
- •2. За допомогою ключів (керуються клавішами [w] і [q]) подати на вхід схеми комбінації значень r і s. Значення виходів занести в таблицю 1.3. 10
- •Лабораторна робота № 1. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •2.1 Паралельний регістр
- •2.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •2.1. Дослідження паралельного регістра.
- •2.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 4. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження Арифметико-Логічного Пристрою (алп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження Оперативного Запам'ятовуючого Пристрою (озп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження Постійного Запам'ятовуючого Пристрою (пзп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі.Ацп прямогоперетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачіЦап сходовоготипу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 12 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а.Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6.Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б.Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в.Дослідження тригерів
- •Додаток г.Дослідження регістрів
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота № 4. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
Мета:Вивчити підключення і функціонування шифраторів тадешифраторів універсального типу.
Програмне забезпечення: програмне забезпечення комп'ютерного моделювання електронних схем (програма Electronic Workbench).
Основні теоретичні відомості
Дешифратори і шифратори по суті належать до перетворювачів кодів. З ухваленням шифрації пов'язано уявлення про стиснення даних, з поняттям дешифрації - зворотне перетворення.
Дешифратори.
Комбінаційна схема, що перетворює код, який поступає на входи, в сигнал тільки на одному з її виходів, називається дешифратором. В умовних позначеннях дешифраторів і шифраторів використовуються букви DC і CD (від слів decoder і coder відповідно).
Якщо кількість двійкових розрядів коду, що дешифрується,позначити через n, то число виходів дешифратора повинне бути 2n.Так як за допомогою n-розрядного двійкового коду можна відобразити 2n кодових комбінацій, число виходів повного дешифратора дорівнює 2n. Таким чином, дешифратор містить число виходів, які дорівнюють числу комбінацій вхідних змінних, наприклад, число входів дорівнює 3, то число виходів дорівнює 23=8.
Якщо частина вхідних наборів не використовується, то дешифратор називають неповним і у нього Nвих<2n. У ЕОМ за допомогою дешифраторів здійснюється вибірка необхідних осередків пристроїв, що запам'ятовують, розшифровка кодів операцій з видачею відповідних керівних сигналів і т.д.
Якщо вхідні змінні представити як двійкову систему запису чисел, то логічна одиниця формується на тому виході, номер якого відповідає десятковому запису того ж числа. Наприклад, A = 1, B = 0, C = 0, D = 1, число 1001 в двійковому коді. У десятковому коді це число відповідає 9, тобто при даній комбінації вхідних змінних F9 = 1. Дешифратори широко використовуються як перетворювачі двійкового коду в десятковий, а також в багатьох інших пристроях.
Функціонування дешифратора описується системою логічних рівнянь, складених на основі таблиці істинності.
Мал.4.1. Схема дешифратора на 3 входи і 8 виходів
У приведеному прикладі на мал.4.1 дешифратор має 3 входи, отже максимальна кількість виходів буде дорівнювати 23=8. Побудова дешифратора на основі простих елементів, за допомогою таблиці істинності (див. таблицю 4.1) і складених відповідно логічних рівнянь.
Таблиця 4.1
На мал.4.2 приведена тимчасова діаграма роботи дешифратора.
Мал.4.2. Діаграма роботи дешифратора на 3 входи і 8 виходів.
Будь-який потрібний дешифратор може бути побудований по пірамідальній структурі. Вхідне слово ділиться на поля, розрядність яких відповідає числу входів наявних СІС дешифраторів, а потім з СІС будується пірамідальна структура, що становить сукупність лінійних дешифраторів.
Матричні дешифратори формуються на основі простих лінійних дешифраторів меншої розмірності, тобто будуються у вигляді матриці.
Шифратори.
Двійкові шифратори перетворять код “1 із N” у двійковий код, тобто виконують мікрооперацію, зворотну мікрооперації дешифраторів. При збудженні на одному з вхідних ланцюгів шифратора на його виходах формується слово, що відображає номер збудженого ланцюга.
Повний двійковий шифратор має 2n входів і n виходів. Одне з основних застосувань шифратора - введення даних з клавіатури, при якому натиснення клавіші з десятковою цифрою повинно приводити до передачі в пристрій двійкового коду даної цифри. Приклад побудови шифратора показаний на мал. 4.3, а на мал. 4.4 приведена часова діаграма роботи шифратора.
Мал. 4.3. Схема шифратора
Мал. 4.4. Діаграма роботи шифратора
В EWB є можливість моделювання роботи шифраторів і дешифраторів на базі мікросхем.
Мал. 4.5. Шифратор 74148 та дешифратор 74154.
Призначення виводів ІМС 74148: 0...7 – входи; А0, А1, А2 – виходи; Е1 – вхід дозволу; Е0, GS – виходи для каскадування шифраторів.
При моделюванні необхідно поглянути на реалізацію принципу пріоритету, при цьому необхідно зауважити, що всі входи та виходи інверсні. Схема включення дешифратора має: А,В,С,Д – 4 адресних входи; G1, G2 – 2 входи дозволу; 0...15 – 16 виходів. З генератора слова на входи G1, G2 подається 0, а на адресні входи – код в діапазоні 0000...1111.