3.2. Обговорення та порiвняльний аналiз індивідуально-психологічних показників випускників вищого навчального закладу адаптації до виконання професійних обов’язків.

З метою з’ясування індивідуально-психологічних особливостей випускників за спеціальністю економіст та логіст, що успішно адаптувалися до умов проходження практики(“успішних”) та тих, хто відчуває труднощі у перебігу цього процесу (“неуспішних”), вибірки цих категорій були поділені на відповідні дві підвибірки. Підґрунтям для поділу були результати експертного опитування безпосередніх начальників контрактників стосовно успішності виконання ними своїх службових обов’язків та дані за методикою „МЛО-АМ- Адаптивність”. У зв’язку з тим, що не всі результати, отримані за обраними методиками, відповідали закону нормального розподілу, значущість відмінностей вибірок та підвибірок перевірялась за допомогою непараметричного критерію U – Мана-Уітні (табл. 3.1, 3.2, 3.3).

Таблиця 3.1

Оцінка достовірності відмінностей “успішних” і “неуспішних” випускників за спеціальністю «Економіст» за індивідуально-психологічними показниками

Психологічна ознака	"Неуспішні"(n=10)		"Успішні" (n=11)		U -Манна-Уітні		p
	М±m	σ	М±m	σ
Адаптивність
ПР	4,30±0,30	0,97	7,55±0,37	1,21	1,5			> 0,05
КП	7,00±0,60	1,88	7,18±0,35	1,17	0,0			> 0,05
МН	7,60±0,37	1,17	8,09±0,31	1,04	3,0			> 0,05
Соціально-психологічна адаптація
Ка	42,90±3,19	10,09	59,0±2,72	9,01	0,0	> 0,05
Кд	15,50±1,89	5,99	9,91±0,96	3,18	0,0	> 0,05
Рівень суб’єктивного контролю
(І заг)	3,50±0,17	0,53	3,18±0,12	0,40	8,0	> 0,05
(Ід)	4,90±0,10	0,32	4,54±0,16	0,52	9,0	> 0,05
(Ін)	3,90±0,23	0,78	3,82±0,12	0,40	5,0	> 0,05
(Іс)	5,20±0,13	0,42	5,0±0,00	0,00	0,0	> 0,05
(Іп)	3,10±0,1	0,32	3,0±0,00	0,00	0,0	> 0,05
(Ім)	5,20±0,13	0,42	5,18±0,18	0,60	7,5	> 0,05
(Із)	4,90±0,10	0,32	5,0±0,00	0,00	0,0	> 0,05
Тип поведінки особистості в конфліктних ситуаціях
Супер-во	2,70±0,56	1,77	2,81±0,57	1,89	1,5	> 0,05
Спів-во	7,40±0,48	1,51	6,77±0,38	1,27	0,0	> 0,05
Компр-с	7,6±0,65	2,07	6,27±0,33	1,1	5,5	> 0,05
Ухил-я	4,9±0,46	1,45	6,18±0,74	2,44	0,0	> 0,05
Пристос-я	7,7±0,37	1,16	7,45±0,41	1,37	0,0	> 0,05

Таблиця 3.2

Оцінка достовірності відмінностей “успішних” і “неуспішних” випускників за спеціальністю «Логіст» за індивідуально-психологічними показниками

