Розділ 2 органiзацiя роботи та обгрунтування методик дослiдження

2.1. Обгрунтуваня методик дослiдження психологiчної адаптацiї випускників вищого навчального закладу

Для дослідження були обрані наступні методи і методики: вивчення документів для визначення результативності діяльності випускників вищого навчального закладу; експертну оцінку - для визначення психічних станів досліджуваних,а також продуктивності їхньої діяльності; спостереження; емпiричнi методи дiагностування результативностi їх діяльностi. В якості експертів виступали випускники вищих навчальних закладів. Для розв'язання поставлених завдань, в якості емпiричних методів діагностування, було використано: багаторівневий опитувальник „МЛО-АМ-Адаптивність”, розроблений А.Г. Маклаковим і С.В. Чермяніним [42], який надає можливість отримати дані за шкалами: поведінкова регуляція (ПР), комунікативні потенціал (КП) та моральна нормативність (МН) [42]; опитувальник „Соціально-психологічна адаптація - дезадаптація випускників вищого навчального закладу до майбутньої професійної діяльності” (В.Б.Осипов - М.П.Вернодубов) [35]; методику дослідження рівня суб'єктивного контролю (РСК) для вивчення особливостей соціальної відповідальності особистості Є.Ф.Бажин, Є.А.Голинкіна, А.М.Еткинд) [42].

За допомогою багаторівневого опитувальника „МЛО-АМ-Адаптивність”, ми вивчали адаптаційні можливості випускників вищого навчального закладу на основі оцінки деяких психофізіологічних характеристик особистості, які висвітлюють інтегральні особливості їх психічного і соціального розвитку.

Теоретичною основою тесту є уява про адаптацію, як про постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального оточення, яке торкається всіх рівнів функціонування людини Як не різноманітна природа критичних ситуацій, загальними для них є психологічна неможливість реалізації цінностей і установок особистості у відношенні до себе, зміна основних переживань особистості, пов’язаних з усвідомленням суб’єктивного ”Я”.

Поведінкова регуляція – це поняття, яке характеризує здатність людини регулювати свою взаємодію з середовищем діяльності. Основними елементами поведінкової регуляції являються: самооцінка, рівень нервово-психічної стійкості, а також наявність соціальної підтримки.

Іншою характеристикою, яка визначає ефективність процесу соціально-психологічної адаптації і виступаючої в якості однієї з основних складових особистісного адаптаційного потенціалу, являються комунікативні якості людини. Оскільки людина завжди знаходиться в соціальному оточенні, її діяльність пов’язана з умінням будувати відносини з іншими людьми. Комунікативні можливості (або уміння налагодити контакт і взаєморозумінняз оточуючими) у кожної людини різні. Вони визначаються наявністю досвіду і потребою суспільства, а також рівнем конфліктності.

Не менш важливою стороною процесу адаптації являється дотримання моральних норм поведінки, забезпечуючих здатність адекватно сприймати індивідом пропонуєму для нього соціальну роль. В даному тесті питання, які характеризують рівень моральної нормативності індивіда, визначають два основних компоненти процесу соціалізації: сприйняття морально-ціннісних норм поведінки і відношення до вимог безпосереднього соціального оточення.

Таблиця 2.1

Перевід отриманих результатів в стандартні бали в опитувальнику „МЛО-АМ-Адаптивність”

ОАП	103- >	81-102	73-80	60-72	51-59	45-50	36-44	31-35	23-30	22 i <
стени	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Методика включає в себе 165 запитань. На кожне запитання тесту досліджуваний може відповідати або ”так” або ”ні”. Тому при опрацюванні результатів враховується кількість відповідей, які відповідають ”ключу”. Кожне співпадання відповіді з ”ключом” оцінюється в один бал.

