61

Зміст

1. Призначення карти масштабу 1:10000 5

1.1. Технічні вимоги до топографічних карт масштабу 1:10000 8

2. Вибір і обґрунтування методу створення карт 10

2.1. Існуючі методи створення карти 10

2.2. Технологічна схема стереотопографічного метода створення карти 15

3. Аерофотознімальні роботи по створенню карти масштабом 1:10000 16

3.1. Технічні вимоги до аерофотозйомки 16

3.2. Аерофотознімальне обладнання 18

3.3 Розрахунок параметрів аерозйомки 23

4. Планово висотна прив’язка аерознімків 24

4.1. Існуючі методи планово висотної прив’язки 24

4.2. Розрахунок планових і висотних опознаків 28

5. Дешифрування аерознімків 29

5.1. Загальні відомості про дешифрування 29

5.2. Топографічне дешифрування аерознімків 32

6. Просторова фототріангуляція 34

6.1. Загальні відомості про просторову фототріангуляцію 34

6.2. Аналітична маршрутна фототріангуляція 36

6.3. Аналітична блочна фототріашуляція 42

6.4. Точність аналітичної фототріангуляції 43

7. Трансформування аерознімків і монтаж фотоплану 44

8. Призначення і будова стерео графа Дробишева 46

9. Обробка знімків на стереографі СД – 3 50

9.1. Підготовчі роботи 50

9. 2. Елементи орієнтування пари знімків 52

9.3. Взаємне орієнтування 53

9.4. Зовнішнє орієнтування 53

9.5. Зйомка рельєфа і контурів 58

10. Креслення і оформлення оригінала карти. 59

Висновок 60

Список використаної літератури: 61

Вступ Мета курсової роботи

Складовою частиною вивчення дисципліни “Фотограмметрія і дистанційне зондування” є виконання курсової роботи. Основною метою виконання курсової роботи є поглиблення знань теоретичного матеріалу, отримання практичних навичок проектної, розрахункової і самостійної роботи на фотограмметричних приладах, або на цифрових фотограмметричних станціях.

Тематика курсової роботи в основному спрямована на розв’язання теоретичних і практичних питань по складанню топографічних карт, або карт землекористування стереотопографічним методом. Топографічні карти в основному складаються по матеріалам аерофотозйомок. Обсяг робіт включає теоретичну і практичну частину. Теоретична частина подається у вигляді пояснювальної записки з освітленням основних видів робіт:

• проектування топографо – геодезичних робіт;

• аерофотозйомку;

• польові геодезичні роботи по прив’язці аерознімків до геодезичної системи координат і польовому дешифруванні;

• фотограмметричне згущення опорної мережі;

• трансформування аерознмків і монтаж фотоплану;

• стереоскопічну зйомку рельєфа на фотоплані, або на чистій поверхні в залежності від типу місцевості.

Задачі виконання курсової роботи включають:

• вивчення теоретичного матеріалу стереотопографічної;

• виконання проектних і розрахункових робіт;

• створення ділянки топографічної або карти землекористування на оптико – механічних фотограмметричних приладах або цифрових фотограмметричних станціях;

• складання пояснювальної записки у відповідності з планом роботи.

Вихідними даними для виконання курсової роботи є:

• масштаб аерофотозйомки;

• тип місцевості;

• призначення складаючої карти.

Курсова робота виконується студентом впродовж встановленого терміну у відповідності з призначеним варіантом або індивідуальним завданням.

Варіанти з вихідними даними для складання топографічної карти наведені у

В завдання на курсову роботу входить:

1. текстова частина ;

2. розрахунки;

3. робота на універсальному приладі;

4. графічне оформлення роботи.

Вихідні дані:

Масштаб створюваної карти 1:10 000;

Кути нахилу від 2 до 6 градусів;

Висота перерізу рельєфу 2,5 метри;

Формат ділянки 10 х 9 кілометрів;

Масштаб фотографування 1:14 000.

Фокусна відстань 70 мм

1. Призначення карти масштабу 1:10000

Топографічні зйомки в масштабі 1:10 000 виробляються з метою створення державних топографічних карт, необхідних для вивчення, використання й охорони природних ресурсів, для різних вишукувань, проектування інженерних споруджень і виконання інших робіт з розвитку народного господарства, а також для забезпечення оборони країни.

Топографічні карти масштабів 1:10 000 є основою для складання топографічних карт більше дрібних масштабів, тематичних карт й інших картографічних документів.

Поряд з топографічними картами можуть створюватися фотокарти, на яких графічне зображення місцевості в умовних знаках сполучається з її аерофотографічним зображенням.

