- •1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці в Європі та Україні.
- •2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •3. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність».
- •5. Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •6. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації м0п. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •8. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •10. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ошаб 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •11. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •12. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп
- •13. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •17. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи
- •24. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •26.Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на :
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •29.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочихмісць.
- •31. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •37. Мікроклімат робочої зони
- •45.Державний пожежний нагляд
- •42.Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •39. Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •41. Показники частоти і тяжкості травматизму
- •40. Використання ститистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і проф захворювань в аналітичній роботі
- •40. Використання ститистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і проф захворювань в аналітичній роботі
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду у сфері господарської діяльності.
- •54. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •50.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •53. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •55. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
- •44.Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
22. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи
Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати. Роботодавець розслідує причини виникнення професійних захворювань, з цією метою він наказом призначає комісію, до складу якої входять:- представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);- представник лікувально-профілактичного закладу;- представник первинної організації профспілки, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування, якщо потрібно, можуть залучатися представники інших органів. Професійне захворювання розслідується протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3 .
Комісія складає акт розслідування за формою П-4 у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування і надсилається роботодавцем:- потерпілому;- лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство;- робочому органу виконавчої дирекції Фонду;- первинній організації профспілки.
Примірник акта надсилається державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за виконанням заходів.
Роботодавець у п'ятиденний термін розглядає матеріали розслідування професійного захворювання та видає наказ про заходи щодо уникнення таких захворювань і притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм і правил, що стали причиною цього захворювання.
Реєстрація професійних захворювань здійснюється на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, у лікувально-профілактичних закладах в журналі
24. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві.
Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному, ергономічному та психофізіологічному методам. Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років.Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремим підприємствам, Монографічний метод являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим методом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження та випробування. Економічний метод полягає в визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефективності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище".
Профілактика виробничого травматизмуУ системі заходів профілактики травматизму особливе місце належить навчанню та інструктажу працівників безпечних прийомів праці..Форма цього навчання різна і відповідає цільовому призначенню. Вступний інструктаж є першим етапом навчання безпечних методів праці, обов'язковий для всіх тих, хто влаштовується на роботу (робітники, ІТП, студенти в період практики). Його проводить інженер з ТБ або головний інженер. Як правило, це груповий інструктаж протягом 1,5-2 годин, а якщо індивідуальний - 4-5 годин. Проводиться в кабінеті або кутку з ТБ з наочними засобами.
23.Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
Розслідування аварії проводиться коли сталася:
1) аварія першої категорії, під час якої:- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
- спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;- збільшилася концентрація забруднюючих речовин більше, ніж у 10 разів;
- зруйновано будівлі, споруди або конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників чи населення;
2) аварія другої категорії, внаслідок якої:- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Комісія протягом десяти робочих днів зобов'язана розслідувати причини аварії та скласти акт за формою Н-5.. Зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію.
Роботодавець видає наказ, яким затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям.
Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час: - прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації ;переміщення будь-якими видами транспорту - виконання громадських обов'язків;- участі в громадських;- участі у культурно-масових заходах;стихійного лиха; Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.
Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.