”Сирі” бали шкал ”поведінкова регуляція”, ”комунікативний потенціал”, ”моральна нормативність” сумуються, що відповідає значенню шкали – ”Особистісний потенціал соціально-психологічної адаптації” (ОАП). Отримані значення переводяться по відповідній таблиці в стени (табл.1). Інтерпритація отриманих даних приведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2

Інтерпритація отриманих даних в опитувальнику „МЛО-АМ-Адаптивність”

Назва шкали	Інтерпретація низьких значень, стенів 1-3	Інтерпретація високих значень, стенів 7-10
ПР	Низький рівень поведінкової ре- гуляції, певна схильність до нервово-психічних зривів, відсутність адекватності самооцінки й адекватного сприйняття дійсності	Високий рівень нервово-психологічної стійкості й поведінкової регуляції, висока адекватна самооцінка, адекватне сприйняття дійсності
КП	Низький рівень коммунікативних здібностей, утруднення в побудові контактів з оточуючими, прояв агресивності, підвищена конфліктність	Високий рівень комунікативних здібностей, легко встановлюють контакти з оточуючими, не конфліктні
МН	Низький рівень соціалізації, не може адекватно оцінити своє - місце й роль у колективі, не прагне дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки	Високий рівень соціалізації, адекватно оцінює свою роль у колективі, орієнтується на дотримання загальноприйнятих норм поведінки

Рівень соціалльно-психологічної адаптації і дезадаптації випускників вищого навчального закладу ми визначали за допомогою опитувальника „Соціально-психологічна адаптація - дезадаптація випускників вищого навчального закладу до майбутньої професійної діяльності” (В.Б.Осипов – М.П.Вернодубов) [35].

Опитувальник містить в собі 101 твердження, із них 37 відповідають критеріям психологічної адаптованості особистості (відчуття особистої гідності, вміння розуміти і поважати думку інших, розуміння і намагання оволодіти, упоратися зі своїми проблемами, відкритість по відношенню до майбутньої професійної діяльності та інше), і ще 37 відповідають критеріям психологічної дезадаптації (неприйняття себе і інших, наявність захистних бар’єрів в осмисленні свого актуального “Я” і поведінки, яка кажеться є вирішенням проблем, а не дійсності, негнучкість психічних процесів). Решта 27 тверджень є нейтральними. До них включена контрольна “шкала брехні”.

Кожному випускнику пропонується шкала-опитувальник для самостійного вивчення і надання відповідей на запитання. При ознайомленні з кожним висловом необхідно подумати наскільки він може бути віднесений до Вас і необхідно поставити одну із цифр – 1,2,3,4,5,6,7 – в залежності від того, якій мірі він характерактерний для Вас:

- якщо зміст судження зовсім до Вас не відноситься, необхідно поставити цифру 1;

- якщо те, про що говориться не схоже на Вас, поставити цифру 2;

- якщо Ви вважаєте, що не можете віднести вислів до себе, але сумніваєтесь у цьому, поставте цифру 3;

- у тих випадках, коли Ви не можете вирішити, відноситься він до Вас чи ні, поставте цифру 4;

- якщо Ви вважаєте, що це схоже на Вас, але Ви не впевнені, поставте цифру 5;

- якщо те, про що говориться у висловленнях, схоже на Вас, поставте цифру 6;

- і нарешті, у тих випадках, коли, прочитавши висловлення, Ви можете сказати: “Це точно про мене. Дуже на мене схоже”, поставте цифру 7.

Застосування методики дослідження рівня суб'єктивного контролю (РСК) (Є.Ф.Бажин, Є.А.Голинкіна, А.М.Еткинд) можливо при вирішенні широкого спектру соціально- психологічних і методико-психологічних проблем [6].

Показники опитувальника РСК організовані у відповідності з принципом ієрархічної структури системи регуляції діяльності [42] таким чином, що включають в себе узагальнений показник індивідуального РСК, інваріантний до особистих ситуацій діяльності, два показника середнього рівня узагальненості, деференційовані по емоціональному знакові цих ситуацій, і ряду ситуативно-специфічних показників.

