- •1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці в Європі та Україні.
- •2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •3. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність».
- •5. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •6. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації м0п. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •8. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •10. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ошаб 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •11. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •12. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп
- •13. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •17. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи
- •24. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •26.Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на :
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •29.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочихмісць.
- •31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •37. Мікроклімат робочої зони
- •45.Державний пожежний нагляд
- •42.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •39. Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •41. Показники частоти і тяжкості травматизму
- •40. Використання ститистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і проф захворювань в аналітичній роботі
- •40. Використання ститистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і проф захворювань в аналітичній роботі
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •54. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •50.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •53. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •55. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
- •44.Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості
Поділяють причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на такі основні групи: Організаційні причини:-відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; Технічні причини:-несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, Санітарно-гігієнічні причини:-підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; порушення правил особистої гігієни.Економічні причини-нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; праця за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.Психофізіологічні причини:-помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність;
За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі. До тяжких травм відносяться:
За характером отриманих ушкоджень:- відкрита проникаюча черепно-мозкова травма;- перелом черепа;- внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня яжкості;- проникаючі поранення хребта;- відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози- вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; - закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок;-опіки- стійка втрата працездатності (інвалідність);- травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.
Травми, що в гострий період супроводжуються:- шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу;- комою різної етіології;- гострою нирковою або печінковою недостатністю- гострою дихальною недостатністю;
Травми, які призвели до тяжких наслідків:- втрата зору, слуху, мови;- втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції - психічні розлади;- втрата репродуктивної здатності;- невиправне понівечення обличчя.
До легких травм відносяться:ушкодження, що не вказані вище;розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.
26.Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на :
Організаційні: порушення законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажу і навчання, невиконання заходів щодо охорони праці, невідповідність норм санітарно-гігієнічних факторів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.
Технічні: невідповідність вимогам безпеки або несправність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту; конструктивні недоліки обладнання.
Психофізіологічні: помилкові дії працівника внаслідок втоми, надмірної важкості і напруженості роботи, монотонності праці, хворобливого стану, необережності.
Санітарно-гігієнічні: надмірні рівні шуму, вібрації; несприятливі метеорологічні умови; підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; наявність різних випромінювань вище допустимих значень; недостатнє або нераціональне освітлення; порушення правил особистої гігієни та інше.
Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний.
Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати по статі, віку, професії, стажу роботи потерпілих, часу, місцю, типу нещасних випадків, характеру отриманих травм, виду обладнання. Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремим підприємствам, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.
Різновидами статистичного методу є груповий і топографічний методи. При груповому методі травми групуються за окремими однорідними ознаками: часу травмування, кваліфікації; спеціальності і віку потерпілого; видам робіт; причинам нещасних випадків та інші. Це дозволяє визначити найбільш несприятливі ділянки в організації робіт та фактичний стан умов праці в цеху, на підприємстві.
При топографічному методі всі нещасні випадки систематично наносять умовними знаками на плані розташування обладнання у цеху або на ділянці.