Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
makro.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.61 Mб
Скачать

Контрольні запитання

1.Визначте суть вилучень та ін’єкцій.

2. Які методи використовуються для визначення рівноважного рівня виробництва ?

3.Поясніть визначення рівноважного рівня виробництва методом зіставлення сукупних витрат і обсягу виробництва.

4.Поясніть визначення рівноважного рівня виробництва методом „вилучень та ін’єкцій”.

5.Дайте визначення простого мультиплікатора.

6. Охарактеризуйте рівноважний ВВП в умовах різного рівня зайнятості.

7.Визначте суть інфляційного та рецесійного розривів.

Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання Програмні питання для теоретичної підготовки:

  1. Роль держави у змішаній економіці. Основні недоліки ринкового саморегулювання.

  2. Класична теорія макроекономічного регулювання.

  3. Основні положення кейнсіанської теорії.

  4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання, їх практична функція.

Література [24, 26, 36, 40, 52, 60, 76, 79, 80, 83, 95, 96, 109, 110, 117, 136].

Т е р м і н и і п о н я т т я д о т е м и

Змішана економіка, ринкове саморегулювання, державне регулювання економіки, класична теорія, кейнсіанська теорія, теорія економіки пропозиції, монетариська теорія, теорія раціональних очікувань, «ефективний попит».

1. Роль держави у змішаній економіці. Основні недоліки ринкового саморегулювання.

Основним регулятором змішаної економіки є ринок.

Основними завданнями ринкового механізму саморегулювання є:

1) ефективно розподіляти ресурси для виробництва необхідних суспільству товарів;

2) успішно функціонувати за наявності навіть обмеженої інформації (досить мати дані про ціну на продукт і про витрати на його виробництво);

3) забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до умов, що змінюються. Так, ринок відповів розробкою альтер­ативних енергоносіїв, впровадженням ресурсозберігаючих тех­нологій, коли в 70-ті рр, ціни на нафту зросли в 4—6 раз;

4) оптимально використовувати результати НТП. Прагнучи тримати максимально високий прибуток, товаровиробники йдуть на ризик, вводять новітні технології, розробляють нові товари;

  1. вільно вибирати і діяти споживачам і підприємцям (вони незалежні в прийнятті рішень, укладанні угод і т. ін.);

  2. задовольняти різноманітні потреби, підвищувати якість то­варів і послуг, швидше досягати ринкової рівноваги;

  3. розширювати асортимент продукції, підвищувати її якість, знижувати витрати і тим самим підтримувати конкурентоспро­можність продукції тощо.

Ринковий механізм об'єднує виробників і споживачів в єдину економічну систему, спрямовуючи ресурси на виробництво тих товарів, які найбільш потрібні суспільству, сприяє розробці та впровадженню нових технологій. І нарешті, ринок виконує селективну функцію серед товаровиробників, завдяки чому із товарного виробництва вибувають ті господарські суб'єкти, результати діяльності яких не відповідають умовам ринкової конкуренції.

Проте ринок не є ідеальною формою організації суспільного виробництва. Як суб'єкт макроекономічного регулювання він має певні обмеження:

1) ринок не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти такому явищу, як економічна нестабільність, яка проявляється через затяжний спад виробництва, безробіття, високий рівень інфляції тощо.

2) ринок здатний реагувати лише на індивідуальні потреби людей, але не має механізмів, які здатні забезпечувати людей суспільними благами, до яких належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров'я, освіти, науки, культури тощо.

3) сучасний ринок не є досконало конкурентним, оскільки на ринкові відносини впливають монополії. Впливаючи на обсяги виробництва і ціни, вони обмежують ефективність ринкової конкуренції і діють у власних інтересах.

4) взаємодія людей через ринковий механізм породжує негативні наслідки: нерівність в доходах, нерівномірний розвиток регіонів, порушення екологічних умов життя населення, відхилення від стандартів якості споживчих товарів тощо.

Перелічені вище обмеження ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку.

Державне регулювання економіки - цілеспрямована діяльність держави зі створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.

Державне регулювання економіки не протистоїть механізму ринкового регулювання, а надає ринковим регуляторам здатність більш ефективно впливати на економічний розвиток. У підсумку це повинно сприяти досягненню поставлених державою цілей і пріоритетів з меншими економічними і соціальними втратами.

Тому на сучасному етапі розвитку товарного виробництва держава виконує такі функції регулювання економіки.

1. Розробка політики соціально-економічного розвитку країни, яка визначає головні цілі, пріоритети та засоби розвитку економіки. Державна економічна політика реалізується через економічні прогнози, плани та програми, які в умовах ринкових відносин мають орієнтуючий та рекомендаційний характер.

2. Формування правових засад функціонування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, регулює відносини між окремими суб'єктами ринку, встановлюючи «правила гри» на ринку.

3. Захист конкуренції як головного «мотора» ринкового механізму. З цією метою держава здійснює антимонопольну політику.

4. Перерозподіл доходів та ресурсів. Необхідність в перерозподілі доходів обумовлюється природою ринку, згідно з якою породжуються коливання в особистих доходах, а також відсутність їх у непрацездатних членів суспільства.

Для зменшення нерівності в доходах держава здійснює їх перерозподіл у формі трансфертних платежів, регулює індивідуальні доходи шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, застосування прогресивної форми оподаткування доходів).

Необхідність в перерозподілі ресурсів обумовлюється двома аспектами. Перший стосується виділення ресурсів на виробництво суспільних благ. Цю проблему вирішує уряд. Другий аспект випливає із необхідності врахування зовнішніх ефектів ринку, наприклад забрудненням навколишнього середовища тощо.

5. Стабілізація економіки. Ринок не завжди може самостійно протистояти економічній нестабільності. Тому виникає необхідність державного впливу на економічний цикл. Основними методами виконання державою стабілізаційної функції є фіскальна та грошово-кредитна політика.

Державне втручання в економіку може бути ефективним за умов, якщо воно є зваженим. Значною мірою вирішення цієї проблеми залежить від того, як розуміється сутність державного регулювання економіки.

Ефективність державного регулювання економіки обумовлена тим, якою мірою держава в процесі виконання своїх регулюючих функцій враховує об'єктивні економічні закони ринку. Держава повинна сприяти розвиткові ринкового механізму

В умовах розвинутого ринку державне регулювання економіки - це втручання держави не в ринковий механізм, а в передумови та побічні наслідки його функціонування. Так, державні програми допомоги малозабезпеченим, непрацездатним і безробітним членам суспільства можуть забезпечити їхній соціальний захист без втручання в ринковий механізм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]