1. Шкала загальної інтернальності (Ізаг). Високий показник по цій шкалі відповідає високому рівню суб’єктивного контролю над будь-якими зачимими ситуаціями. Такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті були результатом їх власних дій, що вони можуть ними управляти, і,відповідно, відчувають свою особисту відповідальність за ці події і за те, як склажається їх життя в цілому. Низький показник по шкалі Изаг відповідає низькому рівню суб’єктивного контролю. Такі особи не бачать зв’язку між своїми діями і значимими для них подіями життя, не вважають себе спроможним контролювати їх розвиток і вважають, що більшість їх є результатом випадку або діяльності інших людей.

2. Шкала інтернальності в області досягнень (Ід). Високі показники по цій шкалі відповідають високому рівню суб’єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями. Такі люди вважають, що всього гарного, що було і є в їх житті, вони добилися самі і що вони успішно можуть переслідувати свої цілі і у майбутньому. Низькі показники по шкалі Ід говорять про те, що людина приписує свої успіхи, досягнення і радості зовнішнім обставинам – везінню, щасливій долі або допомозі інших людей.

3. Шкала інтернальності в області невдач (Ін). Високі показники по цій шкалі говорять про розвинуте почуття суб’єктивного контролю по відношенню до негативних подій і ситуацій, що проявляються в схильності винуватити самого себе в різних невдачах, неприємностях і стражданнях. Низькі показники по шкалі Ін свідчать про те, що досліджуємий схильний приписувати відповідальність за подібні події іншим людям або вважають їх результатом невезіння.

4. Шкала інтернальності в області сімейних відносин (Іс). Високі показники по цій шкалі означають, що людина вважає себе відповідальним за подіями його сімейного життя. Низький рівень Іс показує на те, що суб’єкт вважає не себе, а сваїх партнерів причиною зачимих ситуацій, виникаючих в його сім’ї.

5. Шкала інтернальності в області виробничих відносин (Ів). Високий Ів свідчить про те, що людина вважає свої дії важливим фактором в організації власної виробничої діяльності, у відносинах, які складаються в колективі, у своєму просуванні і т.д. Низький показник Ів вказує на те, що досліджуємий схильний приписувати більш важливе значення зовнішнім обставинам – керівництву, товаришам по службі, везінню – невезінню.

6. Шкала інтернальності в області міжособистісних відносин (Ім). Високий показник Ім свідчить про те, що людина вважає себе в силах контролювати свої неформальні відношення з іншими людьми, визивають до себе повагу і симпатію і т.д. Низький Ім, навпаки, вказує на те, що вона не вважає себе спроможниою активно формувати своє коло спілкування і схильна вважати свої відносини результатом дій своїх партнерів.

7. Шкала інтернальності у відносинах здоров’я і хвороби (Із). Високі показники Із свідчать про те, що досліджуємий вважає себе в більшому відповідальним за своє здоров’я: якщо він хворий, то звинувачує в цьому самого себе і вважає, що виздоровлення насамперед залежить від його дій. Людина з низьким рівнем Із вважає здоров’я і хворобу результатом випадку і надіється на те, що виздоровлення прийде в результаті дій інших людей, насамперед лікарів.

Методика складається з 44 суджень. В цілях підвищення достовірності результатів опитувальник збалансований по наступним параметрам:

1) по інтернальності і екстернальності – половина із пунктів опитувальника сформульована таким чином, що позитивну відповідь на них дадуть люди з інтернальним РСК, а інша половина сформульвана так, щоб позитивну відповідь на неї дадуть люди з екстернальним РСК;

2) по емоційному знаку – рівна кількість пунктів опитувальника описують емоційно позитивні і емоційно негативні ситуації;

3) по напряму атрибуцій – рівна кількість пунктів сформульовано в першій і третій особі.

Також в опитувальник включені пункти, які вимірюють інтернальность-екстернальность в міжособистісних і сімейних відносинах, та у відношенні хвороби і здоров’я.