15. Кримінологічне планування - це?

a) цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю окреслюються шляхи й засоби їх досягнення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення на визначений термін;

б) діяльність, що дозволяє зробити систему профілактики злочинів раціональною, системною, ефективною;

в) колективне складання плану як за колом учасників, так і за колом його виконавців;

г) це різновид управлінського рішення, поданого у вигляді системи взаємопогоджених і взаємопов’язаних заходів, які потрібно здійснити у встановленій послідовності та визначені строки з метою досягнення поставлених цілей.

Тема 8. Методологія та методика кримінологічних досліджень.

1. Методика це:

а) заздалегідь розроблена система заходів;

б) сукупність методів;

в) програма яка складається із завдань;

г) заходи, що забезпечують виконання поставлених завдань.

2. Метод це:

а) прийом та способи дослідження;

б) основні напрями діяльності;

в) шляхи наукового пізнання світу;

г) висунення і формування гіпотез.

3. Кримінологічне дослідження це:

а) висунення і формулювання гіпотези;

б) взаємозв’язок злочинності з іншими негативними явищами;

в) спосіб вивчення соціальних явищ;

г) один з видів соціального пізнання в його широкому розумінні.

4. Метод сходження від абстрактного до конкретного передбачає:

а) певний рівень теоретичної підготовки дослідника, висунення гіпотез, використання наукових понять, абстрактне мислення;

б) відбір за спеціальними методиками частину генеральної сукупності;

в) обробку та аналіз статистичних даних, при якому сукупність явищ, що вивчаються розподіляється на однорідні за певними ознаками групи, кожна з яких характеризується системою статистичних показників;

г) результат оцінки спеціалістами характеру та ступеня впливу досліджуваного об’єкта (або окремих його сторін) на злочинність.

5. Висунення гіпотези в кримінології дає можливість:

а) описати властивості, закономірності, тенденції, фактори злочинності або окремі її видів, а також ознаки особи злочинця;

б) акцентувати увагу дослідника на тих чи інших моментах дійсності, що вивчається;

в) виявити закономірності розвитку негативних соціальних явищ;

г) оцінити теоретичні та емпіричні дані, які вже існують, та спів ставити їх з предметом, об’єктом і завданнями дослідження.

6. Історичний метод забезпечує:

а) висвітлення окремих явищ на певній території за певний період часу;

б) аналіз злочинності за минулий період;

в) вивчення злочинності в історичному розрізі, в динаміці;

г) конкретизацію загально соціальних та спеціально-кримінологічних заходів профілактики.

7. Порівняльний метод це:

а) співставлення злочинності в різних державах, різних регіонах України, злочинності осіб різної статі, віку, соціального статусу тощо;

б) комплекс взаємопов’язаних заходів, що проводяться державними органами і громадськістю з метою зниження рівня злочинності і усунення причин, що її породжують;

в) імовірне припущення про майбутній стан злочинності, її детермінант та можливості профілактики, яке включає в себе якісну оцінку передбачуваних змін та зазначення приблизних строків;

г) метод вивчення даних кримінально-правової статистики.