Контрольні запитання

1. Які найважливіші сектори в економіці відносяться до суб’єктів економічних відносин?

2.Дайте визначення сукупного попиту та вкажіть його відмінності з однотоварним попитом.

3.Дайте характеристику кривої сукупного попиту та розкрийте вплив на сукупний попит цінових і нецінових чинників.

4.Дайте визначення сукупної пропозиції (AS). Яким чином період розвитку економіки (коротко- чи довгостроковий) впливає на криву сукупної пропозиції?

5.Дайте характеристику короткострокової та довгострокової кривої AS.

Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції Програмні питання для теоретичної підготовки

1. Споживання та заощадження як функції доходу, їх графічне зображення.

2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори, що впливають на споживання та заощадження.

3. Інвестиції та фактори інвестування.

Література: [ 8, 24-29, 34, 36, 40, 48, 51, 52, 62, 65, 66, 76, 77, 79, 80, 89, 95, 96, 103, 108-112, 115, 123, 130, 134 ].

Т е р м і н и і п о н я т т я д о т е м и

Споживання, середня схильність до споживання, гранична схильність до споживання, заощадження, схильність до заощадження, середня схильність до заощадження, гранична схильність до заощадження, інвестиції, фактори інвестування, номінальна процентна ставка, реальна процентна ставка.

1.Споживання та заощадження як функції доходу, їх графічне зображення.

Структура споживчих витрат у різних груп населення неодна­кова (частка витрат на харчування, на придбання непродовольчих товарів, одержання послуг). Тому в економічному аналізі виходять із так званих "якісних моделей поведінки", під якими розуміють усереднені моделі поведінки людей з різними рівнями доходу, що побудовані на підставі бюджетів сімей. "Якісні моделі поведінки" ще називають "законами Енгеля" (німецький економіст XIX сто­ліття).

Функція споживання показує співвідношення витрат на спожи­вання та доходу в їхній динаміці:

С = а + b(Y-Т),

де С - витрати на споживання; а - автономне споживання; b - гранична схильність до споживання; Y- дохід; Т- податки. Графічно функцію споживання можна представити так (рис. 5.1):

Дохід

Витрати на споживання

заощадження

споживання

Рис.5.1. Функція споживання

Якби витрати на споживання повністю дорівнювали доходам то графік функції споживання прийняв би форму бісектриси. В точці В — нульове заощадження (повне споживання), АВ — життя в борг за рахунок попередніх заощаджень, водночас перевищення споживання над доходом.

Споживання - найстабільніший компонент сукупного попит. Споживання змінюється тільки у відповідь на несподівані зміни у всьому доході — поточному та майбутньому. Зміни у споживанні як правило, важко прогнозувати. Країна, зазнавши непередбаченого зменшення доходів, матиме дефіцит поточного рахунку, тільки якщо таке зменшення тимчасове. Лише тоді доцільно пом'якшу­вати ці зміни через від'ємні заощадження, тобто беручи позику. В реальній дійсності брати позику можна в інших індивідів, уряду або іноземців.

Більшість індивідів або домогосподарств не сподіваються на постійний дохід протягом їхнього життя. Принцип оптимального споживання означає, що індивіди повинні брати в позику, коли мо­лоді, і повертати борг або навіть заощаджувати, коли старші, щоб вирівняти часовий графік споживання.

На рис. 5.2. зображено типову схему зростання сподіваного доходу і показано, як вибирається споживання протягом життєвого циклу. Щоб підтримати постійний потік споживання, індивід витра­чає кожного року суму, що відповідає його постійному доходові. Це добрий спосіб підтримувати споживання протягом життя індивіда. Коли очікується, що дохід зростатиме протягом життєвого циклу, то вирівнювання споживання означає одержання позики в молоді роки та її повернення у зрілому віці.

Рис.5.2. Графік споживання протягом життєвого циклу

Гіпотеза постійного доходу розвинута наприкінці 50-х років економістом з Чикаго Мілтоном Фрідменом. Цю гіпотезу було на­звано його головним внеском в економічну науку, коли його було нагороджено Нобелівською премією. Теорія споживання протягом життєвого циклу також була визнана Нобелівським комітетом як важливий вклад в науку Франко Модільяні, економіста з Массачусетського технологічного інституту.

Заощадження - це та частина доходу без податків, яка не споживається.

Рівновага АD-АS порушується внаслідок невідповідності планів інвестицій та збережень, які роблять різні економічні агенти з різних мотивів і визначаються різними факторами.

Таблиця 5.1.

Мотиви збережень домашніх господарств та інвестиційних фірм

Мотиви збережень домашніх господарств:	- придбання дорогих товарів; - забезпечення в старості; - страхування від нещасних випадків; забезпечення дітей в майбутньому.
Мотиви збережень інвестиційних фірм:	- максимізація норми чистого прибутку; - реальна ставка процента — плата за грошовий капітал.

Таким чином, доход після сплати податків дорівнює сумі спо­живання та заощадження. Споживання та заощадження безпосе­редньо впливають на національне виробництво, рівень цін, зайнятість населення.

Функція заощадження показує зв'язок між розміром заощад­ження та доходу, як показано на рис.5.3.

Рис.5.3. Функція заощадження

Точка В — нульове заощадження.

Графік будують, як дзеркальне відображення кривої споживання (дзеркало на бісектрисі).