Психологічна ознака	"Неуспішні"(n=12)		"Успішні" (n=12)		U -Манна-Уітні	p
	М±m	σ	М±m	σ
Адаптивність
ПР	3,92±0,23	0,79	6,08±0,40	1,38	5,0	> 0,05
КП	6,00±0,41	1,41	7,00±0,25	0,85	9,0	> 0,05
МН	6,83±0,27	0,94	7,92±0,23	0,79	5,5	> 0,05
Соціально-психологічна адаптація
Ка	51,0±2,74	9,5	57,58±2,13	7,38	0,0	> 0,05
Кд	20,0±2,21	7,66	16,50±2,13	7,39	0,0	> 0,05
Рівень суб’єктивного контролю
(І заг)	2,91±0,15	0,51	3,25±0,13	0,45	12,5	> 0,05
(Ід)	4,42±0,15	0,51	4,42±0,29	0,97	0,0	> 0,05
(Ін)	3,58±0,23	0,79	4,75±0,13	0,45	15,0	> 0,05
(Іс)	4,75±0,13	0,45	3,08±0,15	0,51	12,0	> 0,05
(Іп)	3,08±0,15	0,51	5,42±0,19	0,67	3,5	> 0,05
(Ім)	5,08±0,15	0,51	4,92±0,08	0,29	0,0	> 0,05
(Із)	4,50±0,15	0,52	4,67±0,57	1,97	0,0	> 0,05
Тип поведінки особистості в конфліктних ситуаціях
Супер-во	3,58±0,54	1,88	4,66±0,57	1,89	0,0	> 0,05
Спів-во	6,33±0,47	1,61	5,83±0,32	1,11	3,0	> 0,05
Компр-с	6,83±0,46	1,58	6,75±0,54	1,86	0,5	> 0,05
Ухил-я	6,75±0,46	1,6	6,17±0,30	1,03	0,0	> 0,05
Пристос-я	6,25±0,72	2,49	6,67±0,45	1,57	1,5	> 0,05

Таблиця 3.3

Оцінка достовірності відмінностей випускників за спеціальністю «Економіст» і випускників за спеціальністю «Логіст» за індивідуально-психологічними показниками

Психологічна ознака	Економісти (n=21 чол.)		Логісти (n=24 чол.)		U -Манна-Уітні	p
	M±m	σ	M±m	σ
Адаптивність
ПР	6±0,43	1,97	5±0,32	1,56	3,00	> 0,05
КП	7,09±0,3	1,51	6,5±0,26	1,25	5	> 0,05
МН	7,86±0,24	1,11	7,37±0,21	1,01	1,5	> 0,05
Соціально-психологічна адаптація
Ка	51,33±2,71	12,42	54,29±1,83	8,97	0	> 0,05
Кд	12,57±1,18	5,42	18,25±1,55	7,58	0	> 0,05
Рівень суб’єктивного контролю
Ио (І заг)	3,33±0,10	0,48	3,08±0,10	0,5	25,5	> 0,05
Ид (Ід)	4,71±0,10	0,46	4,42±0,16	0,77	43	> 0,05
Ин (Ін)	3,86±0,12	0,57	3,58±0,13	0,65	35	> 0,05
Ис (Іс)	5,09±0,07	0,3	4,75±0,09	0,44	40,5	> 0,05
Ип (Іп)	3,04±0,05	0,22	3,08±0,10	0,5	22,5	> 0,05
Им (Ім)	5,19±0,11	0,51	5,25±0,12	0,61	40	> 0,05
Из (Із)	4,95±0,05	0,22	4,71±0,09	0,46	37,5	> 0,05
Тип поведінки особистості в конфліктних ситуаціях
Супер-во	2,76±0,39	1,79	4,12±0,40	1,96	3,5	> 0,05
Спів-во	7,05±0,30	1,39	6,08±0,28	1,38	8	> 0,05
Компр-с	6,9±0,38	1,73	6,79±0,34	1,69	4	> 0,05
Ухил-я	5,57±0,46	2,09	6,46±0,27	1,35	9	> 0,05
Пристос-я	7,57±0,27	1,25	6,45±0,42	2,04	0	> 0,05

Крім цього, з метою кількісної оцінки ступеню узгодженості варіювання ознак, дані були піддані кореляційному аналізу за допомогою коефіцієнту рангової кореляції Спірмена. Дослідження показало, що у підвибірці “успішних” випускників за спеціальністю «Економіст» переважає високий рівень особистісного контролю над життєвими обставинами (методика РСК), на відміну від низького рівня у “неуспішних” випускників за спеціальністю «Логіст» (відповідно М =7,55 і 4,30). Це пов’язане з інтернальністю в області досягнень (М = 4,54 і 4,90) і в області міжособистісних відносин (М=5,18 і 5,20) (рис.3.1).

