
- •Лекція 1 (2 год)
- •Лекція 2 (2 год)
- •2. Класична школа (школа адміністративно-бюрократичного підходу, 1910-1940 рр.)
- •3. Неокласична школа (школа людських стосунків, школа руху на гуманні стосунки, 1920-1950 рр)
- •4. Школа поведінкових наук (наука про поведінку, біхевіористська школа, 1950 р. І до нашого часу)
- •5. Емпірична школа (кількісна, прагматична, 1950 р. І до нашого часу)
- •Лекція 3 (2 год) Тема: Теорії сучасного менеджменту.
- •Організаційні методи:
- •3) Соціально-психологічні методи:
- •Лекція 5 (2 год)
- •Підготовка управлінського рішення:
- •Реалізація упраалінського рішення.
- •Лекція 6 (2 год)
- •Лекція 7 (2 год)
- •Лекція 8 (2 год)
- •Лекція 9 (2 год)
- •Лекція 10 (2 год)
- •Лекція 4 (2 год)
3. Неокласична школа (школа людських стосунків, школа руху на гуманні стосунки, 1920-1950 рр)
Прихильники школи людських стосунків вважали, що управлінські методи, які використовувались раніше, спрямовані на досягнення матеріальної ефективності, а не на зміцнення співробітництва.
Теорія людських стосунків грунтується на таких постулатах:
Люди в основному мотивуються соціальними проблемами і відчувать свою індивідуальність завдяки тому, як вони ставляться до інших людей.
Внаслідок розвитку промислової революції, раціоналізації та спеціалізації виробничих операцій процес праці значною мірою втратив привабливість, тому задоволення людина повинна шукати в соціальних взаємовідносинах.
Люди більш чутливі до думки групи рівних їм людей, ніж до спонукання та заходів контролю, які надходять від керівника.
Працівник відгукується на розпорядження керівника, якщо керівник може задовольнити соціальні потреби своїх підлеглих та їхні бажання, щоб їх зрозуміти.
Мері Паркер Фоллет (1868-1933) вважають найзначнішим авторитетом у розвитку школи людських стосунків, оскільки саме вона була першою, хто визначив менеджмент як забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб.
Дейл Карнегі вважається одним із засновників школи людських стосунків. У книзі „Як завоювати друзів і впливати на людей” (1936) висуває:
6 правил, які дозволяють подобатись іншим людям:
1. Щиро цікавитись іншими людьми.
2. Посміхатись.
3. Пам”ятати, що ім”я людини – найважливіші звуки будь-якою мовою.
4. Бути вдячним слухачем. Заохочувати інших говорити про себе.
5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.
6. Переконайте співрозмовника у його значущості.
12 правил, які дозволяють схилити людей до вашої точки зору:
1. Найдієвіший спосіб отримати верх у суперечці – це уникнути її.
2. Виявляйте повагу до думки співрозмовника. Ніколи не говоріть, що він не має рації.
3. Якщо ви не маєте рації, визнайте це швидко і рішуче.
4. Дотримуйтесь дружнього тону.
5. Змушуйте співрозмовників одразу говорити „так”.
6. Нехай більшу частину часу говорить співрозмовник.
7. Нехай співрозмовник вважає, що певна думка належить йому.
8. Щиро прагніть дивитись на людей з точки зору співрозмовника.
9. Ставтесь із співчуттям до думок та бажань інших.
10. Закликайте до розсудливих мотивів.
11. Драматизуйте свої ідеї, подавайте їх ефектно.
12. Кидайте виклик, чіпляйте за живе.
9 правил, які дозволяють впливати на людей, не ображаючи їх:
1. Почніть з похвали та визнання переваг працівників.
2. Вкажіть на помилки не прямо, а опосередковано.
3. Спочатку поговоріть про свої помилки, а тільки потім критикуйте співрозмовника.
4. Ставте питання замість наказів.
5. Давайте людям шанс зберегти свою репутацію.
6. Виказуйте схвалення з приводу навіть дрібного успіху.
7. Створіть людям гарну репутацію, яку вони прагнутимуть виправдовувати.
8. Застосовуйте заохочення.
9. Домагайтесь, щоб люди були раді зробити те, що ви їм пропонуєте.
Розвиток неокласичної школи забезпечували:
Честер І. Барнард (1886-1961), президент компанії „Нью-Джерсі Белл телефон”. Вважав, що потреби і цілі організації бізнесу повинні бути збалансовані з потребами і цілями його окремих членів, велику увагу приділяв неформальним групам.
Елтон Мейо, американський соціолог і психолог, який разом з групою вчених на ряді підприємств м.Хоторні провів „Хоторнський експеримент”, щодо впливу умов праці на її результативність. Результати засвідчили, що для високих виробничих показників недостатньо створити комфортне виробниче середовище, а дуже важливо забезпечити сприятливий психологічний клімат в колективі.
Недоліком теорії школи гуманних стосунків був „тейлоризм навпаки”, коли створенням позитивних психологічних умов праці намагалися досягти високої продуктивності.