На топографічних картах масштабів 1:10000 відповідно до Основних положень по створенню топографічних карт зазначених масштабів і діючих Умовних знаків повинні бути нанесені наступні об'єкти:

- пункти головної геодезичної основи й знімальної мережі;

- населені пункти, окремі будови й спорудження, пам'ятники, монументи, скульптури й місця поховань;

- промислові й сільськогосподарські об'єкти, а саме: заводи й фабрики, майстерні, електростанції, млини, шахти й штольні, кар'єри, відвали, торф'яні й соляні розробки, бурові, нафтові, газові й інші вишки й шпари, склади пального, бензоколонки й заправні станції, трансформаторні будки, лінії електропередачі й зв'язку, водо – газо й нафтопроводи, телевізійні й радіорелейні вишки, радіощогли, кошари й ін.

- залізниці й спорудження при них, у тому числі будинку вокзалів, станцій, роз'їздів, депо, будки, блокпости й т.п., платформи й вантажно-розвантажувальні площадки, семафори й світлофори, тунелі, підпірні стінки, насипи й виїмки, поворотні кола, тупики й т.п.

- автостради, шосейні й ґрунтові дороги, тропи, мости, труби й переправи;

- гідрографічна мережа: берегові лінії морів, ріки, озера, водоймища, границі й площі розливів і створюваних водоймищ, водоспади, пороги й ін.

- об'єкти гідротехнічні, водного транспорт; і водопостачання: канали, канави, водорозподільні пристрої, вали й дамби, греблі, набережні, береги з укріпленими й не укріпленими укосами, шлюзи, водомірні, пости, пристані, моли й причали, якірні стоянки, хвилеломи, буни, маяки, постійні знаки берегової сигналізації, колодязі різних типів, кяризи, чигири, фонтани, гейзери, джерела й т.п.;

- рослинність деревна (з показом просік і номерів лісових кварталів), чагарникова, підлоги чагарникова, чагарникова, трав'яна, мохова й лишайникова, культурна (парки, фруктові й цитрусові сади, виноградники, ягідники, плантації технічних культур, рисові поля), а також ріллі, городи й т.п.;

- ґрунти оголені, у тому числі щебеневі, глинисті й кам'янисті поверхні, піски, галечники, такири, кам'янисті розсипи;

- мікроформи земної поверхні: купинясті, полігональні й горбисті;

- болота, солончаки;

- границі політико-адміністративні й заповідників;

- різні огородження;

- рельєф місцевості, зображуваний горизонталями, висотними оцінками характерних точек місцевості й умовними знаками обривів, ярів, вимоїн, зсувів, осипів, аек, кратерів вулканів і грязьових вулканів, скель і скал - останцов, курганів, ям, карстових і псевдокарстових лійок, печер, задернованих уступів, полоїв, сніжників, фірнових полів, льодовикових мов (із тріщинами, моренами й ін.).

Для відтворення характерних деталей рельєфу місцевості, що не виражається горизонталями основного перетину, повинні застосовуватися додаткові (підлоги горизонталі) і допоміжні горизонталі.

Зображення рельєфу доповнюється характеристиками відносних висот (глибин) форм, що виділяються, рельєфу, написами горизонталей і покажчиками напрямку скатів.

Топографічні об'єкти місцевості, що не виражаються в даному масштабі, повинні показуватися поза масштабом умовними знаками.

Контури рослинності й ґрунтів зображуються на карті, якщо в даному масштабі вони займають площу: 4 мм² і більше — маючи значення орієнтирів; 10 мм² і більше - коштовні в господарському відношенні; 25 мм² і більше - інші контури.

Нечітко виражені на місцевості границі суміжних угідь передаються без оконтурювання поступовим переходом умовних знаків.

За заявками відомств можуть виготовлятися топографічні карти спеціалізованого призначення. Ці карти створюються, як правило, у масштабі 1:10000 і розраховані на задоволення вимог однієї або декількох суміжних галузей народного господарства.

На спеціалізованих топографічних картах для відображення й характеристики об'єктів місцевості повинні використатися загальнообов'язкові умовні знаки карт відповідних масштабів і ті позначення з діючих таблиць умовних знаків, які призначені для застосування тільки по додаткових вимогах.

При необхідності передачі на спеціалізованих картах таких об'єктів, для яких не було передбачено умовних знаків, варто запозичити найбільш підходящі позначення з відомчих інструкцій, погоджених з ДУГК, з винесенням їх у легенду за східною рамкою карти,

При відпрацьовуванні змісту топографічних карт масштабів 1:10000 слід керуватися вказівками в текстових поясненнях до діючих умовних знаків для карт цих масштабів, "Посібником зі збору й установлення географічних назв при виконанні топографічних робіт". М., ДУГК, 1972, "Правилами написання на картах географічних назв СРСР". М., ДУГК, 1967 і приватними інструкціями з російської передачі географічних назв із мов народів СРСР.