В сімейних відносинах середній рівень відповідальності є майже однаковим у обох підвибірках випускників-економістів(М = 5,00 і 5,20). За невдачі, що відбуваються з ними в житті, вони беруть на себе низьку відповідальність (М = 3,82 і 3,90). Інтернальність в області здоров‘я і хвороби перебуває приблизно на середньому рівні (відповідно М = 5,00 і 4,90).

Особливо слід підкреслити, що в службових відносинах рівень відповідальності є низьким як у “успішних” випускників-економістів(М = 3,00), так і у “неуспішних” (М =3,10), відмінності статистично незначущі (р > 0,05).

Рис. 3.1. Показники групвипускників-економістів, що успішно адаптувалися до умов проходження практики(А) і тих, хто неуспішно адаптувалися до умов проходження практики(Б) за методикою РСК

Виявлені відмінності свідчать про те, що “успішні” випускники-економісти вважають, що можуть управляти важливими подіями у своєму житті, а “неуспішні” не бачать зв’язку між своїми діями і значущими для них подіями життя, вважаючи, що вони є результатом випадку. Взагалі по підвибіркам, “успішні” і “неуспішні” випускники-економісти мають приблизно однакові показники середнього рівня відповідальності в областях досягнень, міжособистісних відносин, сімейних відносин, здоров‘я і хвороби та показники низького рівня відповідальності за невдачі, що відбуваються з ними в житті.

Крім цього було досліджено аналогічні показники особистісного контролю підвибірок випускників-логістів(рис 3.2). У підвибірці “успішних” випускників-логістів низький рівень особистісного контролю над життєвими обставинами як у “неуспішних” випускників так і у “успішних” (відповідно М =2,91 і 3,25). Це пов’язано з інтернальністю в області досягнень (М = 4,42 і 4,42) і в області міжособистісних відносин (М=5,08 і 4,92).

Рис. 3.2. Показники груп випускників-логістів, що успішно адаптувалися до умов проходження практики(А) і тих,

хто неуспішно адаптувалися до умов проходження практики(Б) за методикою РСК

В сімейних відносинах рівень відповідальності є низьким у обох підвибірках, причому у “неуспішних” випускників-логістів він дещо вищий (М = 4,75 і 3,08). За невдачі, що відбуваються з ними в житті, вони беруть на себе низьку відповідальність (М = 3,58 і 4,75). Інтернальність в області здоров‘я і хвороби перебуває на низькому рівні (відповідно М = 4,50 і 4,67).

Виявлені відмінності свідчать про те, що як “успішні”, так і “неуспішні” випускники, не бачать зв’язку між своїми діями і значущими для них подіями життя, вважаючи, що вони є результатом випадку, а не результатом їх діяльності. Взагалі по підвибіркам, “успішні” і “неуспішні” студенти мають приблизно однакові показники низького рівня відповідальності в областях досягнень, міжособистісних відносин, сімейних відносин, здоров‘я і хвороби, відповідальності за невдачі, що відбуваються з ними в житті; показники відповідальності в службових відносинах в “успішних” військовиків є середніми на відміну від низьких у “неуспішних”.

Порівняння загальних показників вибірок економістів та логістів (рис.3.3) показало, що переважає низький рівень особистісного контролю над життєвими обставинами як у економістів, так і у логістів(відповідно М =3,33 і 3,08) за рахунок інтернальності в області досягнень (М = 4,71 і 4,42) і в області міжособистісних відносин (М=5,19 і 5,25).

Рис. 3.3. Показники груп випускників економістів(А) та логістів(Б) складу за методикою РСК

Особливо слід підкреслити, що в службових відносинах рівень відповідальності є низьким як у випускників економістів(М = 3,04), так і у випускників логістів(М =3,08), відмінності статистично незначущі (р > 0,05).

