
- •1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці в Європі та Україні.
- •2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •3. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність».
- •5. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •6. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації м0п. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •8. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •10. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ошаб 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •11. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •12. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп
- •13. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •17. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи
- •24. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •26.Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на :
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •29.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочихмісць.
- •31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •37. Мікроклімат робочої зони
- •45.Державний пожежний нагляд
- •42.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •39. Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •41. Показники частоти і тяжкості травматизму
- •40. Використання ститистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і проф захворювань в аналітичній роботі
- •40. Використання ститистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і проф захворювань в аналітичній роботі
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •54. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •50.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •53. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •55. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
- •44.Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 14001-97 (Системи управління навколишнім середовищем . Київ, Держстандарт України. Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого. За способом переміщення повітря розрізняють системи природної і механічної вентиляції. У виробничих приміщеннях, у яких можливо раптове надходження великої кількості шкідливих речовин, передбачається влаштування аварійної вентиляції.
При проектуванні вентиляції необхідно дотримувати ряду вимог:
При організації повітрообміну необхідно свіже повітря подавати в ті частини приміщення, де концентрація шкідливих речовин мінімальна, а видаляти повітря необхідно з найбільш забруднених зон. Якщо щільність шкідливих газів нижче щільності повітря, то видалення забрудненого повітря виконується з верхньої частини приміщення, при видаленні шкідливих речовин із щільністю більшою — з нижньої зони.
Вентиляційні установки перед вводом в експлуатацію повинні бути відрегульовані, доведені до проектної потужності та випробовані відповідно до інструкції по випробовуванню та налагодженню вентиляційних пристроїв.
Експлуатація вентиляційних установок повинна здійснюватися з додержанням основних вимог безпеки праці: вентиляційне обладнання може бути включене тільки при умові огородження решітками або кожухами приводних ремнів, з’єднувальних муфт та інших частин, що обертаються;забороняється заставляти вентиляційні камери, канали та площадки сторонніми предметами;чищення, ремонт, змазування, підтягування болтів електродвигунів, вентиляторів, насосів та інше не повинні проводитися до повної зупинки частин, що обертаються;при виявленні ударів або вібрації обладнання повинно бути негайно вимкнене.
При експлуатації вентиляційних систем забороняється використовувати вентиляційні канали як димоходи;підключати до вентиляційних каналів газові і опалювальні прилади;випалювати накопичені в повітроводах і зонтах жирові та інші пальні речовини;затуляти витяжні канали, отвори і решітки;залишати двері вентиляційних камер у відкритому положенні. Система вентиляції повинна бути надійною в експлуатації і економічною. Відповідно до санітарних норм усі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися. У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну вентиляцію.
Кондиціонування повітря – це створення автоматичного підтримування в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов (постійних чи таких, що змінюються), по визначеній програмі температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря. У відповідності з вимогами для конкретних приміщень повітря нагрівають або охолоджують, зволожують або висушують, очищають від забруднюючих речовин або піддають дезінфекції, дезодорації, озонуванню. Системи кондиціонування повітря повинні забезпечувати нормовані метеорологічні параметри та чистоту повітря в приміщенні при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для теплого і холодного періодів року.
Експлуатація опалювальних систем
При експлуатації опалювальних пристроїв забороняється заставляти прилади опалення будь-якими предметами або матеріалами, сушити будь-що на опалювальних приладах і трубопроводах. Розташування нагрівальних приладів повинно забезпечити захист працюючих від спадаючих струмів холодного повітря при розташуванні постійних робочих місць на відстані 2 м і менше від вікон у зовнішніх стінах. В якості нагрівальних приладів повинні використовуватися радiатори, що допускають легку очистку їх від пилу. Для нормального функціонування систем опалення в процесі їх експлуатації необхідно забезпечувати герметизацію нагрівальних приладів, труб і арматури. Після закінчення опалювального сезону теплоносiй (вода, конденсат парів) повинен бути видалений з системи. Перед початком опалювального сезону опалювальну систему необхідно випробувати, заповнивши її теплоносiєм. Нагрівальні прилади повинні мати арматуру, що забезпечує монтажне і експлуатаційне регулювання і утримуватися у справності. У випадках, коли на підприємстві застосовується пічне опалення, печі, дверцята, піддувала, димоходи повинні постійно утримуватися в справності, регулярно повинна проводитися очистка димоходів від сажi.