1.3Функції SwSe

Перерахуємо п'ять основних функцій системної інженерії, що корелюють з SwSE; даний короткий опис функцій SwSE.

Аналіз вимог

Перший крок в будь-якій активності, пов'язаній з розробкою програмного забезпечення, — визначення і документування вимог системного рівня у вигляді специфікації системних вимог або у вигляді специфікації програмних вимог. Програмні вимоги включають властивості, які необхідні користувачу для вирішення тих або інших задач, а також властивості, які потрібні системі або компоненту для виконання тих або інших формально представлених документів [7].

Програмні вимоги можна класифікувати таким чином [8].

• Функціональні вимоги указують функції, які система або системний компонент повинна виконувати.

• Вимоги до продуктивності указують характеристики продуктивності, яким повинна задовольняти система або її компонент, такі як швидкість, точність або частота.

• Вимоги до зовнішніх інтерфейсів указують елементи апаратного, програмного забезпечення або баз даних, з якими система або компонент повинна взаємодіяти, або встановлює обмеження на формати, час або інші чинники, породжувані такими інтерфейсами.

• Обмеження дизайну, які впливають або накладають обмеження на архітектуру програмної системи або компоненту (наприклад, вимоги до мови, фізичні характеристики апаратного забезпечення, стандарти розробки програмного забезпечення і стандарти гарантії якості).

• Параметри якості указують ступінь наближення програмного забезпечення до параметрів, які впливають на якість (наприклад, коректність, надійність, супроводжуванність і переносимість).

Аналіз програмних вимог починається після того, як системна інженерія визначила системні вимоги замовника. В його функції входять вказівка всіх (або максимального числа) вимог до програмної системи, і завершення аналізу означає формування затверджених базових вимог.

Дизайн програмного забезпечення

Дизайн програмного забезпечення — це процес вибору і документування найефективніших елементів, які в сукупності будуть реалізувати вимоги до програмної системи. Дизайн визначає специфічний, логічний підхід до задоволення програмних вимог.

Дизайн програмного забезпечення традиційно розділяється на дві частини.

• Дизайн архітектури - еквівалент системного проектування, під час якого розробник вибирає структуру системного рівня і визначає програмні вимоги до компонентів структури. Дизайн архітектури, який іноді називають дизайном верхнього рівня або попереднім дизайном, звичайно указує і структурує компоненти програми, визначає інтерфейси і готує тимчасові і об'ємні оцінки. Він включає таку інформацію, як загальна архітектура обробки, призначення функцій (але не їх детальний опис), потоки даних, системні утиліти, інтерфейси операційної системи і параметри системи зберігання.

• Детальний дизайн - еквівалент інженерії компонентів. В даному випадку компоненти є незалежними програмними модулями і штучними об'єктами.

Планування процесів

Планування специфікує мету і призначення проекту, а також стратегії, політику, плани і процедури, що дозволяють їх добитися. Воно наперед визначає, що робити, як робити, коли робити і хто це робитиме.

Існує помилкове припущення, що проектний менеджмент виконує всі дії по плануванню проекту. На самій же справі, планування проекту складається з двох становлячих — одна відноситься до проектного менеджменту, а інша — до SwSE, причому основна частина виконується саме в рамках SwSE. (Це зовсім не означає, що менеджери проекту не можуть виконувати обидві функції.)