Крім цього, за допомогою опитувальника „Соціально-психологічна адаптація - дезадаптація” (В.Б.Осипов – М.П. Вернодубов) [35], було досліджено особливості соціально-психологічної адаптації. Зокрема визначалися коефіцієнт соціально-психологічної адаптованості і коефіцієнт дезадаптованості.

Соціально-психологічна адаптованість визначається як почуття власної гідності, вміння розуміти і поважати думку інших, розуміння і прагнення оволодіти, вправитися зі своїми проблемами, відкритість відносин у реальній практиці служби. Соціально-психологічна дезадаптованість - неприйняття себе і інших, наявність захисних бар’єрів у осмисленні свого актуального „Я” і поведінки, уявне „вирішення” проблем, а не у дійсності, негнучкість психічних процесів. Коефіцієнт соціально-психологічної адаптованості “успішних” економістів (рис.3.6) (М = 59,00) виявився вищим аналогічного у “неуспішних” (М = 42,90), а коефіцієнт дезадаптованості, навпаки, нижчим (М =9,91 і 15,50), відмінності статистично незначущі, (р>0,05).

Рис. 3.6. Показники груп економістів , що успішно адаптувалися до умов проходження практики(А) і тих, хто неуспішно адаптувалися до умов проходження практики (Б) за методикою „Соціально-психологічна адаптація - дезадаптація”

Це пов‘язане з такими факторами як прийняття-неприйняття себе; прийняття інших - конфлікт з іншими людьми; емоційний комфорт (оптимізм, врівноваженість) - емоційний дискомфорт (тривожність, неспокій); очікування внутрішнього контролю (орієнтація на те, що досягнення життєвих цілей залежить від самого себе, акцентованість особистої відповідальності і компетентності - очікування зовнішнього контролю, тобто розрахунок на поштовх і підтримку ззовні, пасивність в рішенні життєвих задач; домінування-підпорядкованість, залежність від інших; ухід від проблем.

Рис. 3.7. Показники груп логістів, що успішно адаптувалися до умов проходження практики(А) і тих,

хто неуспішно адаптувалися до умов проходження практики(Б) за методикою „Соціально-психологічна адаптація - дезадаптація”.

Коефіцієнт соціально-психологічної адаптованості “успішних” логістів (М = 57,58) виявився вищим аналогічного у “неуспішних” (М = 51,00), а коефіцієнт дезадаптованості, навпаки, нижчим (М =16,50 і 20,00), відмінності статистично незначущі, (р>0,05) (рис 3.7).

Порівняння загальних показників вибірок економістів та логістів показало, що коефіцієнт соціально-психологічної адаптованості випускників економістів (М = 51,33) виявився нижчим аналогічного (М = 54,29), а коефіцієнт дезадаптованості також нижчим (М =12,57 і 18,25), відмінності статистично незначущі, (р>0,05) (рис.3.8).

Рис. 3.8. Показники груп економістів(А) та логістів(Б) за методикою „Соціально-психологічна адаптація - дезадаптація”.

Кореляційний аналіз індивідуально-психологічних особливостей “успішних” випускників-економістів, здійснений за допомогою рангового коефіцієнту кореляції Спірмена, показав (додаток А1, В1) наявність значущих зв’язків між комунікативним потенціалом і моральною нормативністю (r=0,78, р<0,05); між моральною нормативністю і інтернальністю в області невдач (r=-0,62, р<0,05); між коефіцієнтом дезадаптованості і стилем ухиляння (r=0,63, р<0,05); між стилем суперництва і стилем ухиляння (r=-0,77, р<0,05).

