Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра соціальної та практичної психології

Професійно-орієнтоване завдання з курсу «Основи транзактного аналізу»

студентки 44 групи

спеціальності „Практична психологія”

заочної форми навчання

соціально-психологічного факультету

Подік Катерини Валеріївни

2012 – 2013 Навчальний рік

Клієнтський запит.

До психолога звернулася дівчина, якій 21 рік: «Мені дуже важко налагодити стосунки з своїм батьком. Іноді я його просто ненавиджу.»

І. ЕТАП ПЕРВИННОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ

1.1. Категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога.

П. Як давно це відбувається?

К. Мабуть, років вже до 5. Ми дуже часто сваримось. Йому завжди невигідно, що і як я роблю.

П. Як він це проявляє?

К. Часто ні з того ні з сього може накричати, хоча я вже не 5-річна дівчинка. А потім робить вигляд ніби нічого і не було. І вважає це за нормальне явище.

П. А зараз ви живете з батьками?

К. Поки що так. Але через півтора місяця я виходжу заміж і буду жити окремо. Просто не можу дочекатися цього дня.

П. А як ваш батько реагує на ваше заміжжя і майбутній переїзд?

К. До цього він відноситься нормально. Якби він щось сказав, то вже не витримала б і він би почув все, що я думаю.

П.: (ставить пустий стілець напроти клієнта) Уявіть, що тут зараз ваш батько. Скажіть йому все, що хочете.

К.: Все-все?

П.: Абсолютно все.

К.: Я не знаю за що ти так до мене ставишся, але я цього не заслуговую. Тобі постійно все не подобається, і, коли ти хочеш образити, то ти не дивишся, навіть на сторонніх людей. Мені це все вже так набридло. Іноді здається, що я не витримаю і просто зірвусь. За що ти так?

П.: Поміняйтесь ролями, сядьте на місце свого батька і уявіть собі, що ви це він. Щоб ви можете йому відповісти.

К.: З чого ти взяла, що щось не так? Все нормально. З свого боку я нормально до тебе відношусь. Ну буває, що іноді можу насваритися, але нормальні стосунки батьків та дітей. Не перебільшуй.

П.: Як звати вашого батька? Що ви відчуваєте зараз на його місці?

К.: Його звати Михайло. Мені це все неприємно. Я просто побачила, що він мене не зрозумів і вважає це нормальним.

П.: А тепер нам потрібно зняти роль зі стільця. Прокрутіть його і скажіть це не тато, це стілець.

К.: Це не тато, це стілець.

1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою та визначення напрямків практичної роботи психолога.

Опис меж компетенції

П.: Отже, ми будемо працювати з проблемою ваших відносин з батьком.

К.: Так, я хочу в цьому розібратися.

П.: Я пропоную Вам визначити свій его-стан з допомогою опитувальника. Его-стан - це сукупність пов’язаних між собою поведінки, думок, і почуттів, як спосіб прояву нашої особистості в даний момент. Цих станів є три: якщо я поводжусь, думаю і відчуваю за принципом «тут і тепер» і реагую на те, що відбувається навколо мене, поводжу себе як дорослий, то я знаходжусь в его-стані Дорослого. Іноді я можу поводитись, думати і відчувати так, наче копіюю матір чи батька, або інших людей, яких я сприймала як батьків – це его-стан Батька. А інколи я повертаюсь до поведінки, мислення та почуттів дитинства, це его-стан Малюка.

Напрямок практичної роботи	Обґрунтування
Діагностична робота	Визначення его-стану клієнтки опитувальником Структурних его-станів.
Консультаційна робота	Бесіда з клієнткою за результатами діагностичної роботи.

ІІ. ПЛАНОВО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП