
- •Вступ Мета курсової роботи
- •1. Призначення карти масштабу 1:10000
- •1.1. Технічні вимоги до топографічних карт масштабу 1:10000
- •2. Вибір і обґрунтування методу створення карт
- •2.1. Існуючі методи створення карти Комбінований метод
- •Стереотопографічний метод
- •2.2. Технологічна схема стереотопографічного метода створення карти
- •3. Аерофотознімальні роботи по створенню карти масштабом 1:10000
- •3.1. Технічні вимоги до аерофотозйомки
- •3.2. Аерофотознімальне обладнання
- •3.3 Розрахунок параметрів аерозйомки
- •4. Планово висотна прив’язка аерознімків
- •4.1. Існуючі методи планово висотної прив’язки Геодезична прив’язка аерознімків
- •4.2. Розрахунок планових і висотних опознаків
- •5. Дешифрування аерознімків
- •5.1. Загальні відомості про дешифрування
- •5.2. Топографічне дешифрування аерознімків
- •6. Просторова фототріангуляція
- •6.1. Загальні відомості про просторову фототріангуляцію
- •6.2. Аналітична маршрутна фототріангуляція Спосіб частково залежних моделей.
- •6.3. Аналітична блочна фототріашуляція
- •6.4. Точність аналітичної фототріангуляції
- •7. Трансформування аерознімків і монтаж фотоплану
- •Аналітичне
- •Фотомеханічне
- •Монтаж фотоплану:
- •Оцінка точності.
- •8. Призначення і будова стерео графа Дробишева
- •9. Обробка знімків на стереографі сд – 3
- •9.1. Підготовчі роботи
- •9. 2. Елементи орієнтування пари знімків
- •9.3. Взаємне орієнтування
- •9.4. Зовнішнє орієнтування
- •9.5. Зйомка рельєфа і контурів
- •10. Креслення і оформлення оригінала карти.
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
5.2. Топографічне дешифрування аерознімків
Топографічне дешифрування аерознімків виконується при створені топографічних карт і планів. Об'єктами топографічного дешифрування є
пункти опорної геодезичної мережі, населені пункти, транспортна мережа, гідрографія, рослинний покрив, рельєф, границі та огорожі. Детальність дешифрування залежить від масштабу створюваної карти.
У залежності від вибраної технології робіт дешифрування виконують різними методами: польовим, камеральним, комбінованим, аеровізуальним.
Польове дешифрування виконується на місцевості. Воно може бути суцільним і маршрутним.
Суцільне дешифрування виконується на ділянках з великою кількістю об'єктів, в районах з інтенсивною господарською діяльністю, при комбінованому методі зйомки.
Маршрутне дешифрування виконується в поєднанні з подальшим камеральним дешифруванням. Маршрути проектуються за існуючими топографічними картами або фоторепродукціями накидного монтажу. Намічені маршрути переносять на окремі знімки, фотосхеми або фотоплани і при польовому дешифруванні визначають різні характеристики об'єктів, особливості елементів місцевості та інше. Камеральне дешифрування міжмаршрутних просторів починають з нанесення результатів польового дешифрування на єдину основу.
При камеральному дешифруванні використовується весь комплекс дешифрувальних ознак для аналізу фотозображення. Залучаються також допоміжні матеріали: географічні і юридичні довідники, раніше виконані картографічні матеріали і матеріали дешифрування, спеціальна література. При камеральному дешифруванні використовують еталонний метод, коли типові ділянки старанно дешифруються в полі, а виявлені дешифрувальні ознаки використовуються при камеральному дешифруванні подібних ділянок.
Комбінований спосіб дешифрування являє собою поєднання польового і камерального способів. Виділяють різні варіанти в послідовності робіт. Спочатку можливо виконання камерального дешифрування, а потім доопрацювання в полі. В іншому варіанті може бути виконано польове дешифрування на характерних ділянках, а потім камеральне на всю територію.
Аеровізуальне дешифрування полягає в розпізнаванні зображених об'єктів з літака або вертольоту. Цей метод високопродуктивний, достовірний, але потребує високої кваліфікації оператора. Цей вид дешифрування виконується у важкодоступних районах, а також під час вишукування трас лінійних об'єктів великої протяжності.
6. Просторова фототріангуляція
6.1. Загальні відомості про просторову фототріангуляцію
Просторову фототріангуляцію визначають як метод згущення опори геодезичної мережі по аерознімках одного або кількох маршрутів.
Заснована просторова фототріангуляція на ідеї геометричної зворотності фотографічного процесу. Провідним процесом є взаємне орієнтування аерознімків. При цьому утворюються елементарні ланки просторового ланцюга трикутників, які спираються на базиси фотографування.
Оскільки перекриття аерознімків в маршруті безперервне, точки S2, К,L і S’2, K’, L’ двох слідуючих ланок с загальними. Тому ці ланки можна звести до одного масштабу шляхом змінення довжини базиса фотографування поки довжини спільних сторін будуть рівні. Після цього ланцюги можна з'єднати.
З'єднання двох моделей в загальну мережу
Таким способом можна побудувати єдиний ланцюг просторових трикутників, які спираються на базиси проектування. Змінюючи масштаб моделі і повертаючи її відносно просторової геодезичної системи координат, можна сполучити опорні геодезичні точки з відповідними точками моделі, а потім визначити геодезичні координати решти точок, які були включені в фототріангуляційну мережу.
Фототріангуляцію можна побудувати із знімків одного маршруту, така фототріангуляція називається маршрутною. Якщо для побудови фототріангуляції використовують декілька маршрутів, отримують блочну фототріангуляцію.
Фототріангуляцію можна побудувати на універсальних приладах на стереокомпаратор і із застосуванням ЕОМ і на аналітичних фотограмметричних станціях. В першому випадку фототріангуляцію називають аналоговою, у другому - аналітичною.
Аналітична просторова фототрїангуляція на сьогоднішній день є основним способом згущення опорної мережі, так як цей спосіб має високу продуктивність праці і високу точність.
Аналітичну просторову фототріангуляцію можна будувати різними особами. Найбільш розповсюдженими є: спосіб частково залежних моделей, спосіб незалежних моделей і спосіб зв'язок.