Кореляційний аналіз індивідуально-психологічних особливостей “неуспішних” випускників-економістів(додаток А2, В2) показав наявність значущих зв’язків між поведінковою регуляцією і моральною нормативністю (r=0,67, р<0,05); між комунікативним потенціалом і наступними показниками: інтернальністю в області невдач (r=- 0,84, р<0,05), стилем суперництва (r=0,85, р<0,05), стилем компромісу (r=-0,91, р<0,05); між коефіцієнтом адаптованості і наступними показниками: інтернальністю в області невдач (r=-0,77, р<0,05), інтернальністю у сімейних відносинах (r=-0,70, р<0,05); між загальною інтернальністю і наступними показниками: інтернальністю в області невдач (r=0,72, р<0,05), стилем суперництва (r=- 0,64, р<0,05), стилем пристосування (r=0,65, р<0,05); між інтернальністю в області досягнень і інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=-0,67, р<0,05); між інтернальністю в області невдач і наступними показниками: інтернальністю у сімейних відносинах (r=0,76, р<0,05), стилем суперництва (r=-0,85, р<0,05); стилем компромісу (r=0,76, р<0,05); між стилем суперництва і стилем компромісу (r=-0,82, р<0,05); між стилем співробітництва і стилем ухиляння (r=-0,67, р<0,05).

З цього можна припустити, що “успішним ” військовослужбовцям за контрактом сержантського складу властиві високий рівень комунікативного потенціалу і моральної нормативності, вони відчувають особисту відповідальність за негативні події у своєму житті; негнучкість психічних процесів, яка у них може мати місце, вони намагаються компенсувати за рахунок використання стилю ухиляння при виникненні конфліктних ситуацій. “Неуспішним ” військовослужбовцям цієї групи властиве те, що їх низька моральна нормативність взаємопов’язана з проблемами поведінкової регуляції; труднощі у професійному спілкуванні, сімейних відносинах, негативні події життя та проблеми у адаптації, за думкою цих військовиків, викликані долею, а не власними зусиллями. Крім цього їх проблеми свідчать про неспроможність сформувати коло неформального спілкування; використання стилю суперництва, у порівнянні з доречним тут стилем співробітництва, не є оптимальним засобом вирішення міжособистісних конфліктів різного ієрархічного рівня.

Кореляційний аналіз індивідуально-психологічних особливостей даних всієї вибірки військовослужбовців за контрактом сержантського складу (додаток А3, В3) показав наявність значущих зв’язків між поведінковою регуляцією і наступними показниками: коефіцієнтом адаптованості (r=0,76, р<0,001), коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,69, р<0,001), загальною інтернальністю (r=-0,48, р<0,05), інтернальністю в області досягнень (r=-0,44, р<0,05) та інтернальністю у сімейних відносинах (r=-0,48, р<0,05); між комунікативним потенціалом і наступними показниками: моральною нормативністю (r=0,48, р<0,05), інтернальністю в області невдач (r=-0, 66, р<0,05) та інтернальністю у сімейних відносинах (r=-0,44, р<0,05); стилем компромісу (r=-0,62, р<0,01); коефіцієнт адаптованості з наступними показниками: коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,72, р<0,001), загальною інтернальністю (r=-0,53, р<0,05), інтернальністю у сімейних відносинах (r=-0,51, р<0,05); загальна інтернальність з наступними показниками: інтернальністю в області досягнень (r=0,45, р<0,05), інтернальність в області невдач (r=0,53, р<0,05), інтернальністю у сімейних відносинах (r=0,46, р<0,05), стилем пристосування (r=0,48, р<0,05); інтернальності в області досягнень (r=0,55, р<0,01); інтернальністю в області невдач з наступними показниками: інтернальністю у сімейних відносинах (r = 0, 61, р<0,01), стилем компромісу (r=0,63, р<0,01); стилем суперництва з с наступними показниками: стилем компромісу (r=-0,52, р<0,05) і стилем ухиляння (r=-0,54, р<0,05); стилем співробітництва і стилем ухиляння (r=-0,46, р<0,05). З цього можна припустити, що адаптованим військовослужбовцям цієї групи властиві високий рівень поведінкової регуляції, у них не спостерігається сильних проявів дезадаптованості, вони відчувають особисту відповідальність за життєво важливі події, в тому числі і у сімейних відносинах. Їх комунікативні можливості пов’язані з їх моральною нормативністю, вони менш піддаються самозвинуваченням, в змозі встановити контакти і найти взаєморозуміння з товаришами по службі. Вони вважають, що все краще в житті досягнуте власними зусиллями, визнають себе прихильниками стилів пристосування, ухиляння і співробітництва, не схвалюють суперництва.

Неадаптовані військовослужбовці цієї групи мають гірші показники поведінкової регуляції, не вважають себе здібними до контролю важливих подій у службовій і приватній сфері, вважаючи їх залежними від випадку. Недостатній комунікативний потенціал і моральна нормативність, змушує їх більше використовувати пристосування та ухилення при виникненні конфліктних ситуацій з підлеглими та товаришами по службі.

Кореляційний аналіз індивідуально-психологічних особливостей даних “успішних” випускників логістів(додаток Б1, Г1) показав наявність значущих зв’язків між коефіцієнтом дезадаптованості і поведінковою регуляцією (r=-0,66, р<0,05), між комунікативним потенціалом і наступними показниками: моральною нормативністю (r=0,84, р<0,001), стилем ухиляння (r= -0,70, р<0,05); між моральною нормативністю і наступними показниками: інтернальністю в області досягнень (r=0,65, р<0,05),стилем суперництва (r=0,63, р<0,05), стилем ухиляння (r=-0,58, р<0,05); між коефіцієнтом адаптованості і коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,73, р<0,01); інтернальністю в області досягнень і стилем ухиляння (r=-0,61, р<0,05); інтернальністю у сімейних відносинах і стилем компромісу (r=0,71, р<0,01). З цього можна припустити, що “успішним” випускникам-логістам властиві високий рівень поведінкової регуляції, комунікативного потенціалу, адаптованості і низький рівень дезадаптованості, їм притаманні висока моральна нормативність, впевненість у тому, що вони творці власної долі, у сімейних відносинах вони більше використовують стиль компромісу. Моральна нормативність цих студентів обумовлена меншим використанням стилю ухиляння.

Кореляційний аналіз даних індивідуально-психологічних особливостей “неуспішних” випускників-логістів(додаток Б2, Г2) показав наявність значущих зв’язків між комунікативним потенціалом і наступними показниками: моральною нормативністю (r=0,64, р<0,05), коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,59, р<0,05); між коефіцієнтом адаптованості і наступними показниками: коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,64, р<0,05), інтернальністю в області досягнень (r=-0,66, р<0,05), інтернальністю в області невдач (r=-0,60, р<0,05), стилем співробітництва (r=0,58, р<0,05), стилем ухиляння (r=-0,81, р<0,01); між загальною інтернальністю і наступними показниками: інтернальністю в області невдач (r= 0,76, р<0,01), інтернальністю у сімейних відносинах (r= 0,70, р<0,05), інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=0,70, р<0,05), стилем співробітництва (r=-0,67, р<0,05); між інтернальністю в області досягнень і наступними показниками: стилем співробітництва (r=-0,68, р<0,05), стилем компромісу (r=-0,68, р<0,05); інтернальністю в області невдач і наступними показниками: інтернальністю у сімейних відносинах (r=0,62, р<0,05), стилем співробітництва (r=-0,61, р<0,05); між інтернальністю у сімейних відносинах і стилем співробітництва (r=-0,71, р<0,01); інтернальністю в області службових відносин і інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=0,63, р<0,05); між інтернальністю в області міжособистісних відносин і наступними показниками: стилем співробітництва (r=-0,58, р<0,05), стилем компромісу (r=-0,63, р<0,05), стилем пристосування (r=0,59, р<0,05). З цього можна припустити, що у “неуспішних ” випускників-логістів проблеми у спілкуванні прямо пов’язані з моральною нормативністю і у зворотному напрямку з рівнем їх дезадаптованості; їх адаптованість до умов професійної діяльності залежить від впевненості в своїх силах, розуміння того, що успіх кар’єри залежить від них, а не від випадку; неусвідомлення того, що доречним є використання стилю співробітництва ніж стилю ухиляння. Низьку адаптованість цих студентів можна також пояснити невпевненістю в собі, наявністю слабких навичок формального і неформального спілкування, намаганням уникати співробітництва. Це має також вплив на стан сімейних відносин цієї підвибірки. Неформальні відносини будуються швидше на основі стилю пристосування, менш популярними при цьому є стилі співробітництва і компромісу.

