Формування первинної вартості запасів

Шляхи надходження запасів	Порядок формування первинної вартості запасів
Придбання	Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання і доведення до стану, придатного до використання за призначенням(п. 9 П(С) БУ 16) *
Виготовлення власними силами	Первинною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства признається собівартість їх виробництва, яка визначається згідно П(С) БУ 16"Витраты" (п. 10)
Внесення до статутного капіталу	Первинною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість (п. 11)
Отримані безоплатно	Первинною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість (п. 12)
Придбані в результаті обміну	Первинною вартістю одиниць запасів, придбаних в результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансова вартість переданих запасів ( або справедлива, якщо вона менша). Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду (п. 13) Первинна вартість запасів, придбаних в результаті обміну на неподібні запаси, формується як справедлива вартість переданих запасів, збільшена ( зменшена) на суму грошової компенсації переданої ( отриманої) в процесі обміну.

* До витрат, які формують первинну вартість, згідно п.9 П(С) БУ 16, відносяться:

• суми, які платяться згідно з угодою постачальникові (продавцеві);

• суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що невідшкодовуються підприємству;

• витрати на заготівлю, завантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати на страхування і відсотки за комерційний кредит постачальників;

• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (витрати на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів).

1.2. Оцінка запасів при їх вибутті.

Придбані запаси в міру необхідності витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), або на сторону для переробки або реалізації як зайві.

В умовах ринкової економіки ціни на матеріальні ресурси часто міняються. Підприємство отримує матеріали за різними договірними цінами, тому виникає питання оцінки витрачених матеріалів (запасів) і їх залишку на кінець звітного періоду.

  Згідно з.п. 16 П(С)БУ 9 їх оцінка при вибутті здійснюється з використанням одного з таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• за собівартістю перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

• за собівартістю останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО) - в Україні скасований;

• за методом нормативних витрат;

• за цінами продажу.

Таким чином, в українській обліковій практиці передбачено 5 методів оцінки з одночасним застосуванням декількох лише з одним обмеженням: "для всіх одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів".

Застосування того або іншого методу оцінки обумовлюється системою обліку запасів, яка прийнята на підприємстві, серед яких: періодична і постійна системи обліку.

Використовуючи різні методи оцінки запасів, можна набути різних значень валового або операційного прибутку. Вибір оптимального методу сприяє поліпшенню фінансового стану підприємства.

Загальна характеристика методів викладена в табл.10.

Таблиця 10.