізитів, на наявність бланків);

• з арифметичної точки зору;

• по суті (на законність і доцільність здійснення операції).

Знайдені помилки виправляються (за винятком помилок в касових і банківських документах) коректурним способом, суть якого буде розглянута нижче.

Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності і стану матеріальних і інших цінностей, іншого майна і вкладень підприємства, розрахунків і зобов'язань.

Інвентаризація об'єктів обліку здійснюється через вимірювання зважування, перерахунок, зіставлення. На основі інвентаризації роблять корегування облікових даних про наявність і стан об'єктів обліку, оскільки в процесі господарювання можливе природнє усихання, часткове псування або розкрадання майна підприємства. Інвентаризація може бути повною (охоплювати всі засоби підприємства) і частковою (один вид засобів). Інвентаризація носить періодичний характер, але в обов'язковому порядку проводиться у встановлені терміни або у випадках:

• при зміні матеріально відповідальної особи (МВО);

• після стихійних лих, ЧП;

• перед індексацією (переоцінкою);

• при приватизації, зміні форми власності;

• при передачі в оренду.

Калькуляція – це метод розрахунку собівартості виготовлення одиниці товарно-матеріальних цінностей або одиниці виконаних робіт. Суть методу полягає в тому, що обгрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того або іншого об'єкту калькуляції (виробу, процесу, замовленню і т.п.).

Оцінка – спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку, за допомогою якого натуральні і трудові вимірники господарських засобів перераховують у вартісні. Оцінка об'єктів обліку в бухгалтерському обліку базується переважно на показниках фактичних витрат на їх створення або придбання (тобто на історичній собівартості).

Рахунки – це спосіб угрупування в певній системі фінансово-економічної інформації для її поточного відображення в бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за господарськими процесами, станом активів, зобов'язань і власного капіталу.

Подвійний запис – це подвійне віддзеркалення в бухгалтерському обліку кожної господарської операції – в дебеті одного або декількох рахунках і, одночасно, в кредиті одного або декількох рахунках на одну і ту ж суму.

Бухгалтерський баланс – спосіб економічного угрупування і віддзеркалення наявності і стану активів, зобов'язань і власного капіталу на певну дату в узагальненому грошовому вимірнику. Бухгалтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності.

Бухгалтерська звітність – це сукупність способів і прийомів узагальнення даних поточного обліку і впорядкована система взаємозв'язаних економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний період.

Бухгалтерську звітність заповнюють на основі даних рахунків бухгалтерського обліку в певній системі їх угрупування.