Кореляційний аналіз індивідуально-психологічних особливостей даних випускників-логістів(додаток Б3, Г3) , показав наявність значущих зв’язків між поведінковою регуляцією і наступними показниками: моральною нормативністю (r=0,59, р<0,01), коефіцієнтом адаптованості (r = 0,50, р<0,05), коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,46, р<0,05); між комунікативним потенціалом і наступними показниками: моральною нормативністю (r=0,74, р<0,001), інтернальністю у відношенні хвороби і здоров‘я (r=0,45, р<0,05), стилем ухиляння (r= -0,47, р<0,05); між моральною нормативністю і наступними показниками: загальної інтернальності (r=0,38, р<0,05), інтернальністю у відношенні хвороби і здоров‘я (r=0,42, р<0,05); між коефіцієнтом адаптованості і наступними показниками: коефіцієнтом дезадаптованості (r=-0,64, р<0,001), інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=-0,15, р<0,05) і стилем ухиляння (r=-0,52, р<0,05); загальної інтернальності і наступними показниками: інтернальністю в області досягнень (r=0,45, р<0,05), інтернальністю в області невдач (r=0,55, р<0,01), інтернальністю у сімейних відносинах (r=0,48, р<0,05), інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=0,64, р<0,001), стилем співробітництва (r=-0,58, р<0,01); інтернальність в області досягнень з інтернальністю в області невдач (r=0,47, р<0,05) і стилем співробітництва (r=-0,59, р<0,01); інтернальність в області невдач і наступними показниками: інтернальністю у сімейних відносинах (r=0,47, р<0,05), інтернальністю у області службових відносин (r=0,49, р<0,05) і інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=0,45, р<0,05); інтернальність у сімейних відносинах з інтернальністю в області міжособистісних відносин (r=0,48, р<0,05) та інтернальністю у області службових відносин (r=0,41, р<0,05); інтернальність у відношенні хвороби і здоров‘я зі стилем суперництва (r=0,40, р<0,05); стилем суперництва і наступними показниками: стилем компромісу (r=-0,49, р<0,05), стилем пристосування (r=-0,44, р<0,05); стилем співробітництва і стилем пристосування (r=-0,42, р<0,05).

З цього можна припустити, що адаптованим випускникам-логістам властиві поведінка та комунікативні якості, залежні від рівня їх моральної нормативності та адаптивності, вони вважають себе відповідальними за стан свого здоров‘я. Використання ухиляння у конфліктних ситуаціях не сприяє їх швидкій адаптації. Вони відчувають особисту відповідальність за життєво важливі події, в тому числі і у сімейних відносинах. Ці випускники визнають себе прихильниками стилів компромісу, ухиляння і співробітництва, не схвалюють суперництва.

Неадаптованівипускники-логісти, як і їх неадаптовані колеги з першої групи, мають схильність до нервово-психічних зривів та адекватного сприйняття обстановки. Труднощі у побудові контактів призводять до ухилення у конфліктних ситуаціях та заважають налагодженню співробітництва з товаришами поспеціальності.

Таким чином, отримані дані свідчать про те, що у частини випускників-економістів і випускників-логістів порушені адаптаційні процеси. Необхідною є діагностика і оцінка адаптаційних здібностей особистості на всіх етапах учбової і професійної діяльності. Випускники з пониженими адаптаційними ресурсами потребують динамічного спостереження психолога для виявлення осіб, схильних до дезадаптивних станів, і проведення корекції.